Теми статті: PISA, батькам, вчителям, директорам, закордонний досвід, навчаємось разом, ПрямуємоРазом
30 Листопада 2019
1 999
0
Перші результати головного дослідження порівняння якості шкільної освіти в різних країнах – PISA (Programme for International Student Assessment) – були опубліковані 2001 року. Фінляндія тоді посіла перше місце. Відтоді країна завжди залишалася в першій десятці. Україна ж уперше взяла участь у дослідженні 2018 року, і ось-ось отримає результати.
У дослідженні беруть участь 15-річні школярі. Оцінюють три компетентності – читацьку, математичну і природничу.
Журналістка “Нової української школи” дізнавалася про ризики, на які може наразитися Україна після оголошення результатів міжнародного дослідження у Пасі Рейнікайнена, радника кластеру “Популяризація освіти” програми “Фінська підтримка реформи української школи“, головного виконавчого директора фінського інституту освіти (Finnish Education Institute).
До дослідження PISA залучені уряди країн. Тому цей процес дещо політизований. До того ж, потрібно враховувати, що значно зросла кількість країн, які беруть участь у дослідженні. Спочатку було три десятки, а зараз вже більше 80-ти. І, звісно, усі звертають увагу, на якому місці розташовується та чи інша країна.
Але хочу підкреслити – дослідження PISA не має на меті атакувати, чи то захищати, будь-чию освітню політику.
Чимало експертів висловлюють побоювання, що PISA містить в собі елемент “зрівнялівки”. Коли країни з різним економічним бекграундом, політичною ситуацією, історичним минулим, культурною спадщиною підводять під сталі шаблони і не враховують усі вищеперераховані аспекти. Наприклад, США – країна-лідер у світовій економіці, але в рейтингу PISA за 2015 рік – на 31-му місці.
Рейтинг PISA – це не змагання. Щоразу кількість країн збільшується, економіка кожної країни особлива. Це треба враховувати.
У Фінляндії учні отримують листа із приблизно таким змістом: “Ми вас вітаємо. Вас було обрано для проходження тесту PISA. Ми раді, що саме ви будете представляти нашу країну”. Це мотивує і підтримує школярів. Це добре, що учень може поставитися до цього серйозно.
В останньому освітньому рейтингу, PISA 2015 року, фінські школярі опинилися на 5-му місці з природничих наук, на 4-му – з навичок читання і лише на 13-му – з математики. Очолив рейтинг якості освіти Сингапур. Однак, Фінляндія увійшла до п’ятірки найкращих разом із Японією, Естонією і Канадою.
Порівняно з попереднім рейтингом, PISA-2012, зниження незначне. Однак помітнішими стали гендерні й регіональні відмінності. Якщо розглядати результати лише дівчат, то Фінляндія посідає друге місце. Фінські хлопці – десяті. Крім того, уперше проявилася різниця між школами в містах і сільській місцевості. На успішність школярів загалом впливає також походження і достаток родини.
Ми, фіни щасливі, що ми в перших рядах, хоча і не очолюємо зараз першу сходинку. Коли ти на першому місці – у тебе лише один шлях для руху. Освіта стала брендом у Фінляндії, продуктом на експорт. І це дуже добре. Тому те, що ми кілька років поспіль – на верхніх позиціях, говорить, що фінська система освіти ефективна.
Враховуючи сучасні глобальні виклики, країна впроваджує комплексний підхід до покращення результатів. Важлива рання освіта, на яку потрібно виділяти належні ресурси. Зараз найбільше розмов точиться щодо оновлення Національної освітньої програми (curriculum), оскільки Фінляндія перейшла на так зване Phenomenon-based learning – навчання, орієнтоване на вивчення явищ (школярі вивчають тему чи концепцію загалом, а не за предметно-орієнтованим підходом – ред.).
Ми покладаємося на високу кваліфікацію вчителів, робота яких, крім викладання, спрямована на проведення досліджень. Проте вчителі потребують постійної підтримки.
Україні не слід очікувати високих позицій. Ви лише почали реформу і нещодавно взялися за впровадження компетентнісного навчання. Глибинні зміни не дають швидких результатів. Це однаково, що посадити яблуню і чекати на врожай наступної ж осені.
Для України це можливість побачити себе серед інших, зрозуміти, що треба покращувати. Ви можете дещо змінювати фокуси напряму, в якому має розвиватися система освіти. Але це потрібно робити лише після того, як результати PISA будуть ретельно і фахово проаналізовані.
У мене є побоювання, що журналісти і політики в Україні можуть по-своєму інтерпретувати результати дослідження. Ви маєте пам’ятати, що це лише один із тестів. Це не ті екзамени, які складають студенти і які є дуже важливими в їхньому житті.
Це узагальнений результат. Але водночас ви маєте пам’ятати, що у вас є фантастичні школи, професійні вчителі.
Один із небезпечних ризиків, про які я хочу попередити, – що можуть лунати звинувачення в бік вчителів. Вчителі у цій ситуації – найлегші мішені. Проте якщо вчителі не навчені належно, якщо їм платять не дуже багато, та ще коли вони мають багато адміністративної роботи і паперової рутини, то до кого мають бути адресовані всі ці невирішені питання?
На мою думку, освіта має бути не просто дитиноцентрована, а дитино-навчально-центрована. Вам краще знати, якою ви хочете бачити Україну в майбутньому – через 10-20 років. Які важливі риси вашої ідентичності ви хочете зберегти? Варто зосередитися на питанні, які національні цілі повинна мати освіта.
Потрібно скеровувати більше ресурсів на освіту і робити це якомога ефективніше. Зокрема й, звернути увагу на розбудову дошкільної освіти. У ранньому віці дитини закладається багато базових основ і цінностей.
Важливо провести детальний аналіз дослідження РІSА. Ви отримаєте величезну кількість даних, яку треба проаналізувати, дуже уважно і ретельно вивчити, щоб використати в майбутній стратегії.
Якщо ви пропустите цей етап аналізу, вся участь у дослідженні втрачає сенс. Треба врахувати багато аспектів – міська чи сільська місцевість, порівняти, чому вони відрізняються, звернути увагу на гендерний аспект. Зараз у Фінляндії точиться багато розмов, як збільшити присутність чоловіків у школах.
Добре, коли освітня реформа будується на консенсусі політичних партій, коли важливість освіти розуміють всі – і ті хто ухвалюють рішення, і ті хто їх реалізовують.
Освітня політика має бути сталою. Це те, що триває довго. Результати не приходять миттєво, і вони можуть не бути видимими одразу. Але потрібно пам’ятати про важливість зворотного зв’язку. Фідбек – це ваша внутрішня історія: моніторинг, аналіз і оцінювання того, що відбувається. І цей зворотний зв’язок від пілотних шкіл, від шкіл, які вже стали на рейки НУШ, має бути регулярним, а не спорадичним.
Тоді вам легше змінити траєкторію руху, якщо щось пішло не так, як ви очікували. Інакше, це зайва трата часу і ресурсів. Має бути гнучкість – швидко відреагувати, змінити, покращити.
Не використовуйте результати PISA як зброю. Вивчивши, проаналізувавши і зробивши висновки після оголошення результатів дослідження, на мою думку, ви маєте лише утвердитись у правильності впровадження реформи НУШ.
Україні варто підняти важливість освітньої реформи в очах суспільства.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Обговорення