Теми статті: батькам, вчителям, директорам, інклюзія
25 Січня 2019
2 543
0
Нещодавно ми опублікували репортаж з 28-ї школи з російською мовою навчання у Дніпрі, в якій навчаються діти з розладами аутичного спектру.
Чимало фотографій не увійшли в ту публікацію, тож ми вирішили зробити окрему добірку.
Офіційно інклюзія у 28-ій школі почалася у 2012 році (до того були один учень на візку і один – з легкою формою РАС без асистента).
Асистентка вчителя Лілія Михайлівна наголошує, що дитина не винна, що в неї агресія. Така поведінка закріпилася, бо нею можна було задовольнити потреби. А інших способів дитину не навчили. У таких випадках потрібна адаптація.
Четверо асистентів учителя в цій школі – поведінкові аналітики. Це дозволяє їм краще розуміти поведінку дітей і впливати на неї.
Учня спершу ведуть не в клас, а в ресурсну кімнату та вмикають таймер. Таймер показує, скільки й за яку винагороду учень може сидіти спокійно. Можливо, за хорошу поведінку він збиратиме жетони, а потім отримає сік.
У школі є кілька ресурсних кімнат. Вони потрібні для того, щоб проводити з дітьми з ООП додаткові заняття, а також слугують простором, куди можна відвести дитину, якщо на уроці щось пішло не так. Таким чином дитина, не привертаючи уваги однокласників і не зриваючи урок, має можливість заспокоїтись.
У Максима ніколи не було агресії чи руйнівної поведінки, але він міг раптово розплакатися або лягти на підлогу.
Серед 32-х дітей у другому класі є ті, які не хочуть сидіти з Макисимом за одною партою, і вчителька приймає таке рішення. Але є також ті, хто хочуть бути поряд і допомагати.
До уроку математики Максим готується самостійно і без підказок відкриває підручник на потрібній сторінці.
Вову легко впізнати за навушниками. Темні й масивні, вони потрібні йому не для музики, а навпаки для того, щоб відмежуватися від звуків, до яких він вразливий.
Хлопець спілкується з дітьми через ігри.
Коли Вова не хотів на урок або втомлювався – починав сміятися і зривав заняття. Тоді асистентка вчителя Тетяна вирахувала, що десять хвилин він може сидіти спокійно і на дев’ятій сама виводила його з класу. “І так це вже була моя ініціатива, а не його. Поступово я збільшувала час у класі й зараз ми сидимо вже весь урок”.
Тепер, якщо Вова втомлюється – то показує це за допомогою карток. Замість кричати – викладає “Я хочу відпочити”. Через плече у нього перекинута сумка з наліпками, де можна скласти таке речення.
На полях – кілька малюнків, які означають правильну поведінку: “сидіти тихо” чи “скласти руки на парті”. За потреби Тетяна показує на малюнок, і Вова слухняно виконує вказівку. За кожну правильну поведінку чи виконане завдання він отримує крапку в крузі. Коли всі круги заповнені, на нього чекає винагорода – похід у магазин.
Весь урок Вова проводить тихо і в своєму темпі, але записує і рахує все те саме, що й решта учнів. Інколи йому допомагає знайти потрібний номер чи сторінку сусід за партою.
Нова українська школа
Фото Надії Швадчак
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.
Обговорення