Рекомендаційний лист – один з обов’язкових документів для вступу на навчальну програму іноземного університету, наприклад за Еразмус+. Але це зовсім не означає, що він - формальність. Навпаки, це дуже індивідуальний документ, написаний від імені конкретного викладача, який має власний досвід з певним студентом. І думка того, хто бачив студента “у справі”, може сказати його закордонним колегам набагато більше за сухі оцінки чи самопрезентацію, викладає в мотиваційному листі сам кандидат.
Структура рекомендаційного листа
Рекомендаційний лист повинен починатися і закінчуватися стандартними формами ввічливості – зверненням та підписом, між якими, власне, має міститися сутнісний блок з чотирьох частин.
Звернення
Слід вказати того, кому адресований лист. Як правило, ім’я та статус контактної особи вказано в тексті навчальної програми – відтворіть його у зверненні, нічого не вигадуючи, але додавши перед прізвищем “Dear Mr/Ms…” (залежно від того, якої статі ваш читач – чоловік чи жінка). Якщо ви не впевнені, то напишіть “Dear Sir/Madam” (“Шановний(а) пане/пані”) або “To whom it may concern” (“Для того, кого це стосується” - стандартна форма звернення).
Основна частина
Блок перший: вступ
Містить такі дані:
- хто рекомендує (ім’я та прізвище викладача, науковий ступінь, звання, місце роботи);
- кому надано рекомендацію (ім’я та прізвище кандидата, його статус (наприклад, студент третього курсу, назва факультету, назва ВНЗ);
- куди надано рекомендацію (назва навчальної програми, закордонного ВНЗ);
- тривалість знайомства
- між тим, хто надає рекомендацію, та кандидатом (наприклад, “I know him during last 3 years”);
- б’єктивні (такі, які можна перевірити) дані щодо характеру стосунків і обставин спілкування між тим, хто надає рекомендацію, та кандидатом: перелік (з назвами) курсів, прослуханих студентом у викладача, який надає рекомендацію, з оцінками за них; вказівка, що викладач був куратором курсової роботи студента та/або веде його диплом (з назвою теми і оцінкою); повідомлення про участь у заходах, дослідженнях, практиках, проведених спільно (з назвами чи описами тематики, датами тощо); інформація про спільні публікації, наукові роботи (з назвами та реквізитами).
Блок другий: характеристика наукових і професійних досягнень кандидата
Містить такі дані:
- суб’єктивна оцінка здібностей студента з боку того, хто надає рекомендацію (загальний інтелектуальний рівень та світогляд, потенціал, коло наукових інтересів, його зміни, швидкість обробки інформації, наполегливість, навички самостійної роботи, організованість тощо);
- перелік реальних досягнень, які виокремлювали кандидата серед інших студентів і привертали увагу того, хто надає рекомендацію (наявність наукових публікацій або патентів, участь у конкурсах студентських робіт, олімпіадах чи інших змаганнях, дані про грамоти, призові місця тощо);
- суб’єктивні дані щодо виняткових здібностей чи особливостей кандидата, які уможливили ці об’єктивні досягнення (схильність до експерименту, вміння розробляти методологію, готовність працювати з різноманітними джерелами, застосовувати різні методи, творчий підхід до стандартних завдань, логічний і системний розум тощо).
Блок третій: характеристика особистих якостей кандидата
Містить такі дані:
1. Опис характеру інтересу та рівня мотивації кандидата до отримання нових знань і навичок взагалі та пропонованих на курсі зокрема (пункт має демонструвати причину інтересу до обраної програми, що кандидат зацікавлений у продовженні наукової роботи, а не просто “шукає пригод”):
- вказівка на наявність сфокусованого інтересу до певної галузі чи питання, дотичної до бажаної для кандидата програми;
- опис певної прогалини у знаннях та навичках кандидата, пояснення, як обрана програма може допомогти її заповнити;
- інформація про кроки студента, спрямованих у цей бік (наприклад, студент відвідував лекції зі старшими курсами як вільний слухач, був волонтером у дослідженнях, допомагав на кафедрі тощо).
2. Якості кандидата як людини та науковця (бажано з історією), які демонструють, як він досягає успіху (замість шаблонних пунктів на кшталт “комунікабельність” чи “вміння працювати у команді”):
- студент показав себе як лідер, розробивши та організувавши дослідження, куди залучив викладача і однокурсників та результати якого презентовано на науковій студентській конференції;
- студент виявив наукову доброчесність, коли не отримав підтвердження своєї здогадки під час дослідження, та описав це в курсовій роботі;
- студент продемонстрував наполегливість і здібності, самостійно опанувавши мову, щоб прочитати джерела, потрібні для його диплому.
Блок четвертий: висновки
Це стисле резюме (2-3 речення) викладеного вище. Блок має показати, що автор листа дійсно може рекомендувати кандидата саме на цю програму і готовий за нього поручитися як за вмотивованого студента з певними науковими зацікавленнями, належним рівнем підготовки та здатного опанувати пропонований курс.
Заключна частина
Той, хто пише рекомендацію:
- зазначає, що готовий надати додаткову інформацію чи відповісти на запитання;
- надає контакти для зв’язку з ним (бажано професійні – наприклад, університетський e-mail та особистий телефон);
- вказує ім’я та наукові регалії.
Рекомендаційний лист – це дуже індивідуальний документ, а не формальність. Фото: автор – NatashaFedorova, Depositphotos
Звичайно, наведена структура – лише “шпаргалка” для тих, перед ким стоїть завдання надати чи написати рекомендаційний лист. Так, варто дотримуватися цієї структури, але ситуації, наукові профілі, особисті стосунки між викладачем і студентом можуть бути різними. Головне, що має ясно демонструвати цей документ – прозорий і зрозумілий для інших опис “бекграунда” кандидата, який дозволяє тому, хто пише рекомендацію, очікувати, що його протеже опанує обраний курс.
Сподіваємося, ці поради стануть у пригоді і викладачам, і студентам. Нехай щастить!
“Нова українська школа”
Титульне фото: автор IgorVetushko, Depositphotos
Обговорення