Теми статті: батькам, вчителям, директорам, закордонний досвід, учням
3 Червня 2020
13 030
0
У Швейцарії школи працюють за процедурою “захисти вчителя”, тому в класах є розмітка, як близько можна наближатись до вчительського столу.
У Данії навчання відбувається переважно надворі. А якщо в сім’ї є люди, які перебувають в зоні ризику, то дитина має навчатися дистанційно.
А в деяких німецьких школах проводять експеримент: регулярно тестують учнів на коронавірус. Ті, хто здають тест, отримують зелений бейдж зі своїм ім’ям – і тоді можуть пересуватися школою.
Журналістка “Нової української школи” поговорила з:
… про те, як їхні діти повертаються до школи, чи дотримуються масочного режиму, чи забезпечує школа антисептиками, як школа комунікує з батьками щодо виходу з карантину та чи перевіряють дітей на наявність симптомів.
Нині у Швейцарії – друга стадія виходу з карантину. Себто з 11 травня учні всіх закладів освіти, окрім інститутів та університетів, повернулися до навчання. Утім, діти, в яких батьки або рідні, з якими вони мешкають, перебувають в групі ризику, надалі навчаються дистанційно. До прикладу, в класі Данила так навчаються двоє дітей.
Оскільки країна має федеративний устрій, більшість рішень ухвалюють на рівні кантону (так звані штати, – ред.). Утім, цього разу, каже Катерина Ботанова, з огляду на надзвичайні обставини, рішення, як виходити з карантину, ухвалюють на рівні федеральної ради. Натомість, кантони мають вибір, як саме застосовувати ці рішення в школах.
“До прикладу, кожен кантон вирішує, чи ділити класи на групи по 10 дітей. У нашому випадку зміни – дуже формальні і стосуються здебільшого поведінки та гігієни. Однак знаю, що в інших кантонах, в яких виявили більше випадків захворювання на коронавірус, застосовують суворіші заходи. Наприклад, там відбувається навчання по пів дня у дві зміни”, – пояснює Катерина.
Нині у Данії – друга стадія виходу з карантину, під час якої до навчання повернулись учні 6-10 класів. На першій стадії до навчальних закладів пішли вихованці дитсадків і учні 1-5 класів. Втім, якщо в сім’ї двоє батьків, які працюють, то під час карантину можна було повідомити це школі чи садочку. Тоді деякі спеціалісти виходили на роботу, аби наглядати й навчати цих дітей. Також, якщо в сім’ї є люди в зоні ризику, то дитина має продовжувати навчатися дистанційно.
“Коли перша хвиля дітей пішла до школи після Великодня, було важко. Треба було дотримуватися дистанції 2 метри. Тому виникало багато запитань. До прикладу, що робити, якщо дитина в садочку заплаче?”, – розповідає Олена Йонасен.
У Німеччині – другий етап виходу з карантину. За словами Олени Перепаді, у Німеччині уряд ухвалив загальне рішення про поступовий вихід із карантину дитячих садків і шкіл. А міністерства освіти кожної з 16-ти федеральних земель визначили вимоги та умови для цього.
“Йдеться про забезпечення дотримання дистанції та правил гігієни. Водночас, кожна школа, зважаючи на можливості, вирішує, як саме організувати шкільний процес. Наприклад, скільки класних кімнат і туалетів доступні в школі? Скільки годин навантаження припадає на кожного вчителя? Якщо діти їздять до школи шкільним автобусом, скільки рейсів цей автобус може здійснити, коли діти навчатимуться змінами?”, – пояснює Олена.
1. Загалом швейцарські школи працюють за процедурою “захистити вчителя”. За статистикою, діти, на відміну від дорослих, хворіють із симптомами у виняткових випадках і практично не є носіями. Тому підходити до вчителів та іншого шкільного персоналу не можна. У класах є розмітка на підлозі, яка регулює, наскільки можна наближатись до вчительського столу.
2. Перед початком занять і після перерв – черга мити руки. Діти мають дотримуватись відстані за розміткою на підлозі.
3. Син Катерини навчається за експериментальною системою: кожен учень має окремий стіл із перегородкою. Так було і до карантину. Це – для того, щоби діти могли сконцентруватися, оскільки учні мають багато індивідуальних завдань. Також у класі є великий стіл у центрі, за яким діти виконують групові вправи. Нині, каже Катерина, за ним не працюють.
4. Й надалі класи мають по 20 дітей.
5. За словами Катерини, раніше у школі були короткі перерви (5-10 хвилин між уроками) і кілька довших перерв. Нині у школі зробили пари, 15-хвилинну перерву після першої пари і обідню перерву на півтори години. Уроків менше не стало.
Після виходу з карантину дітей у класі поділили на маленькі групи по троє. До прикладу, ти в класі з цієї дівчинкою, ти з нею виконуєш спільні вправи, бавишся на вулиці, можеш з нею домовитись, аби вона прийшла в гості. Це – постійні контактні особи. Олена Йонасен каже, було важко, бо діти хотіли бавитись і з іншими, а треба було тримати відстань не менше 2 метрів. Парти переставили теж на відстань 2 метри одна від одної.
А ще в Данії прийнято, щоби діти на вихідних ночували одне в одного. Тоді це було заборонено.
Нещодавно мешканці Данії отримали листа, що дистанцію між людьми скоротили до метра.
Гімназія, де навчаються діти Олени Перепаді, забезпечила тільки один урок на день для однієї паралелі, яка вийшла на навчання два тижні тому. Цю паралель розділили на дві частини: одна навчається вранці, інша – в обід. Так учителі залишились у межах свого навантаження. В інших класах, які вийшли цього тижня, вирішили по-іншому: класи поділили на дві частина. Принцип такий: одна навчається цього тижня, інша – наступного. Передбачили, що в них протягом тижня будуть усі уроки за розкладом.
Нині у класах німецьких шкіл можуть одночасно перебувати не більше 10 учнів.
1. Зранку до школи в Базелі дітей запускають групами – по 2 класи з паузою в 10 хвилин.
2. У школі підніматись нагору треба сходами праворуч, спускатись – сходами ліворуч.
3. Як і раніше, діти гуляють надворі під час перерв. Вони відбуваються у різних класів в шаховому порядку: діти виходять у шкільне подвір’я, а тоді разом піднімаються до класів.
У коридорах не має бути скупчення людей. До того ж, коридори влаштовані як вулиці з одностороннім рухом: заходити треба через головний вхід, а виходити через додаткові виходи. На деяких шкільних приміщеннях висять точні вказівки, скільки людина може перебувати в якому з них.
Ще один приклад: у молодшій школі та дитячих садках Саксонії зрозуміли, що не зможуть забезпечити дистанцію. Тоді міністерство ухвалило рішення, що діти мають ходити до своїх класів чи груп, як і ходили до карантину. Однак групи чи класи не можуть перетинатися одна з одною. Для цього кожній групі дітей забезпечили окремий вхід-вихід до приміщення, окремий час на перерву і окремий туалет.
1. Учителі та учні майже не працюють із папером – усі завдання задають онлайн. Альтернатива – писати на папері, фотографувати чи сканувати виконані завдання – і надсилати їх до системи.
2. Учні приходять до школи зі своїми ноутбуками або планшетами.
1. “Швейцарці – вкрай відповідальне і організоване суспільство. Тут ніде не міряють температуру на вході. Перед виходом із карантину батьки отримали від директора лист на 7 сторінок про заходи безпеки і дистанціювання.
Там, власне, йшлося про те, якщо в дитини є хоча б найменші симптоми застуди, то треба залишатись вдома. Відповідно, якщо вчитель побачить якусь слабкість у дитини, також має відправити її додому”, – розповідає Катерина.
2. У Швейцарії не було масочного режиму навіть під час найжорсткіших періодів карантину. Тут наголошували, що маски – необов’язкові, якщо дотримуватися інших правил гігієни та дистанціювання. Так відбувається й досі.
Школа в Базелі, як і всі заклади, забезпечена антисептиками. У класі учні обробляють ними свої робочі місця.
1. Обов’язково постійно мити руки. Але за 3 дні навчання виникла проблема: діти постирали руки. Це сталось, бо щоразу, коли вони заходили й виходили зі школи, мусили мити їх і співати пісеньку протягом хвилини.
“Facebook заполонили фото дитячих рук, які розпухли і почервоніли. Нині діти миють їх протягом 45-ти секунд і намагаються менше виходити й заходити в приміщення. Також до школи можна брати крем”.
2. Школа забезпечує класи антисептиками. На великій перерві прибиральники протирають робочі місця дітей спиртом. Однак масочного режиму в Данії немає, як і не було під час карантину.
3. У школі дітей не перевіряють на наявність симптомів. Однак якщо симптоми з’являються, відправляють додому. А дорослі мають прослідкувати, аби дитина пішла до школи тільки за 48 годин після того, як виявили останній симптом.
“Данці дуже відповідальні і самодисципліновані – це виховують із дитинства. Вони бояться зашкодити іншим. Тому з цим проблем немає”, – каже Олена.
В Мекленбурзі, Передній Померанії, німецька гімназія організувала експеримент: учні здають тест на коронавірус перед тим, як вранці зайти до школи. Про це йдеться у тексті Deutsche Welle.
Діти беруть заздалегідь підготовлені для них ватні палички і знімають проби зі слизової оболонки в горлі. У спеціальному відеоролику їм показали, як це робити. Система така: зареєструвався на тестування, взяв пробу, вставив у трубочку, наклеїв етикетку. Це все відбувається в наметі біля школи. За бажанням, тест на коронавірус можна не робити. Однак у школі кажуть, що більшість на це погоджуються.
Учні та працівники гімназії можуть пройти безкоштовний тест двічі на тиждень. Той, хто здав тест, отримує зелений бейдж зі своїм ім’ям і може йти до школи. Утім, дотримуватися дистанції однаково треба.
1. За словами Олени Йонасен, нині в Данії працює система “Аула”, в якій зареєстровані жителі країни. Інформація про зміни на рівні держави з’являється в цій системі й для всіх однакова. Директори і класні керівники також пишуть інформацію в системі, аби все було в одному місці. Якщо з’являється нова інформація, то користувачі отримують сповіщення на електронну пошту.
2. “Діти ставляться до всього з розумінням. Цікаво, що саме наша прем’єр-міністерка цьому посприяла. На дитячому інтернет-каналі діти могли ставити їй будь-які запитання щодо пандемії. Вона відповідала на все. Моя дочка знала деталі про коронавірус не від мене, а “тітка-прем’єр-міністерка сказала”. Це – допомога для батьків, які, можливо, не мали змоги подати інформацію про це правильно”.
“Щодня батьки отримують листи від керівництва школи із планами наперед. За день до навчання в листі школа уточнює деталі. Часом так і пишуть: “У нас не складається пазл, одна частинка не підходить – доводиться переглянути”, – каже Олена Перепадя.
Щодо того, як у школі працюватимуть із прогалинами у знаннях, Катерина каже, що таких просто немає. Адже онлайн-навчання почалося одночасно з карантином. Діти виконували такі самі тижневі робочі плани й мали таке саме навантаження, як і до карантину.
Однак на цей семестр скасували оцінки. Учні не отримають табелів – тільки стандартизовану форму, в якій вчителі оцінюють компетентності учнів за основними дисциплінами (німецька, математика, іноземні мови). У Швейцарії немає підсумкових балів за рік. Тому бали за перший семестр – це бали, з якими учні рухатимуться далі.
“Діти легко зреагували на нові правила. Думаю, радість бачити живих людей перевищила всі недоліки”.
1. Олена Йонасен розповідає, що вчителі дочки щодня надсилають батькам фотозвіт, чим займаються діти в школі. Переважно навчання відбувається на вулиці. До прикладу, на математиці учні рахують листя на деревах і вимірюють метрами футбольні поля.
“Якось я запитала в дочки, що вони робили сьогодні. А вона каже: “Ми були на цвинтарі”. Виявляється, вони мали переписувати дані з могил і порахувати, скільки було років людині, яка померла. А також складали статистику”, – пригадує Олена.
2. Підсумкових оцінок в Данії немає – тільки “склав” або “не склав”. Нині обласні ради вирішують, чи виставляти навіть такі “оцінки”. У школі, в якій навчаються діти Олени, вирішили цього не робити.
3. Заповнювати прогалини в знаннях данці не спішать – дистанційне навчання тут почалося одночасно з карантином.
4. Випускникам скасували іспити. Син Олени просто отримає відгук про те, як він навчався.
Марія Марковська, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos
Обговорення