Теми статті: вчителям, директорам, ПрямуємоРазом, учням
24 Грудня 2018
3 606
0
Рекомендаційний лист – один з обов’язкових документів для вступу на навчальну програму іноземного університету, наприклад за Еразмус+. Але це зовсім не означає, що він - формальність. Навпаки, це дуже індивідуальний документ, написаний від імені конкретного викладача, який має власний досвід з певним студентом. І думка того, хто бачив студента “у справі”, може сказати його закордонним колегам набагато більше за сухі оцінки чи самопрезентацію, викладає в мотиваційному листі сам кандидат.
Рекомендаційний лист повинен починатися і закінчуватися стандартними формами ввічливості – зверненням та підписом, між якими, власне, має міститися сутнісний блок з чотирьох частин.
Звернення
Слід вказати того, кому адресований лист. Як правило, ім’я та статус контактної особи вказано в тексті навчальної програми – відтворіть його у зверненні, нічого не вигадуючи, але додавши перед прізвищем “Dear Mr/Ms…” (залежно від того, якої статі ваш читач – чоловік чи жінка). Якщо ви не впевнені, то напишіть “Dear Sir/Madam” (“Шановний(а) пане/пані”) або “To whom it may concern” (“Для того, кого це стосується” - стандартна форма звернення).
Основна частина
Блок перший: вступ
Містить такі дані:
Блок другий: характеристика наукових і професійних досягнень кандидата
Містить такі дані:
Блок третій: характеристика особистих якостей кандидата
Містить такі дані:
1. Опис характеру інтересу та рівня мотивації кандидата до отримання нових знань і навичок взагалі та пропонованих на курсі зокрема (пункт має демонструвати причину інтересу до обраної програми, що кандидат зацікавлений у продовженні наукової роботи, а не просто “шукає пригод”):
2. Якості кандидата як людини та науковця (бажано з історією), які демонструють, як він досягає успіху (замість шаблонних пунктів на кшталт “комунікабельність” чи “вміння працювати у команді”):
Блок четвертий: висновки
Це стисле резюме (2-3 речення) викладеного вище. Блок має показати, що автор листа дійсно може рекомендувати кандидата саме на цю програму і готовий за нього поручитися як за вмотивованого студента з певними науковими зацікавленнями, належним рівнем підготовки та здатного опанувати пропонований курс.
Заключна частина
Той, хто пише рекомендацію:
Рекомендаційний лист – це дуже індивідуальний документ, а не формальність. Фото: автор – NatashaFedorova, Depositphotos
Звичайно, наведена структура – лише “шпаргалка” для тих, перед ким стоїть завдання надати чи написати рекомендаційний лист. Так, варто дотримуватися цієї структури, але ситуації, наукові профілі, особисті стосунки між викладачем і студентом можуть бути різними. Головне, що має ясно демонструвати цей документ – прозорий і зрозумілий для інших опис “бекграунда” кандидата, який дозволяє тому, хто пише рекомендацію, очікувати, що його протеже опанує обраний курс.
Сподіваємося, ці поради стануть у пригоді і викладачам, і студентам. Нехай щастить!
“Нова українська школа”
Титульне фото: автор IgorVetushko, Depositphotos
Обговорення