Курс “Громадянська освіта” для 10-класників. Про етнічні конфлікти та булінг

Міністерство освіти і науки України розробило концепцію розвитку громадянської освіти в Україні. А вже з нового навчального року учні 10-х класів вивчатимуть інтегрований курс “Громадянська освіта”. “Нова українська школа” продовжує серію публікацій про цей курс.

У цьому матеріалі ми дамо відповіді на запитання до третьої теми курсу “Людина в соціокультурному просторі”.

Шукайте всі статті цієї серії під темою “громадянська освіта” (натиснувши “Всі теми” в лівому верхньому куті).

– Етнічне різноманіття. Які конфлікти є в Україні?

Міжетнічний конфлікт – це форма громадського, політичного або збройного протиборства, де сторони або одна зі сторін мобілізуються, діють або страждають за ознакою етнічних відмінностей.

Відтак, за Законом України “Про національні меншини в Україні”, Верховна Рада визнає нерозривність прав людини і прав національностей, прагнучи реалізувати Декларацію прав національностей України (документ 1771-12) та дотримуватися міжнародних зобов’язань щодо національних меншин.

Попри те, що нині в Україні проживає близько 50 тисяч ромів, етнічні конфлікти точаться між ромами та ультраправою радикальною організацією С14. Нещодавно були скоєні напади на ромські табори у Львові та в Києві.

Проте існує й позитивний приклад стосунків українців з етнічними групами – кримські татари. Переважно, вони проживають на Півдні України (АР Крим, Херсонська та Запорізька області).

Кримські татари інколи мають змішане татаро-українське походження, спілкуються різними мовами (татарська, українська, російська), їх об’єднує спільна історична пам’ять про предків – татар, які сповідували іслам, спілкувалися татарською мовою. Вони також мають культурну спадщину у вигляді унікальних звичаїв і народної творчості.

Попри те, що конфлікту між українцями та татарами немає, кримські татари залишаються найбільш вразливими групами населення в анексованому Росією Криму, як зазначається у звіті ЮНЕСКО за січень-червень 2017 року.

– Що таке інклюзивна освіта?

Закон України “Про освіту” визначив поняття особи з особливими освітніми потребами. Це “особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту”.

Хоча в українському законодавстві не закріплено перелік категорій осіб з особливими освітніми потребами, широка інклюзія передбачає, що такими особами є не лише люди з інвалідністю.

До цієї категорії можуть входити внутрішньо переміщені особи, діти-біженці та діти, які потребують додаткового та тимчасового захисту. Також особи, які здобувають спеціалізовану освіту та/або можуть прискорено опанувати зміст навчальних предметів, учні з особливими мовними освітніми потребами (наприклад, ті, які здобувають загальну середню освіту мовами, що не належать до слов’янської групи мов) тощо. Детальніше читайте в нашому матеріалі.

Інклюзивна освіта (від англ. inclusion – включення, приєднання) передбачає включення таких дітей у навчальний процес у загальноосвітніх школах.

– Як просто пояснити учням, навіщо потрібна інклюзивна освіта?

Розповідь мами дівчинки, яка має синдром Дауна і минулоріч пішла до першого класу в звичайну школу, можна прочитати тут.

Про досвід херсонських учителів, які працюють в інклюзивному класі, можна прочитати за цим посиланням. Також дивіться тексти про роботу київської і білоцерківської інклюзивних шкіл.

Також вам може знадобитись 11-хвилинний мультфільм іспанського мультиплікатора Педро Соліса, який у 2016 році отримав премію Гойя. Соліс присвятив його дочці Алехандрі та синові Ніколасу. В мультику ви побачите, як змінилося життя дівчинки Марії, коли вона познайомилася з хлопчиком, в якого діагностували ДЦП. Також за цим посиланням ви знайдете добірку відео, як говорити з дітьми на тему інклюзії.

– Поняття булінгу. Як з цим борються в Україні?

Булінг (англ. bully – залякувати, цькувати, задирати) – прояв агресії з подальшим залякуванням особистості й появою можливості її повного підпорядкування собі і своїм інтересам.

Міносвіти, Мінсоцполітики, Мінкультури та Мінмолодьспорту розроблять план протидії булінгу в закладах освіти. За цькування у школах пропонують штрафувати.

Відтак, за фізичне або моральне насильство, а також агресію в будь-якій формі загрожуватиме штраф від 40 до 850 грн. Цю суму виплачуватимуть батьки кривдника, якщо він ще не може відповідати перед законом. За завдання кривди особливої жорстокості відносно неповнолітнього будуть стягувати кошти в розмірі від 1700 до 3400 грн.

Водночас, учителів штрафуватимуть за приховування булінгу – від 850 до 1700 грн. Директори шкіл муситимуть слідкувати за тим, чи проводяться у школі заходи з протидії булінгу, та розглядати заяви про випадки цькування. На сайтах заклади освіти будуть зобов’язані публікувати правила поведінки учня у школі.

– Що можна подивитись вчителям та показати учням про булінг?

У грудні 2017 року Міністерство освіти і науки анонсувало спільну програму з Ніком Вуйчічом, присвячену протидії насильства в українських школах.

До того ж, Нік Вуйчич виступив на Kyiv EdFest з лекціями про булінг у школі. Подивитись лекції онлайн можна за цим посиланням.

Також учителям буде корисно подивитись блок з антибулінгу в онлайн-курсі з інклюзивної освіти на сайті EdEra. Його записано для вчителів початкових класів, проте деякі поради з нього стануть у пригоді всім учителям.

За цим посиланням ви можете подивитись мультфільм про суть дискримінації. Він показує, які наслідки булінг може мати для тих, кого дискримінують, й тих, хто дискримінує. Дівчина на ім’я Зеро (“нуль” у перекладі з англійської) живе у світі, де людей дискримінують за їхніми порядковими номерами – чим менше число тобі надано від народження, тим меншу вагу в суспільстві ти маєш.

Якщо у вас є додаткові запитання щодо курсу, пропонуємо писати нам (натиснувши “Напишіть нам” у правому верхньому куті).

Марія Марковська, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos