Теми статті: батькам, вчителям, громадянська освіта, директорам, учням
9 Грудня 2019
Знання у сфері підприємництва мають бути прикладними, унаочненими та приносити результат. Шкільне підприємництво (далі – ШП) – один із прикладів, як практично застосувати ці знання, а також набути і розвинути нові компетентності та навички в учнів. У німецькомовній та англомовній літературі синонімічно до ШП використовують такі терміни: учнівські фірми, учнівське підприємництво, шкільний бізнес тощо.
На перший погляд, можна було б сказати, що підприємництво неможливо поєднати зі школою. Проте це не так. ШП можна назвати копією “дорослого” підприємництва/бізнесу з повноцінною структурою, але під правовим захистом школи. Таке навчання та здобуття досвіду максимально наближені до реального підприємництва з усіма його складовими (менеджмент, бухгалтерія, комунікація, брендування тощо) та за всіма ринковими правилами – однак у прототипно-проєктній моделі.
Це працює так: як правило, учні від 13-ти (це не означає, що не можна залучати дітей молодшого віку) до 18-ти років ініціюють створення свого ШП, пишуть статут, формують візію та місію, дають назву і отримують юридичний статус, підписують договір про співпрацю зі школою.
Вони самі ухвалюють рішення і під час створення та роботи підприємництва навчаються стратегічного та бізнес-планування, виготовлення продукції, соціальної відповідальності, сталості, участі в ухваленні рішень, продажу, комунікації з колегами та партнерами тощо. ШП — це такий собі соціально-педагогічний проєкт із прикладними елементами у школі.
Шкільне або учнівське підприємництво — підприємницька ініціатива групи учнів, які хочуть створювати продукт, вирішувати якусь проблему чи надавати певні послуги. Таке підприємство можна інтегрувати в навчання за згодою керівництва школи, проте це не обов´язково.
Підтримувати таку ініціативну групу може один із зацікавлених в ідеї учителів, підприємець-сусід школи, хтось із батьків дітей або зовнішній консультант-підприємець на волонтерській або й платній основі. На перших етапах неможливо обійтися без професійної консультації, як вести такий бізнес у школі.
ШП – популярна практика в Німеччині. Там є спеціальні консультаційні центри (приватні або державні). Вони надають учням та школам фахову концептуальну та технічну підтримку у створенні і веденні шкільних підприємств, а також у навчанні нових поколінь учнів. Один із таких центрів – “Фахова мережа шкільних підприємств” (Fachnetzwerk Schülerfirmen) – випустив посібник “10 кроків до шкільного підприємства” (його немає в перекладі, але схожий опис можна подивитись за цим посиланням). У ньому описано такі кроки:
Ці етапи – лише загальна інструкція. ШП готує, з одного боку, до чогось конкретного, а з іншого – розвиває здібності та відкритість до непередбачуваного в майбутньому.
Зворотний зв’язок з боку школи та загалом шкільного середовища надзвичайно важливий для розвитку ШП. Ще більш важливе вміння учнів шукати, отримувати та опрацьовувати цей фідбек.
Сьогодні, з огляду на децентралізацію та більшу автономії шкіл, проєкти на кшталт шкільних фірм – цілком реальні для впровадження. Такі фірми можуть зробити школу більш привабливою для учнів та батьків, більш гнучкою в ухваленні рішень та подоланні викликів і конкурентоспроможною навіть у сфері неформальної освіти.
З іншого боку, як і будь-яка підприємницька діяльність, шкільний бізнес неможливий без ініціативи – у цьому випадку школярів. Ба більше, представники адміністрації школи не мають виконувати роботу за учнів, а скоріше надати необхідні умови для неї. Роль школи (крім офіційного погодження та надання ресурсів) – у менторстві команди школярів, які прагнуть стати підприємцями. Також реалістичним є варіант менторства від батьків, які мають відповідний досвід та бажання.
Отже, щоб організувати ШП, потрібні вмотивовані адмінстрація та вчителі, учні і, можливо, батьки, які би разом об’єднались задля ведення бізнесу в стінах школи.
З правового погляду, ШП — це навчальна діяльність учнів із виробництва та реалізації товарів чи послуг. Таку діяльність має організувати адміністрація школи, це можна робити у співпраці з відділом освіти, партнерськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами.
Гроші, виручені від продажу товарів чи послуг, витрачаються на потреби, які учні визначили пріоритетними: розвиток свого шкільного бізнесу, підтримка соціально незахищених або бідних дітей, освітні подорожі та екскурсії, підтримка людей похилого віку, вирішення екологічних проблем тощо.
ШП – неприбуткова діяльність, а отже для офіційного та законного її закріплення в Україні можна використовувати юридичну особу — неприбуткову організацію (громадська організація, молодіжна громадська організація, дитяча громадська організація або громадська спілка). Відповідно до законодавства, такі організації мають право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено їхнім статутом, або через створені юридичні особи (товариства, підприємства).
Отже, для легального ведення ШП можна створити неприбуткову організацію, яка буде приймати у свої члени учнів школи. Школа в такому разі може надати приміщення та певні ресурси. Подібна неприбуткова організація буде потребувати ведення базової бухгалтерії, що можна компенсувати доходами від продажів.
Вони успішно працюють насамперед там, де є бажання постійно вчитися та змінювати світ. Там, де є розуміння, що світ невпинно змінюється і готує нові виклики у близькому майбутньому, до яких потрібно щоденно готуватися.
Успіх, звісно, залежить і від суспільної та державної підтримки “дорослого” бізнесу. Адже сьогоднішні шкільні підприємці — це завтрашні реальні та добре підготовлені до викликів у різних сферах управлінці, лідери, візіонери та працівники. Концепт ШП успішно працює у США, Німеччині, Індонезії. Є перші ініціативи в тій чи іншій формі у країнах Східної Європи.
В українських умовах такий варіант міг би бути надзвичайно корисним для професійних закладів освіти – як модель дуальної освіти за німецьким зразком: навчання та паралельна робота на підприємстві для застосування знань. ШП є також можливістю навчитися розв’язувати конфлікти між членами команди та розвивати терпіння.
На сьогодні в Німеччині зареєстровано приблизно 6 700 шкільних підприємств. 20% шкіл країни мають від одного до трьох шкільних підприємств. ШП охоплюють напрями від вирощування фруктів та овочів до інноваційних винаходів. Найчастіше підприємства займаються вирішенням соціальних або екологічних проблем.
До прикладу, шкільне підприємство “Porsche-Junior-Team Falkensee” (Молода команда Порше у Фалькензе) при школі “Am Akazienhof” у місті Фалькензее поблизу Берліна скуповує старі трактори (олдтаймети) Порше, реставрує їх і продає. Також підприємство консультує власників тягачів марки Порше щодо ремонту та догляду. Шкільна фірма співпрацює як із банками, так і з бізнесом та громадськими організаціями.
Ще один приклад – шкільне підприємство “Benndorfer Holzbau” (Виготовлення з дерева Бенндорф) із громади землі Саксонія-Ангальт, яке виготовляє інновативні продукти з дерева, розроблені спеціально для старших людей. Це підприємство посіло 2-ге місце серед шкільних підприємств Німеччини у 2018 році. Обирали за такими критеріями: найкращий щорічний звіт про діяльністьі підприємства, публічна видимість та залучення нових працівників. Воно співпрацює напряму із закладом для людей похилого віку, що навпроти школи.
Шкільне підприємство “Lavendelkinder” (Лавандові діти) з міста Кенігс-Вустерхаузен виготовляє різноманітні продукти з лаванди, яку учні вирощують у шкільному саду. У Німеччині ШП може мати річний оборот до 17 500 євро та 3 835 євро чистого прибутку без сплати податку державній казні.
В Україні наразі є два пілоти шкільних фірм у Лисичанську (загальноосвітня школа №12) та Краматорську (загальноосвітня школа № 9). Для створення обох шкільних фірм потрібно було провести підготовчу роботу з адміністраціями шкіл та отримати відповідні дозволи, організувати освітні модулі з підприємництва для школярів, обрати менторів для команд школярів.
Увесь процес відбувався протягом 3-х місяців, уже є готова продукція та розроблені сайти. Оскільки ці фірми були пілотами, шлях не пройдено повністю: фірми поки не отримали легального статусу. Тим не менш, вони готові для цього, що підтверджують адміністрації, батьки та самі школярі.
Перша фірма називається “Май Fox” та спеціалізується на виготовленні екологічних сумок, друга – “Вакуваті” – виготовляє рюкзаки. Запуск цих пілотів підтвердив велику зацікавленість школярів у власній справі. Адміністрації шкіл бачать ШП як важливий інструмент для розвитку необхідних навичок в учнів.
Пілотування відбувалось у межах проєкту “Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку”, що реалізовував Фонд Східна Європа в партнерстві з німецькою ГО Kinderhilfswerk ChildFund Deutschland, за фінансової підтримки Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини. Цей проєкт закінчився, але є інші, до яких можуть долучитися школи – наприклад, цей.
На сьогодні в кількох українських та міжнародних організацій є прагнення розвивати ШП в Україні. На наступні 10 років є плани щодо розвитку та забезпечення сталості концепту ШП. Вони включають:
Нові проєкти з розвитку ШП будуть публічно помітні та потребуватимуть активності з боку шкіл, громади та інших зацікавлених осіб. Ми будемо раді новим партнерствам та пропозиціям щодо співпраці в цій царині та допомозі в розвитку теми, яка може кардинально покращити шанси молодих людей у майбутньому.
Артем Корнецький, доктор філософії, співзасновник та керівник освітньої організації School of ME, що впроваджує проєкти з соціального, шкільного та креативного підприємництва, доцент Українського Католицького Університету, kornetskiy@gmail.com
Богдан Андрощук, доктор філософії, координатор Програми співробітництва задля розвитку в країнах Східного партнерства німецької громадської організації ChildFund Deutschland e.V., Німеччина, androshchuk@childfund.de
Титульне фото: автор – maxximmm1, Depositphotos
Обговорення