Що особливого у фінській інклюзивній освіті

Фінська освіта в Україні в якомусь сенсі стала для України легендою. Та зазвичай, говорячи про неї, згадують інтеграцію предметів та ігровий підхід у навчанні. Проте фінська освітня система – не тільки про це. Її один із найважливіших принципів – доступність для кожної людини. Йдеться про інклюзію, яка є частиною кожної школи. У чому ж полягає фінське інклюзивне навчання і як школи намагаються допомагати кожній дитині? Переказуємо частину книги “Phenomenal learning from Finland” професорки освітньої психології Гельсінського університету Кірсті Лонка (Kirsti Lonka).

Один з секретів фінської системи освіти – чудова освіта для людей з особливими освітніми потребами, яка фокусується скоріше на сильних сторонах, а не на проблемах. Мета – дізнатися про складнощі на якомога ранній стадії, і потім допомогти дітям, а не маркувати їх. І йдеться не обов’язково про важкі форми інвалідності чи дуже серйозні проблеми з навчанням. Натомість, у багатьох країнах під особливими освітніми потребами маються на увазі саме серйозні проблеми.

У Фінляндії є три типи вчителів дітей з особливими освітніми потребами:

1. Спеціальні педагоги, робота яких є гнучкою; вони не працюють у класі. Ці педагоги починають діяти, коли з’являються проблеми. У них є ступінь магістра зі Спеціальної Освіти, і вони співпрацюють з учителями.
2. Спеціальні педагоги, які працюють у спеціальних класах, які зазвичай є меншими за звичайні. Вони також мають ступінь магістра зі Спеціальної Освіти.
3. Дошкільні спеціальні педагоги, які мають і освіту вчителя садочку, і пройшли підготовку зі Спеціальної Освіти. Вони працюють з дітьми до 7 років.

У багатьох країнах робота з дітьми з особливими освітніми потребами або спеціальна освіта розпочинається з діагнозів. У Фінляндії це не так. Культура інклюзії дуже сильна, і всі учні розпочинають навчання зі звичайних класів за винятком дітей із сильною інвалідністю.

Ідея фінської системи полягає в тому, щоб виявити освітні потреби якомога раніше, незалежно від причин. Як тільки класний керівник чи вчитель-предметник побачить проблеми в навчанні, вони консультуються зі спеціальним педагогом. Звичайні вчителі не мають розбиратись у причинах проблем, вони лише мають зауважити щось незвичайне.

Для учнів організовують допомогу, проте це не означає, що їх маркують. Ініціювати таку допомогу можуть так само дитина, чи її батьки. Зазвичай, класний керівник має 15-хвилинну розмову з батьками на початку навчального року. Деякі проблеми також можна виявити ще під час цього обговорення.

Спеціальний педагог і звичайний учитель співпрацюють між собою. Якщо легке втручання (екстрапедагогічна підтримка або зміна педагогічних установок) не допомагає, педагоги пропонують дитині інтенсивнішу підтримку. Якщо освітні або поведінкові проблеми зберігаються незалежно від втручання, яке розробляється у співпраці між учителями, починає діяти команда із забезпечення благополуччя (welfare team; на кшталт української команди супроводу).

У цю команду зазвичай входять шкільний психолог, шкільний консультант, шкільна медсестра (або медбрат), класний керівник / вчитель-предметник, учитель фінської мови як другої (якщо допомоги потребує учень-іммігрант) і спеціальний педагог. Директор школи або віце-директор зазвичай теж включені в роботу цієї команди. Батьки ж або учні не відвідують зустрічі команди. Їх проконсультують, якщо потрібно буде застосовувати нові заходи.

Склад цієї команди зазвичай фіксований, проте, за новим законодавством, його можна змінювати значно легше. Це зроблено для того, щоб команда могла гнучкіше працювати. Спеціальна освітня підтримка завжди індивідуалізована, і її надають поступово протягом довгого часу.

Фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos

Зараз класи не обов’язково дуже маленькі, в одному класі навіть можуть бути кілька учнів, які потребують допомоги. Це виклик для вчителів, адже фінська система вимагає від них великої роботи. Якщо понад 25% учнів у класі – іммігранти, школа отримує максимальну фінансову підтримку. Деякі учні з особливими освітніми потребами також можуть отримати класного асистента. Освітній бекграунд асистента може бути різний. У Фінляндії немає жодних спеціальних класів для так званих обдарованих дітей.

Отже, ідея в тому, щоб мати різних учнів у одному класі. У Фінляндії діє систематична і поступова система підтримки дитини з особливими освітніми потребами. Усе починається з легкої підтримки, як тільки виникає проблема, і поступово вона стає інтенсивнішою, якщо попередніх заходів було недостатньо.

У деяких класах до 25% учнів можуть користуватись послугами спеціального педагога. Це зазвичай невелика проблема для учнів. Вони звичні до факту, що є різні люди, які мають різні особливості.

Вікторія Топол, “Нова українська школа”

Книгу Кірсті Лонка авторка матеріалу отримала під час прес-туру у Фінляндію, організованого Посольством Фінляндії в Україні.

Титульне фото: автор – DenysKuvaiev, Depositohotos