Liberal arts. Як об’єднати вчителів з усіх куточків України?

“Liberal arts” – це проект Української Академії Лідерства, покликаний сформувати вчителя-лідера, поширити модель навчання впродовж життя та спонукати вчителів долучатися до реформи системи освіти знизу.

Уже понад 200 освітян встигли познайомитися та обмінятися між собою досвідом протягом чотирьох сесій програми.

Ми поговорили з Орисею Демською, автором ідеї та керівником “Liberal arts”, професором Києво-Могилянської академії, а також з Тамарою Гуменюк, координатором Програми, про те, як виникла ініціатива “Liberal arts”, яка її мета, а також – хто, як та коли може взяти в ній участь.

Руйнують те, що вже не працює

“Ми нічого не вчимо на Програмі “Liberal arts”, – розпочинає розмову Орися Демська. – Натомість показуємо, як можна вчитися самому, відповідаючи на нові виклики, які надходять щодня, міркуємо про вміння ставити запитання і шукати відповіді”.

Керівник програми “Liberal arts” переконана, що це – програма для вчителів, які готові щось змінювати. І виникла вона тоді, коли стало зрозуміло, що в Україні бракує альтернативної освіти для педагогів. Хоча саме вони формують наше суспільство.

“В Україні бракує альтернативної освіти для педагогів”

Українська Академія Лідерства вирішила: навчання для вчителів відбуватиметься у форматі вільних мистецтв, який бере початки ще з Античної Греції. Він передбачає міждисциплінарність та органічне поєднання теорії та практики.

До цього УАЛ працювала переважно з випускниками середніх шкіл. Утім, згодом, як каже пані Орися, прийшло усвідомлення, що учні – це продукт вчителів. Тому потрібно починати працювати безпосередньо з учителями.

Проект отримав підтримку Міністерства освіти і науки, Western NIS Enterprise Fund, видавництва Ранок, доброчинного фонду “Дар”.

“Проект отримав підтримку Міністерства освіти і науки”

Тематичні блоки програми розвивають радше загальні знання та ерудицію, ніж професійні навички. Важливо, що тут не розказують, як писати конспекти уроків, як працювати зі законами і як їх правильно інтерпретувати, зазначає професор.

“Liberal arts” вчить учасників гнучко та креативно мислити, адаптовуватись до реалій, оперативно реагувати на виклики і розставляти ціннісні акценти“, – говорить Тамара Гуменюк.

Команда знає, як змінити себе і світ навколо і саме цим досвідом ділиться. Не випадково слоган Української Академії Лідерства “Творимо себе – творимо Україну!”.

Хто навчає вчителів

Уперше навесні 2017-го року 120 вчителів з різних куточків України зібрались у Києві на І сесію “Свобода. Відповідальність. Довіра”, влітку відбулася ІІ сесія “Мислення. Знання. Цілісність”. Другий набір учасників випустився вже восени цього ж року.

Серед спікерів проекту – міністр освіти і науки Лілія Гриневич, міністр культури Євген Нищук, екс-міністр економіки Павло Шеремета, поет і видавець Іван Малкович, журналіст та історик Вахтанг Кіпіані, літературознавець і перекладач Леся Деська-Будзуляк, співзасновник і кервіник УАЛ Роман Тичківський, капелан о. Андрій Зелінський, експерт зі стратегій Євген Глібовицький та багато інших.

На лекціях доповідачі говорили про відвагу бути вчителем, довіру, важливість критичного читання, знання історії, про взаємодію між школою і університетом, про українську мову та про відповідальність за майбутнє.

Орися Демська теж має власну лекцію у межах Програми.

“Маю дуже важку тему про українську мову. Зазвичай за українську мову вмирають, однак я не вважаю, що за неї треба вмерти – за неї треба жити. Намагаюсь пояснити, що мова нашої країни – це і економіка, і політика, і культура, і мистецтво, і предмет “українська мова” в школі”, – говорить Орися.

Шлях здолає той – хто йде

Програма Liberal Arts складається з двох сесій, які розділені в часі 1-2 місяцями.

“На першій сесії ми пробуємо створити хаос, щоб звичні думки та традиційні погляди вчителів розсипались. Другий – спрямований на те, щоби зібрати все докупи”, – каже Орися Демська.

Утім, щоби потрапити після першої сесії на другу, – треба виконати завдання.

Наприклад, учасники першого набору отримали завдання прочитати книжку Кена Робінсона та Лу Ароніка “Школа майбутнього. Революція у Вашій школі, що назавжди змінить світ”. За нею треба було написати есе на тему “Моя школа майбутнього”.

А от учасники другого набору писали есе на тему “Унікальний ресурс моєї школи”.

У такий спосіб зазвичай відсіюється від 10% до 20% учасників, які або не виконали домашнє завдання, або виконали його не найкраще.

“Щоб потрапити після першої сесії на другу, – треба виконати завдання”.

“Насправді це важка програма. Бо коли ви маєте свої погляди на життя, а вам кажуть, що це не працює, то потрібна велика відвага, щоб усе осягнути, змінити і сприйняти нове”, – зауважує Орися Демська.

Попри це, ті, хто не пройшов на другу сесію, мають можливість дивитись пряму трансляцію лекцій у закритій групі. Там є і всі попередні записи лекцій. Це – майданчик для поширення можливостей для розвитку та обміну досвідом.

“Тобто це не модель, коли прийшли, попрацювали, отримали сертифікат і пішли далі. Ні, вчителі мають можливість повертатись до контенту програми, коли їм це потрібно”, – каже Орися Демська.

На програмі учасники слухають лекції та працюють у малих групах. З останніх завдань – так звані Оксфордські запитання. Це запитання до вступників All Souls College в Оксфорді, де навчання вважається одним із найскладніших у світі.

Наприклад: хто переміг в ХХ столітті? чи потрібні публічним людям соціальні мережі? чи має тоталітаризм позитивні риси?

Спеціально для Програми пані Орися уклала читанки з філософських, історичних, культурологічних творів українських та західних мислителів. Запитання можуть стосуватися і цих текстів.

Орися Демська

За словами Тамари Гуменюк, такі запитання визначають рівень освіченості та глибину мислення людини.

“Такі твори формують світоглядне підґрунтя, що лежить в основі трансформації теоретичних знань у практичні навички. Крім того, для сучасного вчителя мало університетської освіти, укладеної за стандартами ХІХ століття. Хороший учитель повинен завжди залишатися учнем“, – говорить пані Тамара.

“Хороший учитель повинен завжди залишатися учнем”. На фото зліва направо – письменник Іван Малкович та засновник УАЛ Роман Тичківський

Хто бере участь?

“До нас приходять вкрай нестандартні вчителі – ті, які не просто ходять до школи, щоби ставити оцінки. Наші учасники, коли вже долучилися до нас, відкриті до експериментів”, – говорить Орися Демська.

Учасниками можуть стати вчителі, ментори та вихователі будь-якого віку з будь-якої області України.

Аби потрапити на програму, треба заповнити електронну заявку. На осінній відбір надійшло понад 400 заявок на 120 місць.

Крім закритих запитань, в анкеті є і відкриті, на які команда програми звертає особливу увагу: професійні досягнення, участь у семінарах та тренінгах, ідеї, які надихнули зареєструватися, мотивація до участі тощо.

“В одній з анкет в рубриці “мотивація” ми прочитали таке: “Я вже старший вчитель, але дуже хочу потрапити на Liberal arts”. У цих словах було все. Ми цю людину взяли. І не помилилися. Ви уявіть собі відвагу людини”, – пригадує Орися Демська.

Виявилося, що це надзвичайно креативна вчителька, якій за 60.

Розповідає професор і про досвід вчителя Віктора Комісарова з містечка Тарнівка Дніпропетровської області. Учитель вирішив забрати всі парти з класу і облаштувати простір-трансформер. Придбав до класу такі меблі, що учні, залежно від їхнього настрою, можуть його переформувати. Так виник креативний простір школи.

“Коли вчителі приїжджали до нас на другий модуль, то розповідали, що наважились підійти до керівника школи з ідеєю нового проекту, і їм не відмовили, – це успіх. Потрібен був просто поштовх, який учитель отримав на програмі”, – розповідає пані Орися.

“До нас приходять вкрай нестандартні вчителі”.

Важливими є рекомендації. Особливо звертають увагу на рекомендації від студентів УАЛ та випускників Програми Liberal Arts.

Після участі в програмі вчителі краще розуміють, хто може бути студентом УАЛ і допомагають своїм учням обрати цей шлях.

“Тобто УАЛ не просто забирає гідних учнів – вчителі самі їх радять. Це комплексний, ба більше – загальнодержавний процес”, – пояснює координатор програми.

Команда Liberal Arts відбирає мінімум 2 людини з кожної області. У рівних умовах як вчителі з маленьких сіл, так із мільйонних мегаполісів.

“На перший погляд, ресурси маленької школи в селі та у великому місті – не порівняти. Однак, інколи свіже повітря Карпат, пейзаж та енергетика гір можуть бути рівновеликим ресурсом з оснащеною школою великого міста”,– вважає Орися Демська.

Про плани

Навесні “Liberal arts” планують провести третій набір. Захід двічі відбувався у Києві, але на різних локаціях. Весняний не буде винятком.

“Завдання Програми: надихнути на зміни, звести з однодумцями та збагатити інтелектуально, щоб цей імпульс ішов у регіони. А далі все залежить від учителя. Хтось з учасників використовує наші читанки в педагогічних цілях, хтось ініціює спільні проекти з регіональними осередками УАЛ, хтось організовує міні-EdCamp у свої школі”, – говорить Тамара Гуменюк.

Програму планують згодом проводити й у регіонах.

Про це думають і самі учасники. Наприклад, після першої програми учасниця з Закарпаття вирішила поділитися знаннями не тільки з педагогами школи, в якій працює, – а й з працівниками шкіл цілого району. Вчителька запросила представників інших шкіл до себе.

А от вчителька Тетяна Сторчак з села Бабин Чернівецької області вирішила разом з колегами організувати учнівський обмін – поїздку для учнів зі сходу України на Буковину. І навпаки.

Марія Марковська, спеціально для “Нової української школи”

Фото надані Українською Академією Лідерства