Теми статті: батькам, вчителям, директорам, учням
19 Березня 2020
2 130
0
Школа – це серце громади. У тісній взаємодії між молоддю, громадськими організаціями і місцевою владою народжуються нові можливості для розвитку. У цьому впевнені в Британській Раді в Україні. Уже шостий рік поспіль вона реалізує проєкт “Активні громадяни”, в межах якого залучає активну молодь до творення змін на місцях, а вчителів – до взаємодії.
“Активні громадяни” – це глобальний проєкт, що з’явився 2009 року. До нього залучені більше 90 країн. В Україні його започаткували в 2011-му. Після Революції Гідності проєкт отримав “друге дихання”, тож і відлік ведуть з 2014 року.
Він працює на рівні громади (село, місто, район), об’єднуючи людей, які поділяють спільні цінності і пропонують рішення для покращення свого життя. Основні напрями – сталий розвиток і міжкультурний діалог.
Партнерами можуть бути громадські організації, молодіжні центри та заклади вищої освіти, які впливають на культурні відносини у своїх громадах. Також серед партнерів – школи, які беруть участь у проєкті “Школа як осередок соціальної згуртованості та стійкості в громаді” (про нього – далі).
Участь у проєкті “Активні громадяни” починається з тренінгової програми.
На тренінгах готують фасилітаторів, які представляють партнерів. Це – люди, які хочуть позитивно впливати на свої громади. Їх навчають, як робити проєкти, налагоджувати діалог у громаді, шукати партнерів і кошти для реалізації ідей.
Переважно тренінги відвідує молодь, але вікових обмежень немає.
“Часто долучаються люди старшого віку – навіть ті, кому близько 70 років. З нашого досвіду, найефективніше – коли у групі збираються люди різного віку, професій, захоплень. Тоді взаємообмін думками, ідеями і пропозиціями відбувається ефективніше, а також з’являється діалог між старшим і молодшим поколіннями”, – говорить керівниця проєктів у сфері суспільства Британської Ради в Україні Олександра Білязе.
Після участі в тренінгах фасилітатори проводять навчання для мешканців своєї громади. Усі учасники, які пройшли тренінгову програму, можуть подаватися на конкурс проєктів соціальної дії від Британської Ради. Кількість поданих проєктів залежить лише від бажання змінюватися та брати на себе відповідальність за зміни у громаді.
Фінансування проєкту в “Активних громадянах” – стале, 15 тисяч гривень. Вони не передбачають придбання ноутбука чи оплату менеджера. Їх можна витрачати на все, що безпосередньо допомагає втілити проєкт. Наприклад, на будівельні та/або інші матеріали – від молотка до канцелярії.
“Ми стикалися з таким, що учасники не подавали заявку на отримання фінансової допомоги, оскільки самі знайшли джерела для реалізації. Це можуть бути кошти місцевого бюджету, власні або спонсорські внески”, – додає Олександра Білязе.
Проєкти, які подають учасники тренінгів, мають передбачати співпрацю з місцевою владою, ГО, іншими зацікавленими сторонами. Подавати їх можна, незалежно від того, в який рік представники громади брали участь у тренінгах.
За словами Олександри Білязе, усі проєкти об’єднує ідея розбудови міжкультурного діалогу і розвитку громади. Шляхи для цього можуть бути різні – від налагодження взаємодії з місцевою владою, підтримки неформальної і громадянської освіти до змістовного дозвілля і покращення екології.
З 2014 року в Україні натреновано більше 53 тисяч осіб і підтримано більше 1000 проєктів соціальної дії. Це спортивні та ігрові майданчики, розбудова освітніх просторів у школах, спортивні і культурні заходи.
“Ініціативи дуже різні, – каже Олександра. – Наприклад, у Сумській області 5 років тому громадська організація “Місто Активних Громадян” підтримала розробку настільної гри “Загадкова та невідома Сумщина”. Ми отримали позитивні відгуки від місцевих мешканців – виявляється у місті є багато культурних локацій, про які вони не знали. Сумська громада отримала можливість для конструктивної взаємодії”.
Також підтримано чимало проєктів із розбудови молодіжних просторів. Молодь отримала платформи для навчання та обговорення ідей і потенційних проєктів.
Головними перемогами за 2019 рік, за словами Олександри Білязе, стали 10 фіналістів, серед яких Британська Рада підтримала продовження двох проєктів – мережа дитячих майданчиків у Херсонській області і культурна платформа на березі річки Прут “Маяк” у Чернівцях.
А ще – “Активні громадяни” від 2019 року реалізовується у школах.
“Ми отримуємо позитивний зворотний зв’язок – це цікаво і вчителям, і дітям, – зазначає Олександра. – Вони здобувають комунікаційні навички, розвивають критичне мислення. Нам розповідали, що певні методологічні інструменти, отримані на тренінгах, вчителі застосовують на уроках. Наприклад, дебатування, метод дослідження, групову робота та презентації. Це цінно, що певні активності адаптивні не тільки для тренінгової кімнати, але й для уроку“.
На сьогодні в 40 українських школах Закарпатської (10), Луганської (14) і Донецької (16) областей є освітні простори – Learning Hubs. На базі них працюють кілька ініціатив: проєкт “Активні громадяни”, групи професійної майстерності вчителів і гуртки для учнів громади.
Втілювати проєкти кожна школа може на власний розсуд. Крім гуртків з англійської мови, проводять заняття з драматичного декламування, театральні студії тощо. Наприклад, в одній зі шкіл Добропілля старшокласник започаткував курси з вивчення англійської для літніх людей.
Мета Learning Hub – згуртувати школу та громаду, зробити школу центром зародження та реалізації ідей для покращення життя у громаді.
“Ця місія потрібна та відповідає тенденціям розвитку громадянського суспільства. Ефективна співпраця, налагоджена взаємодія, активне залучення населення, спільне вирішення суспільних проблем – це шлях до успіху будь-якої громади”, – розповідає Олександра Білязе.
Ініціатива Learning Hubs, окрім України, здійснюється в Молдові, Білорусі, Вірменії, Азербайджані, Грузії і країнах Західних Балкан.
Загальна концепція – спільна. “Проте кожна країна адаптувала концепт під місцевий контекст”, – каже регіональний керівник програм англійської мови Британської Ради Саймон Етертон.
Наприклад, позакласна діяльність у країнах Південного Кавказу і Білорусі більше зосереджуються на компетентностях англійської мови. У Західних Балканах – на розвитку IT-компетентностей, у Молдові – на питаннях довіри і стійкості. У Грузії хаби розміщуються у громадських центрах, а не школах.
В Україні, завдяки включенню проєкту “Активні громадяни”, у хаби залучена ціла громада. В інших країнах такого немає.
“Одним із позитивних моментів цього проєкту є гнучкість у задоволенні потреб кожної громади. Навіть в одній країні кожна школа може бути по-своєму гнучкою, обираючи приміщення для Learning Hub та кількість заходів, які може забезпечити навчальний заклад”, – каже Саймон Етертон.
Деякі школи вже є провідними центрами у громадах, інші – розвивають потенціал властивими їм темпами.
“Усе, що ми робимо, – надаємо механізм, яким можуть скористатися вчителі. Одні беруться за нього більш активно, інші повільніше. Але головна ідея одна для всіх країн – забезпечити рівні можливості для дітей”.
Для облаштування Learning Hub має бути простора кімната – наприклад, частина бібліотеки, холу, класна кімната, добудова. Обов’язковий елемент – стінопис, тобто зображення на британську тематику.
Більшість шкіл мають фасилітаторів, які пройшли підготовку за програмою “Активних громадян”. Це вчителі, педагоги-організатори, психологи, а інколи і директори.
З вересня до грудня 2019 року в громадах трьох областей тренінги “Активних громадян” пройшли понад 600 осіб. З жовтня 2019 року в заходах у Learning Hubs взяли участь близько 8 тисяч учнів та більше 2 тисяч дорослих.
Яскравий приклад – освітній хаб, який облаштовували спільними зусиллями із двох кімнат (бібліотеки та книгосховища) у школі села Тур’ї-Ремети на Закарпатті. Вчителі самі розбивали стіни, шукали спонсорів для ремонту, разом із батьками привели простір до ладу.
Тепер у хабі проводять уроки англійської для дітей та громади і вчать учнів писати проєкти. Наприклад, хочуть облаштувати у школі баки для роздільного збору відходів. Поки школа користується саморобними. Також їх планують поставити в садочку, щоб змалку вчити дітей сортувати сміття.
У школі в Берегово у Learning Hub учні займаються англійською і влаштовують фотозону біля стіни, що розмалювали працівники, випускники та учні школи. Також у хабі організовують тренінги для вчителів англійської з усього Берегова. Директор школи каже, що вчителі стали впевненішими після тренінгу з фасилітації.
У Learning Hub у школі Гірського на Луганщині щоп’ятниці дивляться та обговорюють фільми англійською. Також учень проводить заняття з Кубика Рубіка для учнів 5-9 класів.
А ще – тут працює медіаклуб. Наприклад, його учасники знімають відео про те, як правильно вимовляти певні фрази англійською, та діляться ними у фейсбуці.
Менеджерка проєктів з англійської мови Британської Ради Вікторія Іваніщева каже, що Learning Hub – як парасолька, під якою, окрім “Активних громадян”, Групи професійної майстерності вчителів (Teachers activities groups) і Ключові вміння (Core skills).
“Вчителі не очікували, що їм це так сподобається і що ніхто їм не каже, що і як треба робити. Вони самі беруть ініціативу в свої руки”.
Хоча, за словами Вікторії, чимало зізнаються, що спочатку важко.
Якщо в Teachers activities groups беруть участь вчителі англійської, то Core skills розрахована на предметників. Вона передбачає розвиток критичного мислення, креативності і командної роботи в дітей. Зараз ведеться робота над затвердженням МОН тренінгової програми “Ключові вміння” для підвищення кваліфікації вчителів усіх предметів на базі ІППО, каже Вікторія.
Ще одна тренінгова програма для вчителів – “Діалог, перемовини, дебати” (DND). У ній діти вчаться грамотно висловлювати свої думки, аргументувати, чути опонента.
За словами менеджерки проєктів, спочатку цю ідею запропонували вчителям англійської. Згодом стало зрозуміло, що це нескінченний ресурс для професійного зростання вчителів. Тож почали залучати до тренінгів вчителів-предметників.
“На тренінгу була активність – microteaching. Вчителі фізики, історії, біології одне на одному тренувалися проводити уроки, шукали точки дотику для перемовин. Це було викликом, а згодом і корисним досвідом для учасників. Важливо, коли ми вчимося одне в одного, коли вчителі дивляться одне на одного не як на суперників, а як на компаньйонів“.
На тренінги запрошують і директорів шкіл, щоб вони бачили, як можна підтримувати своїх учителів.
“Потрібно йти назустріч одне одному зверху і знизу. Тоді буде результат”, – говорить Вікторія.
Також школи, в яких працюють хаби, отримали підручники, професійну і художню літературу, ігри, які можна використовувати на уроках.
За словами Олександри Білязе, школи, залучені до певних проєктів, застосовують практики в інших справах.
“Наприклад, у школі в Берегово вчителі замінили педагогічні ради тренінговими заняттями. Вони діляться з колегами, що дізнались на освітніх подіях. До тренінгів залучають шкільного психолога – виписують проблему і обговорюють її”.
Навчений фасилітатор може навчати інших, ділитися досвідом онлайн.
“Ми бачимо next steps(наступні кроки – ред.) у самих людях. Тому в цих школах і далі будуть з’являтися нові й нові можливості для розвитку”, – зазначає Олександра.
Зараз Британська Рада думає, чи варто підтримати відкриття нових хабів, не обмежуючись трьома областями. Та вже відомо точно: проєкт Learning Hubs невдовзі може масштабуватись, щоб учителі з України могли ділитися досвідом і взаємодіяти з колегами з інших країн.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: школа у Великих Лазах (Закарпаття), автор – Сергій Гудак
Проєкт “Школа як осередок соціальної згуртованості та стійкості в громаді” реалізовується Британською Радою в Україні у партнерстві з Міністерством освіти та науки України за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.
Обговорення