Сумна ціна адміністративних забаганок: як витратити 10 мільйонів, не використовуючи скорочення в класному журналі

Звернення, які надходять до Служби освітнього омбудсмена і на які ми реагуємо, – дуже різні. Одні порушують важливі освітні теми: проведення ЗНО/ДПА в 11 класах, булінг, урізання зарплат педагогів, складні питання впровадження закону “Про повну загальну середню освіту” і чимало іншого. Інші звернення просто волають про допомогу у відновленні прав, треті пропонують удосконалити освітнє законодавство тощо.

І є звернення, які стосуються нібито незначущих фактів, але показують глибокі, майже світоглядні проблеми.

Одне з таких звернень я отримав кілька днів тому: вчителька скаржиться, що директор школи змушує її у записах занять за час карантину писати в журналі “Дистанційне навчання” замість скороченого запису “ДН”, який запропонувала вчителька.

Причому, вимога директора не підкріплена жодним нормативним документом: ми це окремо перевірили. Тобто, ніде не вимагається робити повний запис, якщо скорочення пояснюється відразу і застосовується коректно. Наприклад, ні в кого не викликає запитань скорочення “ДЗ”: усі розуміють, що йдеться про домашнє завдання.

Це яскравий випадок не дуже розумних вимог, адміністративних забаганок. Звісно, директор школи отримав від мене лист, я особисто з ним спілкувався телефоном, пояснюючи, що такі вимоги є надлишковими і необґрунтованими. Сподіваюся, що мене почули.

Дрібниця, здавалося б, яка не варта особливої уваги: подумаєш, учитель витратить трохи більше часу на заповнення… Однак, цей випадок мене зацікавив настільки, що в суботу зранку вирішив підрахувати “ціну питання” в масштабі країни. Порахував… І був ошелешений результатом.

Для початку вирішив з’ясувати, скільки часу треба, щоб у нормальному темпі зробити обидва варіанти запису. Так от: для повного запису “Дистанційне навчання” потрібно орієнтовно 15 секунд, а для скороченого “ДН” – вдесятеро менше, орієнтовно 1,5 секунди. Хто не вірить – спробуйте самі. Переконаний, результати будуть плюс-мінус ті самі. Тут, власне, важлива не швидкість написання як така, а різниця часу на повний і скорочений записи однією людиною.

Тепер порахуємо орієнтовні витрати часу одного вчителя. Базові показники я взяв мінімальні, насправді може бути більше.

Навантаження вчителя “на ставку” – 18 годин (уроків, занять) на тиждень. Звернемо увагу, що здебільшого учителі мають більше ставки. Отже – більше навантаження – більше уроків – більше записів. Тут взяв “по мінімуму”.

Дистанційне навчання під час карантину тривало з 13 березня до 29 травня, десять навчальних тижнів. За цей час кожен учитель мав провести 18 х 10 = 180 уроків, а після завершення карантину – записати проведені заняття в класний журнал. Тобто – 180 записів.

Так, я знаю, що – особливо у перші дні карантину – вдалося провести не всі заняття. Так само знаю, що більшість учителів дистанційні заняття проводили (про це свідчать дані нашого опитування батьків) – і для цього вчителі працювали набагато більше: адже треба було не лише проводити уроки “за готовими конспектами”, а дуже швидко готувати нові за формою проведення уроки. Облік цього додаткового серйозного обсягу роботи зараз не внормований – і це ще одна велика проблема, хоча ця тема заслуговує окремого висвітлення. Але повернімося до записів, які цими днями має зробити вчитель.

Для того, щоби 180 раз написати повністю “Дистанційне навчання”, потрібно 180 х 15 = 2700 секунд, або 45 хвилин. Щоби записати скорочено “ДН” – 180 х 1,5 = 270 секунд, або 4,5 хв. Різниця – 40,5 хв.

Здавалося б, 40 хвилин для вчителя – небагато. Що, вчителю важко “виявити повагу до вказівки директора” і витратити зайвих 40 хвилин? На мою думку, у вчителя і без того вистачає змістовних завдань: цінувати треба кожну хвилину його часу.

А тепер подивімося, що ж виходить у масштабі країни?

Відразу скажу, що подальший розрахунок – суто орієнтовний, показники середні і не враховують можливі відхилення від середнього, які можуть вплинути на результат в обидва боки.

За даними Мінфіну, в Україні минулого року було 424 850 вчителів. До речі, дані Мінфіну взагалі дуже цікаві: наполегливо рекомендую подивитися – дізнаєтеся про неочікувані речі.

Отже, більше 400 тисяч учителів. Уявімо, що всі вони замість скороченого запису пишуть повністю.

Тоді зайві витрати часу будуть такими:

424850 х 40,5 хв = 17 206 425 хвилин, або 286 774 години чи 35 847 робочих днів по 8 годин.

У місяці, в середньому, 21 робочий день, тобто 35847 / 21 = 1707 місяців.

Або 142 (!) роки.

Отут я протер очі – і кілька разів перевірив розрахунки: ну, не може ж такого бути! Але так воно і є: саме 142 роки вчительської праці в масштабах країни – ціна неправомірної вимоги записувати повністю те, що можна скоротити. І це – лише один невеличкий випадок.

Але ж робочий час учителя – це не просто частина його життя, це ще й його зарплата, гроші платників податків, на які утримується система освіти. Скільки ж коштують усім нам подібні адміністративні забаганки?

Мушу зазначити, що питання зарплати вчителя – дуже дратівливе. Коли я нижче напишу про середню зарплату, яку беру в розрахунок, переконаний, у коментарі відразу прийдуть ті, хто отримують суттєво менше середнього – і почнуть обурюватися: “Де ви, мовляв, бачили такі цифри?”.

Моя відповідь дуже проста: і я, і інші керівники шкіл, і бухгалтери бачили ці цифри багато разів у платіжних документах, за якими вчителі отримують зарплату. Адже директор школи щороку затверджує штатний розпис, а кожного місяця бачить розрахунок зарплати. І є факт – конкретні зарплати вчителів (саме вчителів, не керівників або управлінців) ДУЖЕ РІЗНЯТЬСЯ: від 3-4-х до 12-14 тисяч гривень.

Але особливість медійного висвітлення полягає в тому, що ті вчителі, які отримують менше середнього, будуть прилюдно обурюватися, а здебільшого вчителі, які отримують суттєво більше, – просто промовчать. І складеться враження, що “статистика неправильна”. Статистика тут правильна. Але вона не всім подобається, що природно.

Тому, спираючись на свій досвід і доступну інформацію, беру для розрахунку середню зарплату вчителя 6 тисяч гривень на місяць (до відрахувань).

Оскільки ми вже обрахували показник 1707 місяців зайвого витрачання часу, то просто перемножимо – і отримаємо результат: 10 мільйонів 242 тисячі гривень.

ЩЕ РАЗ: БІЛЬШЕ 10 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ КОШТУЄ ВСІМ НАМ ЛИШЕ ОДНА НЕОБҐРУНТОВАНА ВИМОГА ПИСАТИ ПОВНІСТЮ ТЕ, ЩО МОЖНА СКОРОТИТИ.

Що тут можна сказати.

Лише одне: КЕРІВНИКИ, БЕРЕЖІТЬ ЧАС УЧИТЕЛЯ, не висувайте необґрунтованих вимог до оформлення документації. І завжди пам’ятайте найголовніше: час учителя – безцінний. Адже цей час є головним і невідновлюваним ресурсом якісної освіти.

Тримаймося.

І не робімо дурної роботи. Бо ціна виконання адміністративних забаганок завжди буде сумною: і в переносному сенсі, і в суто фінансовому.

Сергій Горбачов, освітній омбудсмен 

Титульне фото: автор – stetsik, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber