Теми статті: батькам, вчителям, директорам, педагогіка партнерства, учням
19 Квітня 2019
9 892
0
НВО №6 у Кропивницькому – показова з погляду різноманітності заходів для батьків і учнів. І найактивніше тут – учнівське самоврядування.
Директорка Надія Кравченко розповіла “Новій українській школі”, як у її школі на зборах визначають цінності, чому пасивність учнів – це стереотип, що таке Рада школи і хто голосує проти джинсів.
У школи є як традиційні інформаційні стенди для батьків, так і сайт. Але найбільшим попитом користується сторінка у фейсбуці. Її веде педагог-організатор, але доступ має вся адміністрація і керівники методоб’єднання. Інколи ми стрімимо там відео з подій.
Крім цього, учнівське самоврядування має свої сторінки у фейсбуці та інстаграмі.
Також ми використовуємо gmail пошту. Найбільш активно нею користуються батьки учнів молодших класів. Там ми надсилаємо інформацію, яка потребує більше пояснень і яка завелика для Viber (у Viber кожен клас має свою групу).
У холі з диванами і телевізором ми показуємо фільми, рекламні ролики чи презентації, зняті нашими учнями чи вчителями. Це теж джерело інформації для батьків.
Ми рекомендуємо класним керівникам проводити збори з батьками тричі на рік. Ці три рази адміністрація дає питання, які потрібно висвітлити.
Щодо інших зборів, то класний керівник сам обирає формат зустрічі: індивідуальні (коли інформацію краще надати віч-на-віч) чи групами. Часто збори тематичні. Наприклад, були про булінг.
Наші батьки можуть зібратися й самі. Я вважаю це батьківськими зборами в чистому вигляді. Вони можуть зробити це будь-коли у школі, але мають повідомити адміністрації. На збори можуть запросити (або ні) будь-якого працівника школи.
Ми з вчителями вирішили, що батьки можуть телефонувати класному керівнику в узгоджений час, який визначають на зборах. Тому в кожного класу це по-своєму.
Так само через класних керівників батьки можуть узгоджувати зустрічі з вчителями-предметниками (чи з персоналом), щоб це не було хапання за руку на перерві, коли у вчителя інші плани.
Щодо адміністрації, то тут є визначені дні прийому, але їх зазвичай не дотримуються. Тому якщо в мене є час, ми спілкуємося з батьками незалежно від визначених годин.
Загальношкільні збори можуть бути тематичними. Останні були для батьків учнів 9-х класів. Ми говорили про те, як діти складатимуть ДПА і обговорювали профілі для 10-х класів, які ми можемо реалізувати. Запитали, які цікаві батькам. Дали тиждень подумати і будемо опитувати дітей про рішення.
Так само ми збирали батьків 1-х і 5-х класів, щоб обговорити правила школи і можливі труднощі, як їх долати. Хочемо наприкінці року провести ще раз.
У цьому ж році а нас був захід, присвячений визначенню цінностей школи. У ньому брали участь і вчителі, і учні (5-11 класів), і технічний персонал, і батьки. Кожна група грала в гру і презентувала свої п’ять цінностей. Згодом Рада школи визначила п’ятріку, яку всі називали найчастіше.
До Ради школи входять 11 представників учнів, 11 батьків і 11 вчителів. Рада збирається чотири рази на рік, за необхідності – частіше. Інколи засідання може бути відкрите для всіх охочих.
Рада затверджує річний план роботи школи (наприклад, коли будуть канікули або чи потрібна шкільна форма). До речі, одна з найяскравіших ініціатив полягала в дозволі носити у школі джинси.
Цю пропозицію внесли на розгляд Ради школи учні. І тільки батьки голосували проти! Для мене це було велике відкриття.
Серед батьків не завжди є консенсус, тому потрібно проводити обговорення чи голосування. Кілька років тому Рада школи вирішила заборонити батькам вільно пересуватися школою, тому вони мають чекати дітей у холі. Для цього було кілька причин: у нас вузькі коридори, коли багато людей – шумно, і ми не можемо проконтролювати всіх, хто заходить. Класні керівники пояснювали рішення на зборах, але частина батьків або не прийшла, або не зрозуміла причин. Були й просто незгодні. Ми намагалися переконати, що це рішення більшості.
Для вчителів у нас є віртуальна учительська, де ми публікуємо документи, які потрібні вчителям у довготривалій перспективі. Там є і розклад. Також вчителі мають робочі групи у Viber чи месенджері. Ми не відстежуємо, чи всі вчителі зареєстровані, бо це право кожного. І паралельно оголошення чи розклад вивішуємо в учительській.
Серед стандартних речей у нас є педради, серед нестандартних – безкоштовні тренінги і семінари. Їх ведуть або спеціалісти з ГО, або наші вчителі, які були учасниками конференцій і готові ділитися почутим.
Мені довелося подолати вчительські стереотипи про учнівське самоврядування, про те, що учні безініціативні. Бо все навпаки. Просто потрібно їх чути.
До самоврядування входять учні з 7 до 11 класу, по 4 представники від кожного.
Однією з їхніх найцікавіших ідей був Spirit Week. Самоврядування запропонувало зробити кожен день останнього тижня навчального року тематичним: піжамний понеділок, геройський вівторок, мультфільмова середа… Це все стосувалося одягу. Цією можливістю скористалися приблизно третина учнів, до піжамного понеділка долучилися навіть деякі вчителі.
Оскільки наша школа з поглибленим вивченням англійської, то самоврядування також проводило день кіно англійською: учні обирали фільми, переглядали і обговорювали їх у нашому холі.
А якось діти зробили рубрику “шість запитань”: ставили вчителям і адміністрації запитання, які їх найбільше турбували чи цікавили. Відповіді показували в холі. Ці ж шість запитань вони поставили Олександру Елькіну (натхненник ГО “ЕдКемп Україна”) під час ЕдКемпу в нашій школі. Олександру так сподобалася така активність дітей, що він запросив їх на всеукраїнську (не)конференцію.
Наше учнівське самоврядування нестандартно підходить навіть до обговорення проблем та ідей з адміністрацією. Наприклад, минулого травня вони запросили нас не в кабінет, а на природу. І не смажити шашлик, а зефір в шоколаді.
Нещодавно школа подавала проект про сортування сміття на громадський бюджет. Ми хотіли не просто встановити контейнери, а й провести тренінги для учнів, педагогів і батьків – щоб мотивувати людей сортувати і розповісти, як це робити. Голосувати могли тільки повнолітні, тому завдяки підтримці батьків ми перемогли. Але учні робили рекламу в школі і залучали громаду міста. Зараз ми вже сортуємо сміття.
Щороку батьки разом з учнями проводять ярмарку “Непотрібна річ – в потрібні руки” (за межами школи). Вони продають речі, які їм уже не потрібні, але, можливо, ще стануть комусь у пригоді. Але головна цінність ярмарки – не продати щось, а всім разом поспілкуватися. Настрій, який це все супроводжує, – найважливіший. Зібрані кошти самоврядування може витратити на свої ідеї.
Ще в нас є день мейкера. До нього долучаються і батьки, і вчителі, і учні. Упродовж одного дня на канікулах усі охочі пропонують ідеї майстер-класів. Ми надаємо клас і допомагаємо все організувати.
У цьому році ми створили шкільну службу медіації. Діти, які хотіли долучитися, заповнили анкети. Були вікові обмеження і вимоги, щоб дитина сама не брала участь у конфліктних ситуаціях і мала час на роботу. Обрані учні пройшли тренінг від ГО і отримали сертифікати, прорекламували службу в класах, прописали етичні правила медіаторів і випадки, в яких можна до них звернутися.
До цього року, якщо школі потрібні були додаткові кошти, їх збором займався батьківський комітет. І на потреби школи, і класів.
У цьому році ми (адміністрація, – авт.) не цікавимося, що відбувається. Деякі класи збирають, інші – ні.
У разі потреби в додатковому фінансуванні батьки вирішили збирати гроші на спільнокошті. Наприклад, у нас є відеоспостереження, але не всюди, де б хотілося. Тому якщо в кінці навчального року бюджетних коштів не вистачить – будемо долучати батьків. Також є ідея облаштувати шкільне подвір’я. Але спершу спробуємо зробити це з допомогою організацій і проектів.
Надія Швадчак, “Нова українська школа”
Усі фото надані школою
Цей матеріал представлений ГО “Смарт освіта” в рамках проекту “Програма сприяння громадській активності “Долучайся!“, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерiв i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Обговорення