Напишіть нам

Всі теми

Обіймаємо серцем. Як відбувався Спеціальний mini-Edcamp у Станиці Луганській

Якою онлайн-платформою зручно користуватися для всієї школи, що дає академічна доброчесність та як навичка дебатів розвиває критичне мислення?

Перший посткарантинний EdCamp у змішаному форматі відбувся в Станиці Луганській. “Нова українська школа” розповідає, як відбувалася подія.

“НАШИМ ДІТЯМ ТРЕБА МАТИ НАЙКРАЩЕ”

“Яке щастя чути в школі голоси й бачити рух”, – директорка Станично-Луганської ЗОШ №1 Ірина Тімохіна проводить коридорами школи, у які за кілька днів повернеться дитячий гомін. У школі навчаються 300 дітей, 38 школярів цьогоріч підуть до 1 класу.

Голова Станично-Луганської районної держадміністрації Юрій Золкін згадує, як після бомбувань 6 років тому в школі не було ні вікон, ні опалення.

Тоді він перед усіма вчителями й батьками школярів дав слово – “У наших дітей у школах має бути ремонт, не гірший ніж удома”. Зараз у школі закінчується облаштування спортивної зали. Невдовзі планують почати ремонт усієї школи.

Реєстрація

Щойно оголосили про проведення EdCamp у Станиці Луганській на початку весни, зголосилися 350 учителів з усієї України. Проте через карантин довелося перенести подію на пів року.

“Але ми знали, що проведемо EdCamp у будь-якому випадку. Напевно, уже немає вчителів у Станиці Луганській, які не були на EdCamp’ах. У нас він відбувається вже втретє”, – розповідає пані Ірина.

Головна спеціалістка відділу освіти Станично-Луганської РДА й координаторка події Ірина Прибінська розповідає, що залученість Станиці Луганської до EdCamp’у почалася з телефонного дзвінка.

“Зателефонували наші друзі з Благодійного фонду Сергія Жадана й запропонували поїхати на EdCamp як збірний клас. Звісно, ми погодилися. Наші діти тут майже ізольовані, не мають можливостей, які мають діти в Києві чи інших містах. І коли ми побачили там оце все, тоді й подумали: “Чому в нас такого не може бути? Ми теж хочемо мати таку енергетику і взаємопідтримку””.

Ірина Прибінська, головна спеціалістка відділу освіти Станично-Луганської РДА й координаторка події

Пані Ірина згадує, як перший афілійований EdCamp готували майже під обстрілами.

“Тут такі ж діти, вчителі. Але склалося, що нам трішки складніше. І всім нам дуже потрібні підтримка й увага. Не всі можуть собі дозволити поїхати на національну чи регіональну подію, тому що складно з логістикою, транспортною розв’язкою і фінансовим забезпеченням. Якщо вчитель не має можливості поїхати підвищити кваліфікацію, то це підвищення кваліфікації має прийти до нього“.

Відпустки, карантинні обмеження, підготовка до навчального року завадили багатьом спікерам приїхати до Станиці Луганської, тому чимало виступів були онлайн. Усі учасники – місцеві вчителі.

“Наші вчителі цінують кожну можливість послухати спікерів наживо. Дуже важливо, коли вчителі з усіх куточків країни діляться досвідом, переймають наші наробки. Наша школа – активна, якщо говорити про участь у проєктах”, – каже директорка школи.

Станично-Луганський EdCamp починається з дружнього онлайн-вітання з різних міст і містечок України. У відеозверненні всі, хто хотіли та не змогли приїхати, бажають плідної роботи колегам.

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ МАКСИМАЛЬНО ЯКІСНО ТА БЕЗБОЛІСНО

Учитель інформатики Спеціалізованої школи №129 Києва київської школи й досвідчений едкемпівець Олександар Думишинець присвятив свою сесію онлайн-платформі HumanSchools. Його школа працює з нею від початку весни.

Олександар Думишинець

На сайті є відеоінструкція з покроковим використанням платформи – як завантажити завдання, як перевірити, як виставити чи змінити оцінку.

Система безплатна для державних і комунальних шкіл. Додаток можна завантажити на телефон. Підключитися на сайті легко через номер телефону.

У ній є електронний журнал, щоденник, інтегрований ресурс для онлайн-відеоспілкування. Є можливість завантажувати онлайн-уроки, щоби діти, які з певних причин пропустили урок, могли подивитися пояснення вчителя.

“Платформа зручна у використанні. Не потрібно використовувати безліч різних платформ. Тут є можливість давати й перевіряти завдання, складати розклад, завантажувати свої презентації чи відео, виходити в онлайн і спілкуватися з учнями. Це закрита шкільна соціальна мережа”, – каже Олександр.

Оцінки за завдання автоматично переносяться до журналу й щоденника, так само як і відвідування. Батьки можуть на будь-якому етапі зайти й побачити – що діти виконали, а що ні. Оцінки дітей бачать лише вчителі, адміністрація школи й батьки лише своєї дитини. Система автоматично формує табель дитини.

Є можливість створювати простори окремо для кожного класу, паралелі, гуртка тощо.

“Тут немає кібербулінгу, тому що учні й учителі підписані своїми справжніми іменами. Є чат, видно всі повідомлення, які вам написали учні. Можна створювати групи з колегами, написати батькам дітей. Не потрібно використовувати вайбер, телеграм, пошту – усе є на одному ресурсі, – розповідає Олександр.

Коли починався карантин, усі вчителі думали, що це буде складно – працювати в цій системі. А зараз ми не уявляємо без неї навчання. Наскільки все зручно”.

ІНСТРУМЕНТИ РОЗБУДОВИ ДОБРОЧЕСНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА З USAID_ВЗАЄМОДІЯ

ГО “ЕдКемп Україна” в партнерстві з проєктом USAID_ВзаємоДія вже другий рік поспіль сфокусовані на розвитку в українській шкільній освіті практик доброчесності й педагогіки партнерства, що сприяють попередженню й подоланню корупції.

Директорка ЗОШ №29 Миколаєва Лариса Грицюк розповідає, що спочатку до них, першовідкривачів, які першими реалізовували цей проєкт у своїх школах, ставилися скептично.

Однак згодом учителі побачили, що курс з антикорупції дуже помічний у виховній роботі, розвитку критичного мислення, ораторських здібностей учнів.

“Ці форми роботи можна поширювати на методоб’єднаннях, педрадах, інтегрувати у виховну, позакласну роботі, в уроки громадянської освіти, історії. Це яскраві інструменти, які діти запам’ятають”, – каже пані Лариса.

Начальниця управління Державної служби якості освіти в Сумській області Алла Рябуха додає, що залученість до проєкту дає можливість проявляти більше творчих підходів у викладанні навчального матеріалу.

“Це буде великим плюсом у роботі вашої школи, коли до вас прийдуть з інституційним аудитом”.

Усі активності, які входять до курсу: уроки, обговорення корупційних ситуацій, ігри “Що? Де? Коли?” і “Антикорупційна мафія” можна проводити впродовж навчального року.

Курс розраховано на учнів 9–11 класу. Однак, за словами пані Лариси, вчителі на власний розсуд можуть залучати до ігор і менших дітей.

“Увесь методичний інструментарій прописано. Можна імпровізувати, придумувати власні застосування. У цих уроках багато інтерактиву”, – пояснює Лариса Грицюк.

  • Антикорупційні сценарії (40 життєвих корупційних ситуацій) передбачають чотири можливих варіанти дій: формуються команди з 3–5 осіб, ознайомлюються із ситуацією, обирають рішення на власний розсуд – і тоді відбувається аргументоване обговорення обраних варіантів. Потрібно 10–15 хвилин на кожну ситуацію.
  • Інтелектуальна гра “Що? Де? Коли?” мотивує людей цікавитись антикорупційною тематикою. У грі є кілька рівнів. Питання побудовані так, щоб учасники застосовували увагу, логіку та критичне мислення.

Формуються команди по 5–6 осіб, ведучий зачитує питання.

У команд є 50 секунд, щоби домовитися про правильну відповідь та 10 секунд – щоби подати її в письмовому вигляді журі.

Журі рахує бали й визначає переможців.

  • Гра “Антикорупційна мафія” пропонує стати мешканцями міста Н, у якому є порядні люди й безпринципні корупціонери. Завдання – виявити корупціонера й довести його провину.

Рекомендована кількість гравців – 9–15. Розподіл ролей: олігарх, мер, суддя, детектив, кілька корупційних чиновників, активіст та порядні громадяни.

Ведучий не повинен підтримувати жодну команду. У нього є чіткий алгоритм проведення кожної гри, який не можна порушувати.

Дивіться також Антикорупційний квест і онлайн-гру “(Не)підкупність”

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ДЕБАТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. БРИТАНСЬКИЙ ФОРМАТ ДЕБАТІВ

Учитель ісотрії Української гімназії №1 Володимир Половський з Івано-Франківська розповів про особливість і переваги британського формату дебатів.

На чому потрібно акцентувати увагу, навчаючись дебатам і використовуючи їх у своїй роботі:

  • У дебатах гравець часто обстоює не ту думку, якої дотримується в житті. Це виховує повагу до іншомислення. Жеребом учасник витягує роль і має її обстоювати. Ми звикаємо аналізувати ситуацію з обох сторін.
  • Дотримання поваги до опонента. Обговорення ідей, а не персоналій.
  • Дебати мають чітку схему. Це організована дискусія.

Як проводити:

  • У дебатах беруть участь чотири команди по дві людини. Вони мають назви: Уряд 1 (прем’єр-міністр, віцепрем’єр-міністр), Опозиція 1 (лідер опозиції, заступник лідера опозиції), Уряд 2 (член уряду, аналітик уряду), Опозиція 2 (член опозиції, аналітик опозиції). Усі ролі чітко регламентовані. Послідовність виступів – у тому порядку, у якому вони перераховані. Є суддя й тайм-кіпер.
  • Ведучий озвучує тему дебатів і дає час на підготовку.
  • 15 хвилин – час для підготовки промов команд. Не дозволено використовувати жодні додаткові ресурси – лише власні знання й досвід.
  • Промова триває 7 (на чемпіонатах), 5 (на клубних іграх), 4 (на уроці) хвилини. У кожного гравця є 10 секунд на запитання, які вони можуть ставити під час промови опонентів. Це вчить учнів формулювати й робити запитання конкретним (краще його записати). Перша та остання хвилини промови – захищені. У ці хвилини опоненти не мають права ставити запитання.

Основні терміни дебатів:

  • резолюція (тема дебатів);
  • дефініції (основні поняття);
  • аргумент (теза, доведення, висновок);
  • спікер (той, хто говорить)
  • найфінг (промова, у якій гравець сам себе заперечує).

Процес дебатів:

  • Прем’єр-міністр починає гру. Його завдання – нагадати резолюцію, навести ключові дефініції та лише 1–2 аргументи.
  • Лідер опозиції – окреслює основну лінію, що буде обстоювати сторона опозиції.
  • Гравці виступають одне за одним. Останніми виступають аналітики. Вони не повинні вводити нові аргументи. Їхнє завдання – проаналізувати зміст гри і промови попередників – або за ролями, або за ключовими точками зіткнення. Так вони навчаються бути неупередженими.

Поради учасникам дебатів:

  • Обрати 2–3 найстійкіші й найсильніші аргументи.
  • Не забувайте нагадувати учням, що це гра.
  • Усі гравці мають пам’ятати про ключові моменти дебатів – відбиття аргументів і відновлення позицій власної сторони.
  • Не переконувати опонента. Завдання – переконати третю сторону, суддів. Потрібно навести влучні аргументи, щоби переконати суддів, що ваша команда була найкращою.
  • Варто пам’ятати, що кожна команда грає сама за себе, змагаючись і з командою, яка на її боці. Це допомагає зменшувати напругу і грати по-чесному.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Усі фото надані організаторами

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації “ЕдКемп Україна” і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber, а також Telegram для учнів

Матеріали за темою

Обговорення