Теми статті: батькам, вчителям, директорам, навчаємось разом, українська мова, учням
2 Вересня 2019
1 317
0
Десять серпневих днів волонтери з усього світу і вчителі української та англійської мов провели у пришкільних таборах.
Цього року вперше на Закарпатті та Буковині акцент зробили не лише на залученні дітей до активнішого спілкування англійською. Діти з угорсько- та румуномовних громад, які спілкуються українською хіба у школі на уроках мови, брали участь у квестах, іграх і руханках разом з україномовними однолітками. Що запам’яталося та чому не вдалося уникнути розчарування – дізнавалася журналістка “Нової української школи”.
Над організацією мовних таборів разом працювали ГО “GoGlobal” і Фінський проєкт підnримки реформи української школи “Навчаємось разом”. Мовний компонент – це окремий пазл у проєкті підтримки фінів.
Це був непростий виклик, каже радник із питань мови проєкту “Навчаємось разом” Ігор Хворостяний. “Ми були унікальними в тому, що це не була промоція англійської мови, це була промоція переваг багатомовності і важливості володіння українською мовою в Україні”.
Однак, мовні табори можуть охопити лише 2% дітей з національних громад, кажуть організатори. Виникли також труднощі з комунікацією та організацією через обмеженість у часі.
Керівник проєкту “Навчаємось разом” Арто Ваахтокарі відвідав два табори на Закарпатті і два на Буковині. “У мене виникло занепокоєння, що цей проєкт не матиме сталості. Чи матиме продовження справа покращення доступу дітей з національних меншин до вивчення української мови після завершення нашої діяльності в Україні через три роки? Це мене турбує на концептуальному рівні”.
За його словами, концепція таборів не була чітко визначена. “Табір – це, зрозуміло, розваги, але коли я запитував у вчителів, чого і як ви хочете навчити дітей тією чи іншою активністю, вони не могли відповісти – який зміст і програма того, що вони будуть викладати в таборі. Якщо ми хочемо змінити ставлення до української мови угорськомовних родин, то повинні проводити табори в угорських школах”.
Освітня координаторка проєкту GoGlobal Любов Залюбовська зауважує, що спочатку варто звернути увагу на різницю між угорськими та українськими школами. Стан і устаткування останніх істотно програє.“Ми не вирішимо питання вивчення української мови в угорськомовних регіонах, поки не почнемо вкладати фінанси в українську школу. Якщо українська школа стане конкурентною з угорською, ми привернемо більше батьків”, – каже Любов Залюбовська.
Начальниця відділу освіти Берегівської райдержадміністрації Ельвіра Яновська-Лесишин каже, що було багато дітей з мішаних родин.
“Якщо ми охопимо лише угорську громаду, то жодного ефекту не отримаємо. Тому від початку проєкт був розрахований на мікс дітей. В угорських селах діти чують українську мову лише на уроках української. Там бракує викладачів, родини бачать більше перспектив для своїх дітей в Угорщині.
А коли діти мають змогу спілкуватися з однолітками українською чи англійською – це дає їм можливість розширити горизонти“.
Ігри, танці і квести – найбільше сподобалися дітям. Попри те, що табори проводили на базі шкіл, і до нового навчального року залишалися лічені дні, діти хотіли продовження. А ще казали, було б непогано залучати ще більше волонтерів з різних країн та організовувати виїзні екскурсії. Табори охопили близько 600 дітей молодшого і середнього шкільного віку.
Вчителька англійської мови з Дніпра Алла Литвиненко розповідає, що інколи не всі завдання були по силам молодшим школярам і тоді їм ставало нецікаво. І Алла, і волонтер Кайл Алком погоджуються, що наступного разу варто ретельніше адаптувати складність матеріалів для дітей.
“Я вважаю, що такі табори надзвичайно ефективні для дітей. Це чудова можливість безкоштовно вдосконалювати англійську та українську мову, що рідко вдається дітям з маленьких сільських шкіл України”, – каже Алла.
Директорки Яношівської та Свободянської шкіл Закарпатської області як ніхто знають, що значить для багатьох дітей з угорських родин отримати можливість чути і розмовляти українською мовою. У деяких селах Берегівського району українською не володіють взагалі. Її немає ні в побуті, ні в медіа, ні в соціальних мережах.
“Найбільше запам’яталися враження та емоції дітей під час активностей. Такі табори дають можливість внести “новизну” до маленької сільської школи – такої як наша (4 класи і 70 учнів)”, – каже Світлана Мацега із Свободянської ЗОШ.
“Такі табори змінюють світогляд вчителів та учнів, навчають нас, педагогів, нових підходів, – додає Єва Іжак із Яношівської ЗОШ. – Кожен день пролітав швидко. Діти відкрито і з цікавістю реагували на нові завдання. Найбільше сумували наприкінці за волонтерами. Знайомство з такими людьми надихає і мотивує їх”.
Ігор Хворостяний переконаний, що для продовження проєкту спрацює ефект “Кіл на воді”. “Коли ми запускаємо якусь ініціативу, і вона має певний відгук, то наступного року це розходиться колами і захоплює значно більшу аудиторію. Коли фінансування фінського проєкту завершиться у 2022 році, то хотілося б щоб було продовження”.
Діти добре реагують на ті активності, коли їм цікаво. “Я бачив співпрацю в таборах. Діти зі змішаних сімей допомагали, перекладали. Спрацьовувала і англійська мова”, – каже Ігор.
Ініціативу мають підхопити на місцях, щоб формувалися системність і сталість. “В ідеалі, ми б хотіли, щоб у цьому були зацікавлені самі школи, щоб не було потреби у глобальній координації цього процесу третьою стороною, щоб з’явилися ідейники-натхненники, які б усвідомили необхідність змін”.
Першим кроком до таких змін може стати створення на Закарпатті та Буковині хаб-шкіл, де б формувалися і транслювалися ідеї, програми, концепти.“Наше завдання – допомогти ідейникам, аби в них виробилися механізми взаємодії і викладання української мови. Ці школи мають стати осередками ресурсності: забезпечувати школи, де навчаються діти з національних меншин, новітніми методиками і матеріалами”, – розмірковує Ігор Хворостяний.
Любов Залюбовська обіцяє, що табори діятимуть і далі. “Ми зацікавлені у продовженні роботи в Закарпатській і Чернівецькій областях з нацменшинами. Ми хочемо масштабуватися. Сподіваємося на подальшу співпрацю з проєктом “Навчаємось разом”. Коли є воля шкіл, вчителів, дітей, волонтерів, тоді виникає мотивація”.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: fb-сторінка GoGlobal
Обговорення