Щоб реформа запрацювала, необхідні спеціальні закони та підзаконні акти — CEDOS

Трирічна профільна старша школа дасть можливість учням самостійно обирати потрібні предмети. Це, зі свого боку, зробить вибір майбутньої професії більш якісним.

Таку думку висловила експертка аналітичного центру CEDOS Ірина Когут в ефірі проекту “Перші про головне. Коментарі”, передає Zik.

Вона акцентувала увагу на тому, що зараз профільна старша школа має жорсткий навчалний план, який розробляє МОН. Та вже з наступного року працюватиме система, за якої заклад освіти матиме більше можливостей для вибору.

“Майже половину навчальних годин школа сама зможе розподіляти між тими предметами, які діти захочуть вивчати й зможуть викладати вчителі. Що ж стосується трирічної профільної старшої школи, то, за задумом реформаторів, вона повинна давати можливість обирати предмети не лише класу чи школі, а й дітям”, — сказала Когут.

Передбачається, що старша профільна школа буде окремою від базовою та початкової. Йдеться про нові заклади освіти чи приміщення. Але щоб це працювало, ці класи мають бути наповненими.

“У наших умовах, коли школи менших міст чи в сільській місцевості є дуже маленькими, це означає, що шкільну мережу доведеться серйозно перетрусити. До 2027 року ми маємо створити профільні старші школи з нуля. Тобто діти з сільських місцевостей практично всі їздитимуть на навчання. Та навіть для великих міст це досить серйозні зміни, бо доведеться визначити, які із нині наявних шкіл стануть старшими профільними, знайти туди вчителів. Це велика робота, на яку потрібен час”, — зазначила Ірина Когут.

Реформа освіти розпочнеться з вересня наступного року. Діти, які підуть до перших класів у 2018 році, будуть навчатись уже за новою структурою.

“Реформа відбуватиметься протягом 12 років, тож буде час для того, щоб змінювати освітню мережу. Наприклад, для створення профільних старших шкіл, написання нових державних стандартів та навчальних програм і підручників”, — розповіла Ірина Когут.

Також поступово буде підвищуватись заробітна платня вчителів. Всі інші норми нового закону можна застосовувати вже зараз.

“Звичайно, закон є дуже загальним. Відповідно, щоб ці ідеї запрацювали, слід створити нові спеціальні закони, зокрема, про загальну середню освіту, та купу підзаконних актів. Звичайно, на це піде ще не один рік”, – додала експертка.

Також Ірина Когут зазначила, що основною відмінністю між реформованою школою і тією, яка є зараз, полягає в тому, що нова система навчатиме використовувати знання.

“Нинішня школа хоча й дає набір знань, та не вчить ними користуватися”, — розповіла Ірина Когут.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила новий закон “Про освіту”. За таке рішення проголосували 255 депутатів.

Новий закон, зокрема, запроваджує перехід на 12-річну середню освіту, починаючи з учнів, які підуть до перших класів у 2018/2019 навчальному році.

Із запровадженням 12-річного терміну навчання в загальноосвітніх школах МОН планує скоротити термін навчання на бакалавраті до трьох років.

Також новаціями є компетентнісне навчання та діяльнісний підхід.

Більше про зміни законі “Про освіту” читайте тут.

Фото: автор — rawpixel.com, Unsplash