Напишіть нам

Всі теми

Що формує ставлення учнівства до вивчення мови

Шоста стаття серії

Вчитель/-ка має знати і розуміти учнівство, щоб ефективно його навчати. Тож, які фактори ми маємо враховувати, щоб навчання було результативним та відповідало індивідуальним характеристикам учня/-иці?

Щоб створити якнайточніший “навчальний портрет” учня/-иці, вчитель/-ка має визначитися з рівнем його/її мотивації та психологічної зрілості, індивідуальним навчальним стилем, стратегією навчання та попереднім досвідом вивчення мови. Це ті фактори, що безпосередньо впливають на ставлення учнівства до вивчення мови, на те, як вони її вчать та як реагують на різні стилі та методи навчання, на їхню успішність у вивченні мови.

Навчальні стилі – це ті способи, якими учень/-иця переважно сприймає, запам’ятовує інформацію та засвоює навички. Фахівці пропонують кілька класифікацій навчальних стилей – за домінантним фізичним сприйняттям, способом взаємодії з іншими людьми та стилем мислення.

Ось загально прийнята (зокрема, за Cambridge University Press) класифікація навчальних стилей: візуальний, аудіальний, кінестетичний; груповий, індивідуальний; рефлективний, імпульсивний, аналітичний, автономний. Проте ми не маємо забувати, що учні/-иці можуть не входити виключно в одну категорію, а мати кілька навчальних стилей.

Навчальні стратегії – це способи, які учнівство вибирає та використовує під час вивчення мови. Використання правильної стратегії у потрібний час може сприяти ефективнішому вивченню мови і формуванню здатності навчатися без залежності від вчителя/-ки. Ось деякі приклади навчальних стратегій:

  • повторення про себе нових слів до запам’ятовування;
  • експериментування із щойно вивченим матеріалом у розмові;
  • прохання спеціаліста про відгук (feedback) щодо мовлення;
  • рішення застосовувати іноземну мову якомога більше;
  • запис свого мовлення для подальшого коригування вимови;
  • вибір теми для подальшого вивчення лексики;
  • закріплення листочків зі словами на стінах, шафах чи холодильнику;
  • перефразування.

Дослідження свідчать, що навчальні стратегії роблять вивчення мови успішнішим і що учнівство можна навчити їх використовувати.

Зрілість – це фізична, інтелектуальна та емоційна дорослість. Діти, підлітки та дорослі мають різні рівні зрілості, тож і навчаються по-різному.

Діти Підлітки Дорослі
Потребують руху Можуть деякий час бути без руху Можуть перебувати без руху довше
Можуть зосереджуватися лише на короткий час Концентрація розвивається Можуть довше зосереджуватися
Вчаться через досвід Додаються абстрактні способи Навчання ще більш абстрагується
Не зовсім здатні контролювати свою поведінку Починають контролювати свою поведінку Здатні контролювати свою поведінку
Не бояться робити помилки та ризикувати Можуть перейматися тим, що думають інші Не дуже хочуть робити помилки і ризикувати
Не зовсім усвідомлюють свої дії Занадто переймаються своїми діями Свідомо ставляться до своїх дій
Зважають на значення мови Зважають на значення та все більше на форму Зважають на форму та значення мови
Мають обмежений життєвий досвід Життєвий досвід збільшується Мають життєвий досвід
Пізнавальні навички розвиваються Пізнавальні навички розвиваються до 15 років Мають зрілі пізнавальні навички
Мотивація вивчати мову як частина загальної мотивації до навчання Мотивація змінюється, може зникнути Мотивація свідома та контрольована

Звісно, усі учні/-иці різні, і вчитель/-ка має підходити до кожного індивідуально. Але ця узагальнена характеристика показує, що кожну вікову групу слід навчати по-різному.

Попередній досвід вивчення мови міг сформувати в учнівства ставлення до нього та уявлення про те, як вивчають мову. Учнівство може прийняти нові методи вивчення чи ні. Тож, треба враховувати їхній попередній досвід та ступінь усвідомлення структури процесу навчання.

Інші характеристики учнівства – це їхній рівень володіння мовою, мотивація та особистість. Чи вони товариські, активні, допитливі, або чи сором’язливі, чутливі, мовчазні? Ці риси впливають на міру участі кожного/-ї учня/-иці в навчальному процесі.

Література:

  1. “The TKT Course M1,2 and 3” Cambridge University Press (pp. 72-77);
  2. “The CELTA Course. Trainer’s Manual” Cambridge University Press (pp. 7-15);
  3. “Second Language Acquisition - Oxford Core Linguistics” by Roumyana Slabakova, Oxford Linguistics (p. 18 - 29);
  4. “Motivational Strategies in the Language Classroom” by Z. Dornyei, Cambridge University Press, 2001;
  5. “Own language use in ELT: exploring global practices and attitudes” by Graham Hall and Guy Cook, Language Issues: The ESOL Journal, Volume 25, Number 1, Summer 2014, pp. 35-43(9).

Данііл Озерний, член Українського відділення Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, кваліфікований TKT Cambridge ESOL, Міжнародної спільноти лінгвістики англійської мови

Ольга Сєростанова, вчителька англійської мови, британської та американської літератури, ділової англійської мови, країнознавства США та Великобританії, вчителька-методистка, сертифікована перевіряюча ЗНО з англійської мови, учасниця Українського відділення Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, кваліфікована TKT Cambridge ESOL

Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

Читайте інші статті цієї серії:

Стаття 1. Як це – сучасно викладати іноземні мови

Стаття 2. Як мотивувати учнівство до вивчення іноземних мов

Стаття 3. Мовний pick up. Чи можна вивчити мову без граматики

Стаття 4. Чи всі мовні помилки потрібно виправляти

Стаття 5. Рідна та друга мови – чи по-різному ми їх вивчаємо

Стаття 7. Як зрозуміти, чого потребує учнівство

Стаття 8. Багато методів навчання іноземних мов – комбінуйте їх!

Стаття 9. Як практикувати те, що вивчено іноземною мовою

Матеріали за темою

Обговорення