Є над чим працювати: що показує Україні аналіз основних результатів PISA

Теми статті: PISA, батькам, вчителям, директорам, якість освіти

3 Грудня 2019

Нова українська школа

7 923

Довгоочікувані результати міжнародного дослідження PISA-2018 стали відомими сьогодні, 3 грудня. Результати України можна подивитись за цим посиланням (тут доступний Національний звіт). Хочемо наголосити, що PISA не є просто рейтингом освітніх систем. Насамперед вона дає величезний обсяг даних, на основі яких можна ухвалювати політичні рішення для покращення освіти і проводити подальші, глибші, дослідження.

У цьому тексті зібрані основні дані про українську освіту. Водночас, ми вже аналізуємо весь звіт, щоб представити ширші результати.

ЩО ОЦІНЮЄ PISA

Це дослідження перевіряє, наскільки учні можуть використовувати в житті знання, уміння і навички, здобуті в школі.

Щоб це перевірити, 15-річним учням та студентам (наприклад, професійно-технічних закладів, які здобувають середню освіту) пропонують компетентнісні тести. Цей вік обрано тому, що в більшості країн саме в цей час закінчується здобуття обов’язкової освіти.

В основному етапі дослідження взяли участь учні/студенти, які народилися у 2002 році. У 2018 році їм було від 15 років до 16 років і 6 місяців, і вони навчались закладах, які надають повну загальну середню освіту (школи, ліцеї, технікуми тощо).

Досліджують три компетентності: читацьку, математичну і природничо-наукову (цьогоріч зосереджуються на читанні, у 2021 році у фокусі буде математика). Також учнів, учителів, директорів і батьків просять заповнити супутні анкети – щоб дослідити, які зовнішні фактори могли вплинути на результати школярів.

Для дослідження сформована репрезентативна вибірка, в якій представлені різні типи шкіл із різних населених пунктів. Важливо – вибірку формувала не Україна, а зовнішня міжнародна агенція Westat.

Усього тестування пройшли 6 334 учнів/студентів з 250 закладів освіти з усіх регіонів України (крім тимчасово окупованих територій).

Рейтинг успішності учнів визначався за 6-бальною шкалою, де:

1 – дуже низькі результати;
2 – базовий рівень (учні досягли мінімально необхідного в житті рівня компетентності);
3-4 – високий рівень;
5-6 – дуже високий рівень (рівень учасників олімпіад).

З балів усіх учнів з кожного предмету виводять середнє значення. Це – “оцінка” країни. Саме на них потрібно насамперед звертати увагу. В Українському центрі оцінювання якості освіти, який відповідав за проведення дослідження, зазначають, що різниця менше 5-ти балів вважається незначною, адже входить у статистичну похибку.

30 балів є еквівалентом року навчання. Це означає, що учням потрібен рік, аби надолужити різницю.

Окрім того, у дослідженні міститься рейтинг освітніх систем країн/економік. Цьогоріч уперше визначено не конкретний рейтинг, а діапазон позиції країни з огляду на можливу статистичну похибку.

У Центрі запропонували порівнювати результати не з усіма іншими країнами, а з референтними. Тобто тими, які мають соціально-економічну, культурну чи історичну спорідненість. Це: Білорусь, Грузія, Естонія, Молдова, Польща, Словацька Республіка, Угорщина.

АКАДЕМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ PISA

Загальні дані

Порівняно з середніми значеннями навчальних досягнень учнів у країнах ОЕСР (які мають високі стандарти освіти та інших галузей), Україна отримала гірші результати в усіх трьох галузях.
Країни-члени Європейського Союзу визначили собі за мету, що в них до 2020 року “частка 15-річних підлітків із низьким рівнем сформованості читацької, математичної та природничо-наукової грамотності повинна становити менше 15%”.
Частка учнів із високою успішністю в Україні менша, ніж у країнах ОЕСР, проте різниця не перевищує 10%.

Читацька компетентність

Середній бал українських учнів із читання – 466 балів (у країни-лідера – 555). Різниця між показниками успішності України й середніми значеннями по країнах ОЕСР – 23 бали. Вищий рейтинг – 36, нижчий – 41.
74% українських учнів досягнули базового рівня сформованості читацької компетентності (у країнах OECD – 78%) – тобто 26% українських 15-річних учнів не мають базового рівня в читанні (у країнах OECD – 22%).
5-6 рівнів досягнули лише 3% (у країнах OECD – 9%).
Учні можуть розпізнати основну ідею тексту, робити висновки, враховуючи кілька умов, проводити деякі порівняння та зіставлення між інформацією в тексті та інформацією з-поза тексту (з фонових знань).
Менше 30% учнів/студентів впоралися із завданнями, де потрібно розпізнати спорідненість інформації у кількох уривках або частинах тексту; інтегрувати зміст частин тексту, щоб визначати основну ідею і призначення, зрозуміти контекстний смисл слова або фрази, оцінити формальні особливості тексту.
Учні мають труднощі, коли потрібно знайти інформацію в тексті, особливо якщо вона розпорошена в різних, часто несусідніх, частинах.
Їм важко розуміти відомі їм категорії в новому контексті, висувати припущення, критично оцінювати тексти.
Менш 4% 15-річок володіють стійкими навичками детального аналізу незнайомого тексту, у роботі з яким треба висувати припущення в умовах відсутності очевидної інформації, критично мислити та робити передбачення, звертати увагу на деталі й знаходити інформацію, що прямо не наведена.
Вищих результатів досягли підлітки, які часто читають для задоволення, читають не тільки художню, а й різноманітну публіцистичну літературу, складні перервані тексти (тобто ті, що містять таблиці, графіки, посилання), працюють в інтернеті, щоб знайти інформацію, і активно читають, використовуючи електронні носії інформації.
Дівчата випереджають хлопців у читанні на понад рік навчання (34 бали). Дослідники пов’язують це з тим, що хлопці рідше читають для задоволення. Ті, які читають, мають кращі результати з читання. Тобто важлива практика.

Є над чим працювати: що показує Україні аналіз основних результатів PISA

Дівчата випереджають хлопців у читанні на понад рік навчання. Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

Математична компетентність

Середній бал в України – 453 бали (у країни-лідера – 591). Різниця між показниками успішності України й середніми значеннями по країнах ОЕСР – 39 балів. Вищий рейтинг з математики – 41, нижчий – 46.
Понад третина школярів не досягнули базового рівня у знаннях математики (у країнах OECD – 24%)
Учні легко розв’язують задачі, для яких треба застосовувати елементарні алгоритми, формули або процедури; вони здатні розв’язувати задачі з цілими числами, відповісти на запитання щодо відомих контекстів, ідентифікувати очевидну інформацію й виконати типові процедури відповідно до чітких інструкцій.
Проблемними є завдання, в яких потрібно створювати прості моделі й використовувати прості стратегії розв’язування, аргументувати свої дії, використовувати процентні співвідношення й оперувати дробами та десятковими числами.
Також складно даються завдання, в яких потрібно працювати з чітко описаними моделями складних конкретних ситуацій;, завдання, в яких можуть бути обмеження або для виконання яких треба зробити припущення.
Лише 5% учнів виконали завдання, де потрібно розробити моделі складних ситуацій та працювати з ними, показати розвинені вміння міркувати й аргументувати, використовувати символічні представлення ситуацій, концептуалізувати, узагальнювати й використовувати інформацію на основі власних досліджень у нових ситуаціях.

Природничі науки

Середній бал в України – 469 балів (у країни-лідера – 590). Різниця між показниками успішності України й середніми значеннями по країнах ОЕСР – 22 бали. Вищий рейтинг – 36, нижчий – 42.
74% українських школярів досягнули базового рівня. Це майже такий самий показник, що й у країнах ОЕСР – 79%.
Водночас, є різниця в досягненні найвищих рівнів (5-6) – 3% українських учнів проти 7% школярів країн ОЕСР.
Учні здатні виконувати завдання, де потрібно скористатися помірними предметними знанням, щоб ідентифікувати певні відомі явища або запропонувати їм прийнятні пояснення.
Майже 14% учнів можуть працювати з абстракціями, щоб запропонувати пояснення складніших чи менш відомих ситуацій, здатні обґрунтувати план експерименту, зробити відповідні висновки й використати інформацію на основі власних досліджень у нових ситуаціях.
Щодо менш відомих або складніших ситуацій українські учні/студенти можуть запропонувати пояснення лише в разі підказок або допомоги.
Не більше 4% учнів/студентів здатні використовувати абстрактні наукові ідеї, пояснювати складні і незнайомі їм явища, якісно інтерпретувати інформацію й робити прогнози, оцінювати альтернативні плани проведення експериментів, робити висновки щодо складних незнайомих явищ.

Соціально-економічний вплив

Учні/студенти з високим соціально-економічним статусом мають у два-три рази вищі шанси досягти високих показників у навчанні, ніж їхні однолітки з низьким соціально-економічним статусом;
Учні з низьким соціально-економічним статусом навчаються в Україні у звичайних ЗЗСО або в ЗПТО і живуть у невеликих містах, селищах або селах; натомість учні/студенти з великих міст мають більше можливостей навчатися в ліцеях, гімназіях та спеціалізованих школах, а тому рівень сформованості компетентностей у них вищий, ніж в інших їхніх однолітків;
Максимальна різниця між учнями/студентами, заклади освіти яких розташовані у великих містах, та учнями/студентами, заклади освіти яких розташовані в селах, – більше двох років навчання (тобто різниця понад 60 балів).
В Україні 12% стійких учнів/студентів (тобто тих, які мають найнижчі показники індексу соціально-економічного статусу, але високі результати з оцінювання). Це дорівнює середньому показнику по ОЕСР, але значно менше за показники найкращих країн.

Ставлення до навчання, добробут і навчальний час

Час, який відводиться на опанування предметами, – критично малий. Серед усіх країн Європи, включно з Білоруссю та Росією, українські учні мають найменше навчального часу.
Це посилюється тим, що учні/студенти в Україні в середньому на 20% частіше за однолітків в країнах ОЕСР прогулюють уроки (увесь день або ж окремі з них) чи запізнюються.
Вчителі неефективно використовують час уроку – не на навчальні цілі, а на встановлення робочої дисципліни.
На одного вчителя/викладача припадає в середньому 12 учнів/студентів. Це такий же показник, як у країнах ОЕСР. Проте в Україні на нього вплинуло включення у вибірку професійно-технічних закладів освіти (третина), в яких великі групи – 40 і більше студентів. Також у сільській місцевості на одного вчителя припадає значно менше учнів, ніж у місті. Водночас, тенденції на кращі результати навчання завдяки цьому немає.
За підрахунками дослідників, Україна витрачає 27 тисяч доларів на учня за все навчання. Зазвичай, країни, що витрачають менше 50 тисяч доларів, мають гірші результати у PISA. Водночас, після цієї позначки вплив на результати додаткових інвестицій перестає бути помітним.
Ставлення до закладу освіти та відчуття приналежності до нього в українських учнів/студентів гірші, ніж у їхніх однолітків у країнах ОЕСР. Проте ці показники дуже впливають на успішність учнів/студентів. Однак, в УЦОЯО зазначають, що ця залежність потребує додатково вивчення.
26% учнів повідомили, що стикалися з цькуваннями. Це негативно позначається на навчальній успішності.
В Україні учні/студенти загалом почуваються задоволенішими життям, ніж їхні однолітки в країнах ОЕСР. Водночас, учні з сільських закладів освіти почуваються більш задоволеними життям, ніж ті, які навчаються в містах.
Учні/студенти з низьким соціально-економічним статусом почуваються гірше, ніж учні/студенти з високим соціально-економічним статусом.
Переважно, учителі/викладачі підтримують учнів у навчанні, тобто допомагають побачити їхні слабкі сторони та надолужити.
Велика частка учнів/студентів зазначили, що вчителі/викладачі рідко говорять їм про їхні сильні сторони в навчанні. Водночас, учительська/викладацька підтримка поліпшує результати учнів/студентів у середньому на 4 бали (після врахування соціально-економічного статусу).
Учні/студенти, яких батьки не підтримують у навчанні мають у середньому на 10 балів менше за своїх однолітків, батьки яких цікавляться їхнім навчанням (навіть із урахуванням додаткових чинників, які суттєво впливають на успішність).