Державна чи друга? Що говорить дослідження про вивчення української на Закарпатті

7-ма стаття закону “Про освіту” пропонує нові принципи вивчення мов та їх використання для навчання інших предметів. Окрім того, законопроект “Про повну загальну середню освіту”, який ВР ухвалила в першому читанні, пропонує модель поступового збільшення вивчення української.

Зменшуючи обсяги освіти мовами національних меншин після завершення початкової школи, ця стаття викликала критику як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях.

Журналістка “Нової української школи” відвідала круглий стіл “Реалізація освітньої реформи у школах з угорською мовою викладання у Закарпатській області”, де зібрались місцеві вчителі української мови, директори та соціологи, які провели дослідження на цю тему.

ЯК БАТЬКИ ТА УЧНІ СПРИЙМАЮТЬ МОВНУ СТАТТЮ

Українська асоціація дослідників освіти провела соцопитування серед батьків та учнів шкіл Закарпаття та виявила такі закономірності:

– Більшість респондентів впевнені, що представники всіх національностей мають рівні шанси на успішну кар’єру в Україні. Однак на запитання, кому надаватимуть перевагу роботодавці, відповідають, що тому, хто краще знає українську.

– Усі батьки та учні відповіли, що не чули про освітню реформу, але чули про мовну статтю: від учителів, із газет, з інтернету.

– Учні бояться, що матимуть можливість говорити угорською тільки вдома, але не в школі та інших державних установах. Також найбільший страх для них – це предмети, які викладатимуться українською. Кажуть, українською важко сформулювати власну думку, бо мають малий запас слів.

– У більшості шкіл українською мовою викладають тільки предмети “Українська мова та література” і “Захист вітчизни”. Водночас, учні зізнаються, що дещо на цих уроках вчителі таки перекладають на угорську, бо так зрозуміліше.

– Опитувані відчувають приниження через те, що угорської у школах стане менше, а також бояться витіснення угорської нацменшини.

– Позитивно ставляться до двомовної освіти.

– Вважають, що українську мову треба починати вчити якомога раніше.

– Опитувані не вважають, що перехід на українську мову викладання більшості предметів підвищить можливість вступу до ВНЗ.

– Більшість не планують вступати до вишів, натомість планують переїзд до Угорщини.

– Вважають, що зниження вимог до рівня володіння українською мовою збільшить кількість випускників, які отримуватимуть освіту в Україні.

– Більшість вчителів однаково добре говорять і українською, і угорською мовами.

– Серед причин, що ускладнюють оволодіння українсько мовою: відмінність української та угорської мов, відсутність україномовного середовища, популярність російської мови, а також пізній початок вивчення української.

– Респонденти в більшості не знають про онлайн-ресурси українською мовою або знають, але не користуються ними.

– Вважають, що україномовний медіаконтент треба розробляти для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, щоб вчити української змалку. Пізніше, мовляв, важко і немає бажання.

– Багато хто зізнається, що в україномовному середовищі їх принижували через те, що погано володіють українською. Натомість, більшість мають бажання частіше бути в україномовному середовищі, аби знати мову. До прикладу, у таборах, на екскурсіях в інших містах.

Фото: Марія Марковська

ЩО ПРО МОВНУ СТАТТЮ ДУМАЮТЬ ВЧИТЕЛІ

– Учні погано володіють українською мовою. Наприклад, для фокус-груп у 10 класі (із різних шкіл) залучали перекладача.

– Усі вчителі схвалюють зниження вимог до ЗНО з української мови для випускників шкіл з угорською мовою викладання. Хоча їм незрозумілий процес зарахування до ВНЗ нарівні з учнями україномовних шкіл.

– Учителі вважають, що багато учнів виїжджають після 9 класу саме через складність ЗНО.

– Вчителі бояться, що основними наслідками затвердження мовної статті буде поступове зникнення шкіл національних меншин, зниження рівня знань серед учнів угорськомовних шкіл, а також те, що в батьків не буде можливості вибрати мову для навчання своєї дитини.

– Вчителі вважають, що в більшості учнів немає мотивації вивчати українську, бо вони планують виїжджати за кордон після навчання.

– Вчителі, як і батьки, відзначають, що українську треба починати вчити з молодшого віку.

– Опитувані вважають, що в початковій школі заскладна програма з української мови, а це відбиває в угорськомовних дітей бажання вчити українську мову.

– Більшість вважають, що українську мову треба вивчати як іноземну.

– Респонденти кажуть, що стаціонарні курси можуть допомогти їм підготуватись до викладання українською мовою.

Дивіться презентацію дослідження з круглого столу. Звіт за результатами опитування буде готовий восени.

01_07_Презентація_круглий_стіл_Закарпаття

ЩО ПРО ЦЕ ПИШУТЬ ЗМІ НА ЗАКАРПАТТІ

Голова громадської організації “Дослідницький центр “GENESIS” та редактор закарпатської газети “Срібна земля” Руслан Фатула поділився результатами медіааналізу друкованих, електронних та соціальних ЗМІ. Ось тенденції:

– Три з п’яти проаналізованих україномовних обласних газет оцінили мовну статтю критично, а дві – позитивно.

– Три угорськомовні обласні газети оцінили мовну статтю негативно.

– Три з десяти україномовних інтернет-видань оцінили ухвалення мовної статті критично, чотири – нейтрально і два – позитивно.

– Три проаналізовані угорськомовні інтернет-видання оцінили мовну статтю негативно.

Також дослідник виявив ключові меседжі у ЗМІ, які критично оцінили мовну статтю. Серед них такі: “Стаття звужує права національних меншин”, “Через мовний закон дехто робить ворогами всіх закарпатців”, “У 150 школах Закарпаття очікується освітній колапс”, “Угорська освіта в небезпеці”, “Ми не проти державної мови, навпаки – за те, щоб її розвивати, однак виважено”.

Меседжі, які поширюють медіа, що позитивно оцінили мовну статтю, такі: “Знання державної мови створює для угорців більші шанси здобути гідну освіту і стати спеціалістом в Україні”, “Закарпатські діти стали заручниками угорських політиків”, “Україна не сприйматиме шантажу Угорщини і не відмовиться від мовної статті закону “Про освіту”, “Для мешканців переважної більшості обласних центрів Західної України українська мова – основна”.

ПІДСУМКИ КРУГЛОГО СТОЛУ

Наприкінці обговорення учасники підвели підсумки та створили резолюцію, яку надалі планують передати до Міністерства освіти і науки:

– Варто здійснити комплексне дослідження низьких результатів ЗНО у школах. Йдеться не тільки про українську мову, а про успішність випускників шкіл загалом.

– Додати до Дорожньої карти термінологічні словники для викладання всіх предметів старшої школи.

– Розробити альтернативні навчальні плани і надати школам національних меншин автономію у виборі.

– Ознайомлювати дітей із мультимедійними додатками, які допомагатимуть вивчати українську мову.

– Створювати доступні грантові проекти, які допомогли б учням із угорськомовних шкіл побачити визначні пам’ятки України.

– Більше розповідати дітям про мовні табори.

Фото: Марія Марковська

Нагадаємо, у лютому лідери угорської громади відмовлялись від консультацій з МОН.

11 грудня 2017 року Венеціанська комісія ухвалила рішення щодо статті 7 закону “Про освіту”. Ми опублікували повний текст висновків “Венеціанки” англійською мовою та переклад її заключної частини.

Міністерство освіти і науки оприлюднило свою позицію стосовно цих висновків. Там, зокрема, наголошується, що МОН готове прийняти рекомендацію комісії щодо подовження перехідного періоду впровадження мовної статті.

14 лютого 2018 року Кабмін схвалив законопроект, який має збільшити перехідний період впровадження мовної статті закону “Про освіту” до 2023 року.

Також МОН показало три моделі впровадження мовної статті та заявило, що готове звільнити від мовних вимог приватні школи. Згодом МОН розробило Дорожню карту імплементації мовної статті.

Окрім того, Україна і Болгарія підписали декларацію щодо мовної статті закону “Про освіту”.

Круглий стіл відбувався у межах проекту “Фінська підтримка реформи української школи”

Марія Марковська, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор rosipro,  Depositphotos