Місцева влада має забезпечити для національних меншин вивчення як рідної, так і державної мови – Гриневич

У Державній інспекції навчальних закладів стверджують, що в місцях компактного проживання меншин є запит та потреба в покращенні викладання української мови.

Про це сказав керівник ДІНЗ Руслан Гурак під час круглого столу з представниками закладів освіти з навчанням мовами національних меншин щодо впровадження мовної статті закону “Про освіту”, передає прес-служба МОН.

“У Герцаївському районі щонайменше 160 дітей змушені самотужки добиратися до іншого населеного пункту, щоб навчатися українською, а не румунською мовою. Серед них є діти молодшого віку. Про яку безпеку ми можемо говорити, коли діти 2 класу самі мусять доїжджати до школи? Це притому, що сьогодні достатньо лише 5 заяв від батьків і місцева влада повинна відкрити клас з українською, румунською чи іншою мовою навчання”, – зазначив керівник ДІНЗ.

За словами Гурака, єдина школа з україномовним навчання в Герцаївському районі є переповненою.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич підкреслила, що збільшення у старших класах кількості предметів, які вестимуть українською, дозволить батькам не шукати українську школи в місцях компактного проживання національних меншин.

“Ми наголошуємо, що місцеві органи мають забезпечити право дітей навчатися як рідною мовою, так і державною – це закон. Бо ми маємо ситуації,  коли є батьки, які хочуть навчати дітей українською, а для них не створюються умови, і навпаки”, – зазначила Гриневич.

Водночас представники румунської громади висловили свої побоювання щодо нечіткого формулювання у законі можливості навчання рідною мовою кількох предметів з 5 по 11 клас.

“Ми маємо досвід заборони навчання румунською мовою, тоді ми боролися за рідну мову разом з українцями. І формулювання “можуть вивчатися” не дає жодних гарантій, а в нас у країні все дуже сильно змінюється”, – зазначила представник румунської громади Ауріка Божеску.

Раніше міністр людських ресурсів Угорщини Золтан Балог на зустрічі з Лілією Гриневич запевнив, що розуміє позицію України стосовно впровадження мовної статті закону “Про освіту”, зокрема те, що всі українські громадяни повинні володіти державною мовою.

Нагадаємо, 28 вересня Міністерство закордонних справ України спрямувало закон “Про освіту” на експертизу до Венеціанської комісії. А 12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті нового закону “Про освіту” та ухвалила в своїй резолюції майже всі поправки угорців та румунів.

У МОН зазначили, що ця резолюція має рекомендаційний характер, та повідомили, що висновок Венеціанської комісії з’явиться не раніше кінця 2017 року.

Також у Міносвіти розробили проект базового навчального плану, в якому прописали кількість годин для вивчення мов національних меншин у початкових класах.

Повний текст мовної статті є тут.

Фото: pexels.com