Громадяни з пелюшок, або Як у Норвегії змалку навчають лідерів майбутнього

Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має жодної цінності.

Роберт Кійосакі

Норвегію вважають справжньою відмінницею з демократії. І зовсім не дарма. У міжнародному рейтингу Democracy Index, який вимірює рівень демократії, останні 10 років Норвегія посідає перше місце. Її жителі активно впливають на ухвалення рішень, не бояться висловлювати свої погляди та знають, як відстоювати права. Вчаться вони цього з дитинства, а держава через програми та стандарти сприяє сучасним підходам до викладання.

У другій публікації з серії “Громосвіта по світу”, яку розпочала “Нова українська школа” спільно з громадською організацією “МІНЗМІН”,  розповідаємо, як норвежці виховують покоління лідерів.

Читайте також “Громосвіта по світу: як у США виховують “вартових” демократії“

ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО, КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ТА ДЕМОКРАТІЯ

2020 рік для шкільної освіти в Норвегії – час оновлень. Уперше за майже 15 років зміст шкільних програм очікує на кардинальні зміни. Уряд підготував понад 40 нових навчальних програм, які відповідатимуть сучасним трендам та дозволять учням вчитися більше та краще. Ексміністр освіти Норвегії Ян Торе Саннер (2018-2020) вважає, що так школярі отримають кращі можливості для життя в майбутньому.

“Суспільство змінюється. З’являються нові технології, знання та виклики. І це ставить певні вимоги до школи майбутнього, тому цифрові компетентності посіли важливе місце в нових програмах. Це, зокрема, цифрова грамотність, критичне ставлення до джерел та інформаційна безпека”.

У програмах з’являться три наскрізні лінії – громадське здоров’я та життя, демократія та громадянство, сталий розвиток. Навіщо? Виклики, з якими сьогодні стикається світ, потребують активної участі та впливу громадян – і на місцевому, і на національному, і на глобальному рівнях. Уже в початкових класах учні розглядатимуть актуальні проблеми сучасності.

Наприклад, негативний вплив людини на довкілля, кліматичні зміни, а також виклики, пов’язані з правами дітей та цифровим простором. За допомогою знань та співпраці вони зможуть знайти відповіді та дізнаються, який вплив мають їхні рішення.

Наскрізна лінія “Демократія та громадянство” сприятиме формуванню критичного мислення в школярів і поваги до альтернативних поглядів. Школа мотивуватиме ставати активними громадянами, які користуються своїми правами. Вона також пояснюватиме, що демократія не виникає за замовчуванням, а її слід підтримувати та розвивати.

Інше важливе завдання норвезької школи – сформувати в учнів низку громадянських компетентностей. З 1 до 7 класу вивчають “Суспільні науки” – дисципліну, що поєднує історію, географію та громадянську освіту. У 8-10 класах “Громадянська освіта” – окремий предмет. Програми спрямовані на досягнення конкретних навчальних цілей. Унаслідок реформи перелік таких цілей вперше з’явився для “Суспільних наук” у 2 класі. Серед них, до прикладу:

• оцінювати вплив людини на клімат та довкілля;
• знати, якими правами володіють діти та як протидіяти їх порушенню;
• досліджувати, як діти можуть впливати на рішення та співпрацювати в межах демократії;
• говорити про можливості та виклики цифрової взаємодії;
• говорити про почуття, тіло, стать та сексуальні права, особистий простір;
• досліджувати, як люди в різних частинах світу впливають на життя одне одного.

Уявіть лише: уже на рівні початкової школи діти розглядають такі комплексні теми. І все це – щоби виховати не “маленьку людину”, а багатосторонню та самостійну особистість, яка може себе захистити. Як їм це вдається? Ось кілька цікавих порад та прикладів:

• Обговорюйте з учнями події та новини. Вчителі радять пояснювати терміни, пов’язані з політикою, економікою та суспільством, на прикладі сьогодення. Це і хороший спосіб побудови діалогу в класі,  і можливість навчитися краще аргументувати свій погляд, не кажучи вже про розвиток критичного мислення. Актуальні події – це невичерпний ресурс.
• Дивіться навчальні відео на уроках. Центральний телеканал Норвегії має на своєму сайті базу коротких відеороликів, які згруповані за тематикою та віком учнів. У час соціальних мереж ми все більше інформації сприймаємо очима, а тому часто обираємо онлайн-курс замість навчання з підручником в аудиторії. Безліч корисних відео українською можна знайти на YouTube.

• Пояснюйте складні речі простими словами. Наприклад, на сайті Framtida Junior норвезьким підліткам розповідають про цікаві факти зі світу спрощеною мовою. Тут влаштовують вікторини, діляться корисними порадами та обговорюють події. Чому би не створити такий блог для учнів?

• Використовуйте можливості для демократії в школі. Відповідно до Конституції Норвегії, кожна дитина має право бути почутою, а всі школи повинні мати учнівський парламент. Така модель гарантує, що інтереси дітей будуть враховані. В Україні новий закон “Про повну загальну середню освіту”, ухвалений у січні, створить нові можливості для шкільного самоврядування. Наприклад, учні зможуть брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань щодо освітнього процесу. Наразі закон очікує на підпис президента, після чого його норми стануть чинними.

• Вирішуйте спільно. Як діяти, якщо у класі є кілька різних поглядів, а потрібно ухвалити єдине рішення? Звісно, проголосувати! Як показує опитування вчителів, голосування – одна з найбільш поширених демократичних практик для учнів 2 класу в Норвегії. Це формує звичку бути активними та підтверджує важливість кожного голосу.
• Ставте запитання. На перший погляд, звучить дуже просто. Проте йдеться про ті запитання, що не мають однозначної відповіді. Ось кілька прикладів: “Як найкраще організувати тестування у класі?”, “Чи потрібно дозволити казино?”, “Як держава має використовувати податки?”. Ключова мета – дати можливість висловити власну позицію та аргументувати її. Тут немає однієї відповіді, цінною є сама дискусія.
• Співайте! Так, щоб розібратися в складних суспільних процесах, можна й співати. Пісня про демократію від норвезьких школярів має на YouTube понад 1 мільйон переглядів, а про Національний день – майже 6 мільйонів. До слова, це більше, ніж населення Норвегії!

Досвід Норвегії показує, що говорити з дітьми про важливі для країни та світу речі ніколи не зарано. Найбільша цінність такої освіти – те, що вона відповідає вимогам сучасності.

Якщо ми стикаємося з труднощами, то докладаємо всіх зусиль, щоб якнайшвидше знайти дієвий шлях для їх подолання. Коли постають нові виклики, ми розуміємо, що знання, як із ними впоратися, потрібні не завтра, а вчора. Норвезька система громадянської освіти дозволяє бути на крок попереду.

Ярослав Турбіль, виконавчий директор громадської організації “МІНЗМІН”

Усі ілюстрації надані автором

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber