Навчання за кордоном. Як підготувати дитину ще в школі

Зараз для українських вишів відкрито чимало можливостей з боку Європейського Союзу. Наприклад, у межах програми Erasmus+ (реалізується ЄС в Україні) студенти мають можливість провести від 3 до 12 місяців в іноземному виші або ж постажуватись за своєю спеціальністю. Це можливість для людини отримати новий культурний і навчальний досвід. До списку вишів-партнерів програми входять понад 100 провідних українських закладів освіти.

Хто трапляє на таке навчання чи стажування? Що для цього потрібно знати і вміти та до чого тут школа? “Нова українська школа” вивчила інформацію на сайті Національного офісу Erasmus+ в Україні і склала поради, що потрібно розвивати в дітях, аби в майбутньому вони мали шанси потрапити на навчання за кордон.

Майже всі навички, про які йдеться в статті, можна розвивати наскрізно на всіх предметах – пропонувати учням тематичні тексти в межах української мови, використовувати нестандартні умови задач з математики, проводити дискусії, дебати на важливі теми, пропонувати вирішувати реальні проблеми, а також розповідати про культуру і наукові досягнення інших країн.

Мотивуйте учнів вивчати іноземні мови

Звісно, це насамперед англійська. Чимало європейських вишів мають навчальні курси англійською, тож знання цієї мови буде плюсом. Проте не завадить вивчати й інші мови.

Erasmus+ перед початком навчання чи стажування за кордоном пропонує студенту курс з мови, що використовується в певній країні. Проте для успішного навчання за кордоном студент повинен мати хороший базис з мови (щонайменше В2).

Навчайте приймати різноманітність світу

У закордонному виші студент зіткнеться з людьми різних національностей, віросповідань, політичних поглядів тощо. Тому ще в школі важливо пояснити, що світ різноманітний – і це нормально. Зробити це можна через відповідний навчальний контент. Наприклад, на географії розповідати про різноманітність культур і країн, під час вивчення точних наук – розглядати наукові досягнення в контекті розвитку науки в різних країнах, під час усіх предметів – не використовувати дискримінаційні тексти і висловлювання.

Проте найефективніше – спілкування з іноземцями. У вищих закладах освіти часто навчаються іноземці, все частіше люди з-за кордону приїжджають в Україну поволонтерити. Запрошуючи в школу цих людей, ви розширите світогляд учнів, спровокуєте зацікавлення іншими культурами і країнами та допоможете краще опанувати мови. Також ви можете брати участь у програмі eTwining (програма, яка дозволяє учням з різних країн дистанційно робити спільні проекти – про неї розкажемо в наступному тексті).

Навчіть учнів вчитися самостійно

Уміти вчитися – важлива навичка 21 століття. Навчання в закордонному виші пов’язане із дослідженнями, тому студенту потрібно вміти вчитись самостійно. Підготувати до цього можна ще в школі. Використовуйте проектне навчання, де учні – дослідники і дизайнери власних проектів, а ви – ментор і помічник. Також можна використовувати методику “перевернутий клас” – коли учні опрацьовують навчальний матеріал удома, а на уроці ви разом з’ясовуєте незрозумілі і дискусійні питання.

Виховуйте академічнау доброчесність

Списувати й красти чужу інтелектуальну працю – це нечесно по відношенню до себе та інших людей, – про це обов’язково мають знати ваші учні. В європейських вишах дуже серйозно ставляться до плагіату і списувань, адже в цих країнах існує культура поваги до інтелектуальної праці і жорсткі правові рамки щодо цього.

Студенти приходять у виш, аби навчитись і зрозуміти щось (ті, хто не хочуть здобувати вищу освіту, просто цього не роблять), а академічна недоброчесність суперечить цьому.

Допоможіть учням визначитись із майбутньою спеціальністю

Від профорієнтації залежить, наскільки вдало дитина обере спеціалізацію у виші. Якщо це буде її свідомий вибір, то ймовірніше вона буде зацікавлена в саморозвитку і вмотивована спробуватись на закордонне навчання.

Ми вже писали про те, як допомогти дитині обрати майбутню професію, проте хочемо наголосити на тому, що може робити вчитель. Наприклад, влаштовувати екскурсії в компанії, запрошувати представників різних професій на уроки (до речі, це можуть батьки, тож це ще можливість налагодити з ними співпрацю) і навчати учнів практичним речам. Наприклад, на українській мові учні можуть брати інтерв’ю, а на образотворчому мистецтві створювати макет будинка (таким чином торкнувшись журналістики, архітектури і дизайну). І, звісно, потрібно просто розмовляти з дитиною та відслідковувати, чим вона захоплюється.

“Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos