Як зробити школу успішною – інтерв’ю про дослідження НУШ зі співавторкою

Наскільки в учнів 3-х класів, серед яких і пілотні класи НУШ, сформовані наскрізні навички? Які методи застосовують педагоги й чи використовують нові підходи до навчання, які роблять його цікавим та ефективнішим для учнів? Як батьки, вчителі та директори шкіл сприймають реформу НУШ?

Відповіді на ці запитання дає моніторинг НУШ, що провела ГО “Центр підтримки освітніх реформ” у співпраці з Командою підтримки реформ МОН у 2019 році. Звіт оприлюднили нещодавно.

У моніторингу взяли участь 150 навчальних закладів: 

• 25 пілотних шкіл, які проводять апробацію нового Державного стандарту початкової освіти – вже навчаються в НУШ;
• 30 спеціалізованих шкіл – гімназій, ліцеїв, шкіл-колегіумів, навчально-виховних комплексів, у складі яких є початкова школа;
• 95 непілотних загальноосвітніх шкіл та НВК.

“Це дослідження – своєрідна точка відліку, адже до вибірки увійшли лише 25 шкіл, які пілотують новий стандарт, – каже Олена Заплотинська, співавторка звіту й керівниця громадської організації “Центр підтримки освітніх реформ”. – Усі інші на рівні 3-х класів ще йдуть за попереднім стандартом та програмами. Наступного року, коли до вибірки увійдуть школи масового впровадження НУШ, буде можливість робити порівняння і прослідкувати динаміку. Наразі порівняння робимо дуже обережні, скоріше спостерігаємо за тенденціями”, 

Про результати дослідження, про позитивні сторони реформи й виклики перед учителями, директорами та батьками, а також про те, чи НУШ справді краща за попередні підходи, читайте в інтерв’ю з Оленою Заплотинською.

НАВІЩО ПРОВОДИТИ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ПОЧАТКУ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕФОРМИ

Практика моніторингів впровадження реформ в освіті в нас ще незначна. Раніше не було традиції відстежувати, як впроваджується певна ініціатива. Але моніторинги варто проводити в процесі реформи, щоби розуміти, як вона реалізовується, як сприймається та чи потрібні корективи.

Коли йдеться про реформу НУШ, то знаковим етапом є дослідження сформованості математичної та читацької компетентностей у випускників початкової школи, яке проводить Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО). НУШ стартувала 2018 року, тож зріз результатів відбудеться у 2022 році (коли першачки 2018 року закінчать 4 клас, – ред.). Для нас було важливо подивитися на реалізацію НУШ, адже в реформи багато аспектів, як-от програми, навчальні матеріали, підвищення кваліфікації педагогів, створення освітнього середовища Важливо дізнатися про проблемні точки зараз, аби втрутитись у цей процес раніше, ніж після моніторингу у 2022 році.

Олена Заплотинська, співавторка звіту й керівниця громадської організації “Центр підтримки освітніх реформ”. Фото: FB/Olena Zaplotynska

Цільова аудиторія нашого дослідження – учні 3-х класів, які закінчили перший цикл початкової освіти (2 клас, – ред.). На меті дослідження:

• дізнатись, які “м’які навички” (наскрізні вміння) сформовані в дітей після двох років навчання в школі;
• моніторинг заторкнув і так звані “тверді навички”, зокрема читання з розумінням;
• ми також хотіли дізнатися про поінформованість учасників освітнього процесу щодо НУШ і сприйняття концептів реформи.

Моніторинг НУШ дозволяє “грати на випередження” – дати можливість МОН, учителям та керівникам шкіл діяти на своєму рівні зараз, щоби під час дослідження четвертокласників уже побачити результат.

5 НАЙВАЖЛИВІШИХ РЕЗУЛЬТАТІВ МОНІТОРИНГУ НУШ

Деякі результати вселяють оптимізм, а інші – дають замислитися, чи реформа втілюється так, як було заплановано. Ми опитували вчителів, батьків, директорів та дітей, а також спостерігали за освітнім процесом у класах. Наша вибірка є репрезентативною, тож ми можемо сказати, що результати поширюються на всю Україну.

1. 80% батьків дітей, які навчаються в пілотних школах, та більше половини з тих, чиї діти ще не в НУШ, вказали, що вони підтримують реформу.
2. Батьки підтримують цінності НУШ: дитиноцентризм, педагогіку партнерства. Водночас, вони хотіли би більш “твердих знань” та жорсткішої дисципліни.
3. Керівники шкіл переважно вважають підходи НУШ можливістю для підвищення рівня якості освіти. Вони позитивно сприймають дитиноцентризм, новий зміст освіти та підтримують академічну свободу педагогів.
4. Опитування батьків свідчить про високу довіру до вчителя. Це проявляється в тому, що для 93% батьків пілотних шкіл учитель – основне джерело інформації про НУШ. Серед різних аспектів, які, на думку батьків, варто покращити, лише 7% зазначили, що вчителям потрібне підвищення кваліфікації – тобто вони довіряють і їхньому професіоналізму.
5. Відбувся зсув сприйняття освітнього середовища: ідея, що в школі дитині насамперед має бути комфортно й безпечно. Здебільшого, батьки та діти вважають, що середовище їхньої школи – дружнє й має бути таким.

ЯК МАТЕМАТИКА ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ З НАЙЦІКАВІШОГО ПРЕДМЕТУ НА НАЙВАЖЧИЙ

Ми просили в дітей пригадати, які предмети їм найбільше подобаються. Здебільшого, вони зазначали математику першим пріоритетом у 2 класі, проте в 3-му цей предмет уже втрачав свою позицію, особливо серед дівчат. У 3 класі математика стає для дітей складною, а отже – менш зрозумілою та цікавою. Діти так описували, чому математика їм не подобається: “Треба думати, треба писати, вона складна, робити задачі, треба рахувати, математичний диктант, дуже важка, розв’язувати приклади”.

Цей момент потребує додаткової уваги з погляду як програми – чи не перевантажена вона, який зміст, чи є зв’язок із повсякденним життям дитини, – так і підходів до викладання. Адже, як показує дослідження рівня сформованості математичної та читацької компетентностей (яке проводить УЦОЯО, – ред.), цікавість до предмету впливає на результат.

Учням пілотних шкіл у 3 класі більше подобається мистецтво, а один з улюблених уроків для всіх молодших школярів – фізкультура. Дуже мало дітей говорили про уроки іноземної мови як про улюблені, а інформатику полюбляють у рази більше учні пілотних шкіл.

ДІТИ КРАЩЕ ВМІЮТЬ КЕРУВАТИ ЕМОЦІЯМИ ТА СПІВПРАЦЮВАТИ, НІЖ КРИТИЧНО МИСЛИТИ Й ОБҐРУНТОВУВАТИ ДУМКУ

Серед твердих навичок ми змогли побачити таке уміння як “читання з розумінням”. Одним з інструментів дослідження було компетентнісне завдання, яке учні мали самостійно прочитати й виконати. Аналіз, наскільки діти, працюючи в групі, впорались із завданням чи окремими його елементами, дав змогу зробити висновки про сформованість наскрізних умінь (критичне мислення, читання з розумінням, співпраця, креативність, вміння вирішувати проблемні питання, ініціативність тощо).

Лише 22% учнів продемонстрували на високому рівні вміння читати з розумінням. За результатами дослідження УЦОЯО навесні 2018 року, високий рівень сформованості читацької компетентності продемонстрували 16% випускників початкової школи. Очевидно, цей аспект потребує додаткової роботи та більшої уваги вчителів під час вибору завдань та форм організації роботи.

Розвиток наскрізних умінь в учнів закладів різних типів майже не відрізняється, хоча і спостерігається незначна перевага учнів спеціалізованих шкіл над учнями загальноосвітніх. Так звані “спеціалізовані” заклади були включені до вибірки як такі, в яких ще донедавна існував селективний підхід до формування набору в початкову школу (ці школи до 2017 року набирали першокласників за конкурсом, – ред.).

Показники учнів сільських шкіл із розвитку наскрізних умінь незначно відрізняються від показників учнів міських шкіл, а за деякими навичками навіть випереджають їх – умінням співпрацювати в групі, розв’язувати проблемні завдання, ухвалювати рішення.

Наскрізні вміння, що потребують когнітивних зусиль (читання з розумінням, здатність висловлювати свою думку, критичне мислення), у всіх розвинені гірше, ніж навички, пов’язані з емоційною сферою та комунікаціями. Діти вміють керувати своїми емоціями та працювати в групах, ухвалювати рішення, але обґрунтувати власну позицію їм складно.

За результатами спостереження за 546-ма уроками, можемо зробити висновки, що форми роботи, які застосовуються на уроках, не розвивають ці навички. Майже 70% часу на уроках діти навчаються всім класом: слухають учителя чи працюють із підручником. Такі форми взаємодії не спонукають дітей до рефлексії, обміну думками чи вирішення практичних ситуацій – а саме це формує вміння критично мислити. Водночас, у пілотних школах часу на загальнокласне навчання виділяють менше – близько 40%, що й закладено в Концепції НУШ.

РОБОТА В ГРУПАХ ТА СПІВПРАЦЯ ДИТИНИ З УЧИТЕЛЕМ ВАЖЛИВІ, АЛЕ РОЗВИНЕНІ НЕДОСТАТНЬО

Тільки 11% учителів сказали, що застосовують групову або парну форму роботи, що спонукає до обміну думками. Спостереження ж показали, що в середньому роботі в групах учителі приділяють до 7% часу – а це лише трохи більше 3-х хвилин за урок.

У пілотних школах майже в 2,5 рази довше триває робота учнів у групах, якщо порівнювати зі спеціалізованими школами, і в 2 рази – як порівняти із закладами загальної середньої освіти. Найцікавіше, що 40% дітей вказали, що дуже мало працюють у невеликих групах і хотіли би робити це частіше. У сільських школах таких форм застосовують ще менше, ніж у містах.

НУШ однозначно краща з погляду формування дружнього середовища та вибудовування співпраці з батьками. Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

Під час спостереження експерти звертали увагу на те, як педагоги звертаються до дітей. Виявилося, що здебільшого вони застосовують тип взаємодії, який можна охарактеризувати як конфлікт / домінування – коли вчитель дає вказівки, говорить у формі монологу, читає та ставить запитання на перевірку знань. Водночас, прояви співпраці – спонукання до командної роботи, дискусій та розмов – між учителем та учнями на уроках трапляються вдвічі рідше. А саме в умовах співпраці учні можуть ставити запитання, проявляти зацікавленість, розвивати власні ідеї, обговорювати, досліджувати, а не лише відтворювати прочитане чи почуте від учителя.

У закладах загальної середньої освіти педагоги дають указівки учням частіше (10 разів за урок), ніж у пілотних класах та спеціалізованих школах (8 і 9 разів за урок відповідно). У класах із меншою наповненістю (до 20 учнів) учителі дають указівки частіше (11 разів за урок), ніж у класах із більшою наповнюваністю (9 разів за урок). У селах учителі дають указівок більше, ніж у містах (11 проти 9 ).

Тож учителі поки що менш підготовлені до різноманітного управління класом: їм набагато легше, щоби весь клас читав хором, ніж поставити проблемне питання та опрацьовувати його спільно з учнями. Це інший рівень організації, якого необхідно навчатись.

46% дітей розповіли, що їм заважає шум на уроках, а в пілотних школах, де групову роботу застосовують частіше, цей показник був ще вищий. Це ще раз доводить важливість не просто організації різних форм навчання, але й розвитку в учителя вміння управляти при цьому класом. Перше завдання впровадження НУШ – це робота з учителем, підтримка й професійний розвиток

ЩО ТУРБУЄ БАТЬКІВ, ВЧИТЕЛІВ ТА ДИРЕКТОРІВ

Батьки зазначають, що найбільша проблема шкільного навчання – матеріально-технічне забезпечення. Батьки, діти яких навчаються в пілотних класах НУШ, вказують як на недолік на брак чітких критеріїв оцінювання знань. МОН підготувало рекомендації щодо оцінювання, тож ця проблема, в разі активної комунікації, сподіваюсь, не буде такого гострою.

Вчителів хвилює навантаження та переповнені класи. Педагоги нарікають, що працювати в класах, де більше 30-ти дітей, опановуючи нові техніки, дуже важко. З іншого боку, результати нашого спостереження показують, що саме в найбільших класах є і найширше різноманіття форм роботи учнів на уроці.

Дехто з керівників шкіл також говорили про матеріально-технічне забезпечення та складність створення нового освітнього середовища. Проте 97% директорів зазначили, що найбільше у впровадженні реформи НУШ їх турбує робота з учителями: підвищення їхньої мотивації до роботи та змін. Директори також розповідають, що вони зайняті більше господарськими питаннями, ніж освітою – і це їх непокоїть.

Також керівники шкіл зачепили тему інклюзії та проблеми із забезпеченням доступу дітей з особливими освітніми потребами до навчання. Вони зазначили про незабезпеченість кадрами та складність в адаптації простору шкіл.

ЗАНЯТТЯ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ ТА ЦІКАВІ УРОКИ – ЧОГО ХОЧУТЬ ДІТИ

Діти були найбільш відкритою групою та з радістю спілкувались із дослідниками.

За їхніми словами, “якби вони були дорослими”, то змінили би шкільний розклад – починали би уроки пізніше, частіше проводили би їх на свіжому повітрі та робили би довші перерви.

Діти хочуть працювати разом з однокласниками та мати цікаві уроки. Їм замало підтримки від вчителів: їм рідко додатково пояснюють матеріал, хвалять чи питають їхню думку, що би вони хотіли робити. У цьому контексті цікаво, що 90% батьків цікавляться у своїх школяриків, чи виконане домашнє завдання, однак менше половини опікуються ставленням учителя до дитини. Це підстава говорити, з одного боку, про широку довіру до педагога, але з іншого – про недостатню увагу до емоційного стану молодших школярів.

Кожен четвертий учень сказав, що в нього немає бажання йти до школи. З нашого дослідження не очевидно, що це через булінг, бо здебільшого, учні не обирали варіанти відповідей, які б сигналізували про цькування чи недружнє середовище. Частіше діти говорили, що їм “нецікаво на уроках” чи “шумно”. Така ситуація може бути пов’язана і з часом прокидання, дорогою до школи або іншими аспектами, у вивчення яких можна заглибитися надалі.

НУШ – СПРАВДІ КРАЩА?

Серед батьків, які підтримують НУШ, більше таких, чиї діти навчаються в пілотних класах. Учні пілотних шкіл більшою мірою вказують, що отримують підтримку від учителя, грають у цікаві ігри на уроках, працюють у групах. Учні пілотних шкіл за уміннями співпрацювати, ухвалювати рішення, розв’язувати проблемні завдання, обґрунтовувати власну позицію, ініціативністю та творчістю мають вищі результати.

Водночас, бачимо, що в учнів спеціалізованих шкіл виявлено незначні переваги за умінням критично та системно мислити та читати з розумінням, тобто уміннями, які пов’язані з “твердими навичками”.

Значно менше дітей у пілотних школах зазначали, що не мали бажання йти до школи. НУШ однозначно краща з погляду формування дружнього середовища та вибудовування співпраці з батьками.

З іншого боку, є виклики, про які ми говорили раніше, як-от методична підтримка вчителів. Тільки вчасна реакція на ці виклики дасть змогу зробити реформу НУШ успішною.

НАСТУПНИЙ МОНІТОРИНГ НУШ

Те, що ми зробили зараз, – це нульова точка, тож ми проведемо ще одне дослідження восени 2021 року. Зараз ми можемо робити лише дуже обережні висновки, порівнюючи невелику когорту дітей, які навчаються в пілотних школах, із тими, хто навчаються за попередніми програмами.

Зараз ми точно розуміємо, що МОН має працювати над питаннями професійного розвитку керівників шкіл, учителів, забезпеченням педагогів методиками викладання та навчально-методичними матеріалами.

Висновки будемо робити на наступному етапі дослідження, результати якого стануть відомі у 2022 році. Деякі позитивні тенденції ми бачимо, але висновки зробимо після результатів другої хвилі моніторингу.

Тамара Береговська, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos

Моніторинг впровадження НУШ реалізований за підтримки: 

Швейцарії через Швейцарську Агенцію розвитку та співробітництва в рамках проекту “Дослідження впровадження реформи Нова українська школа” .

та 

Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Освітня реформа: якісні виміри впровадження”. 

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber, а також Telegram для учнів