Навчання на локаціях – зануритися, щоб зрозуміти

Якщо ми, дорослі, згадаємо наші подорожі до цікавих місць, нових країн та середовищ, то нам завжди є, що розповісти. Ми навіть з легкістю можемо розповідати цікаві історії з музеїв та описувати різноманітні географічні об’єкти. Можливо, ви не думали про це, але саме в цей час ви навчалися, це відбувалося максимально природно та невимушено.

Напевне, кожен з нас у свої шкільні роки мріяв про таке навчання з максимальним зануренням у середовище, та ще й не після уроків, а під час. Сьогодні ідеї про навчання в середовищі, навчання на локаціях (place-based learning) усе більше втілюють у школах багатьох країн, а численні дослідження науковців у освітній галузі підтверджують його ефективність (Brian T. Gautreau, Ian C. Binns, 2012). А на цьогорічній конференції Innovating Pedagogy 2019, яку щороку проводить Open University (британський університет відкритої освіти) place-based learning як сучасний метод увійшов до топ-11.

Place-based education (PBE) – це освітній підхід, який використовує різноманітні локації та місцевість для створення автентичного, осмисленого та привабливого індивідуального навчання для учнів. Отримуючи захопливий досвід від занурення в місцеву спадщину, культуру, науку та ландшафти, учні стають більш мотивованими у вивченні багатьох шкільних предметів, і бажання навчатися загалом підвищується.

Навчальний план із використанням “навчання на локаціях” є як педагогічним підходом, так і засобом підвищити результати навчання (Brooke, 2003). Навички критичного мислення – види навичок, які ми хочемо, щоб наші учні застосовували впродовж усього життя, будучи активними учасниками життя суспільства – явно краще розвиваються в середовищі, де їх необхідно використовувати (Geier et al., 2008; Miner et al., 2010).

Переваги Place-based education:

1. Навчання орієнтоване на місцеві громади та контексти.
2. Учні мають можливості поглянути на світ через екологічні, політичні, економічні і соціальні лінзи.
3. Навчання на локаціях максимально близьке до індивідуальних освітніх цілей учня.
4. Учні мають можливість завести нові знайомства та діяти більш самостійно – підвищення мотивації і наполегливості.
5. Навчання – тематичне занурення.
6. Соціально-емоційне навчання може бути пріоритетним.
7. Уроки реалізують ідеї учнів, що вкрай важко зробити у шкільному приміщенні.
8. Реалізація інтегрованого навчання.
9. Заохочення дизайн-мислення.
10. Учні глибше пізнають предмети, нові професії та їхні особливості, що дуже важливо для профорієнтації та розуміння себе.

Навчання на локаціях – це стратегія навчання, яку педагоги можуть впроваджувати в міських, сільських та приміських районах. Можливості дійсно нескінченні (Tom Vander Ark, Genius Loci: Place-Based Education & Why It Matters). Для України це особливо актуально, адже в межах децентралізації формувати нові освітні осередки стає легше.

Відомий вчений Девід Собел (David Sobel), який довгий час досліджує place-based education, у своїй статті пише: “Краплі води і коріння об’єднують! Дайте мені ваших учнів, які прагнуть бути вільними! Це дуже проста пропозиція. Поверніть освіту назад в околиці. Поєднайте учнів з дорослими наставниками та представниками місцевого бізнесу. Нехай учителі та учні навчаються в громадах, у лісах і на вулицях, ближче до краси і справжнього піску”.

Наша країна має багату культурну спадщину, талановитих митців та надзвичайних науковців – нам є, що не тільки показати учням, а й як занурити їх у різні середовища під час щоденних уроків, аби допомогти їм зрозуміти якомога краще світ та себе.

Інна Дьоміна, співзасновниця “SOM.Science. Освітній консалтинг” та співавторка одного з проектів інтегрованого курсу “Природничі науки” для старшої школи, співзасновниця та керівниця навчального процесу Загальноосвітньої школи Claris Verbis

Фото: автор – kurgu128.mail.ru, Depositphotos