Теми статті: батькам, вчителям, директорам, учням
17 Лютого 2018
Як працювати з партнерським колом? Якою має бути фандрейзингова стратегія? Як забезпечувати сталість проекту?
Багато чого про це знає натхненник руху EdCamp в Україні Олександр Елькін. Своїм досвідом він поділився у форматі вебінару, відповідаючи на запитання Дениса Ткачова, який у межах ініціативи Grant Management пропагує нову грантову культуру в Україні.
У 2004 році в мене виникла ідея будувати нову спільноту – професійних і відповідальних учителів і вчительок, мотивованих зростати. Як її будувати? Тоді я не розумів. Вивчаючи сайт Edutopia, випадково побачив банер The EdCamp Foundation і написав їм листа. До речі, це і може стати першою порадою – слідкувати за інформаційними каналами, як українськими, так і західними, адже вони містять багато новин і можливостей.
Зараз ми працюємо без офісу, адже більшу частину року проводимо не вдома у Харкові, а в інших регіонах країни – тож наш офіс більше на колесах. Найближчим часом ми збираємося все-таки “осісти”, але в чому ми точно впевнені – так це в тому, що для запуску масштабного проекту не завжди потрібен офіс, і відсутність ресурсів не має бути причиною зупинятися.
Люди, з якими ти крокуєш у професійному житті поруч, є найбільшою цінністю. Команда і коло однодумиць і однодумців дозволяє втілювати в реальність всі ідеї – іноді божевільні:-) Завжди кажіть добрі слова, навіть якщо ви не є керівником/ керівницею проекту. Уміння бути вдячним/-ою за розвиток спільної справи – дуже важливе.
Ми заохочуємо вчительство спокійно реагувати на помилки. Навчання неможливе без них, і ми теж їх припускалися. Головні наші промахи стосуються залучення людей до команди. Не всі люди готові йти одним із нами шляхом, вибір людей потрібно поважати, але водночас варто мати відверті стосунки в команді, щоб проговорювати всі очікування одне від одного. Не завжди вдавалося робити це вчасно і в необхідній мірі. У цих людей я прошу вибачення.
Ми шукаємо таких співробітників і співробітниць, для яких гроші не є головною мотивацією – бо коли ми живемо лише заради грошей, то їх частіше за все і немає. Не варто боятися розставатися з колегами, коли їхні життєві шляхи й погляди можуть змінюватися. І бажано раніше, ніж пізніше. Варто розуміти, що справжня ідея не має залежати від людей.
Ми починали з ідеї та “мінуса”, адже вкладали власні ресурси та кошти, щоб реалізувати задумане. Потім навчилися працювати “в нуль” – певні видатки ми покривали, але жодної компенсації не отримували. Зараз наша команда працює в третій фазі – тобто вже з оплатою праці. Це великий шлях.
Будь-кому, хто працює в громадському секторі, варто відштовхуватися від ідеї, місії – від того, що вас надихає, у що ви вірите, а не від того, які пріоритети має партнер і які умови конкурсу. Насправді потрібно дослухатися до бажання власного серця, адже коли ми не зацікавлені в нашій роботі і не відчуваємо драйву, то важко розраховувати на розвиток і позитивні результати роботи, зокрема, і фінансові.
Пошук ресурсів у нас завжди починається з усвідомлення ідеї, яку хочемо реалізувати, часто ми запускаємо її, навіть не знаючи, де візьмемо ресурси і якими вони будуть. Важливо тримати ідею у фокусі й трансформувати її у результат – і життя саме підкаже вам шляхи. Але ресурси, звичайно, потрібні, як кров у тілі, адже вони забезпечують життя. І за них варто боротися.
Коли я кажу про взаємини з партнерами, я маю на увазі донорські організації – як міжнародні, так і українські – і це один формат співпраці. Серед тих, хто нас постійно підтримують, є також бізнес-структури. Цього року EdCamp Ukraine вже вдруге вийшов на краудфандингову платформу “Спільнокошт”. Але щоб усе вийшло, потрібно насамперед інвестувати в самого / саму себе.
У список партнерів до донорських організацій, бізнес-структур, краудфандингових платформ ще можна додати державний сектор і місцеві громади, а також медіа й волонтерський корпус. Усіх їх ми називаємо партнерами. Основою стратегії роботи з партнерськими командами має бути принцип взаємозацікавлення. На різних етапах роботи нашої організації ми отримували від партнерів різні ресурси – і що важливо, це не завжди були гроші, а десь і інформаційна підтримка, і “живий” продукт – їжа, вода, друкована продукція, програмне забезпечення.
У нас немає магістрального донора – тобто немає головної організації, яка забезпечувала нас хоча б на 20% фінансування. Серед наших партнерів понад 80 організацій, усіх їх можна побачити в нашому звіті-коміксі за 2 роки діяльності. З кожною з них ми будуємо співпрацю, думаючи не тільки про свою ідею, але й про потреби та інтереси донора. Рішення, яке може задовольнити й нас, і партнерів, має бути розроблене разом.
Зокрема, дуже важливим є попередній контакт. Перед тим, як надіслати будь-яку заявку, ми зробимо все, щоб потрапити на особисту зустріч до представника / представниці донорської організації, щоб дізнатися про її інтерес, про те, на які результати там очікують, і запросити до співтворчості. Не завжди це виходить, але варто пробувати.
Варто пам’ятати, що не лише вас обирає партнерська організація, а й ви теж обираєте. Може статися так, що вам пропонують ресурс, але погляди й цінності цієї людини чи організації вам не близькі. З часом така співпраця може стати дуже небезпечною. Зараз до нас часто звертаються з дуже різними пропозиціями співпраці. Ми ретельно розглядаємо кожну і, якщо вважаємо за потрібне, – відмовляємо.
Також не варто забувати про можливість виходу з партнерських відносин. Правильно й нетоксично ставити крапку в будь-яких взаєминах – професійних, особистих – не навчають у школі. Іноді й ми невчасно ставили крапку, адже щоб зробити наступний крок – потрібно завершити попередній.
Загалом ми пропагуємо ідею співпраці вчительства і наших партнерських організацій, адже вважаємо цінною комунікацію педагогів з людьми не зі своєї сфери. Це розширює горизонти і робить їх більш цікавими для дітей.
Фіксувати домовленності можна як через повноцінний договір, так і звичайний електронний лист. Форма може бути будь-якою, головне – чітко артикулювати очікування і зафіксувати зобов’язання обох сторін.
Коли ми говоримо про грантову заявку, то ставимося до її написання із увагою і вдячністю, бо вона структурує мислення і допомагає зібрати всі думки докупи. Але починаємо ми все ж таки не з неї. Ми прописуємо ідею своєю внутрішньою мовою, малюємо мапи думок, а вже потім свій базовий документ переробляємо на донорську заявку. Адже скільки організацій – стільки і вимог.
Буває, коли одну й ту ж ідею підтримує консорціум партнерів. Кожен з них має власний словник проектної діяльності – тобто розуміння того, як формулюється мета або результати проекту, наприклад. Радимо не сперечатися і навчатися адаптувати свій базовий документ відповідно до вимог різних організацій.
Я не вірю у конкуренцію, бо вважаю, що будь-хто має унікальне бачення, свій особистий алгоритм. Інших чудових команд, які працюють у сфері освіти, ми вважаємо однодумцями і однодумицями, адже всі разом ми робимо одну велику справу. Буває і таке, що ми обмінюємося не тільки інформацією, але й ресурсами.
Де ми знаходимо партнерів? Це можуть бути різноманітні заходи і події, класичний нетворкінг. Не будьте жадібними й віддавайте легко свої знання і досвід, щоб розширювати своє оточення і підвищувати його якість. Також ми багато читаємо і залучаємо авторок і авторів до наших проектів та ініціатив. Варто жити тематикою, якою ви займаєтесь, і “ворони” будуть скрізь.
Залучення нового партнера – це ігра “вдовгу”, будьте готовими до марафону, а не спринту. Дуже важливо запустити відносини, зробивши перший крок, нехай і маленький. Так народжується довіра, на основі якої можна будувати довгострокові плани.
Стратегія розвитку ГО “ЕдКемп Україна” на майбутні 5 років – це створення центру підвищення кваліфікації – осередку навчання освітян упродовж життя “Біла ворона”, а також дитячого садочка і школи. Наша команда мріє і про створення педагогічного вишу нового типу. Не бійтеся мати амбітну мету, бо її зазвичай супроводжує попутний вітер можливостей. У її досягненні вам також може допомогти один із інструментів довгострокового розвитку організації – посібник для практиків громадянського суспільства.
Також ми за формою, наведеною в цьому посібнику, розробили операційний план на рік, що дозволило впорядкувати нашу діяльність, зрозуміти, які нам потрібні ресурси, і вирушити до реалізації задуманого. Не думайте, що планування – це марнотратство. Це інший спосіб мислення, який дозволяє закласти етап аналізу і дослідження гіпотез в основу ваших кроків. Якщо цього не зробити – вартість помилки може бути високою. Фокус-групи, прототипи, опитування – вітаються.
Я не можу сказати, що планування, яке ми маємо, – досконале. Нам є куди розвиватися в цьому питанні. Ми працюємо над цим і використовуємо SCRUM, Trello, діаграми Ґанта. Неважливо, які інструменти ви використовуєте для вашого плану, головне – щоб він працював. Але також варто пам’ятати, що в будь-якому плані повинна бути гнучкість, бо життя складне і непередбачуване. Вона має бути на всіх рівнях – і в бюджеті, і в розкладі проектних кроків, і в розподілі функціональних обов’язків.
Основне мірило успіху організації – це ваші цінності та особистісні якості, а не традиційні критерії на кшталт посад, звань, розміру заробітної платні тощо. Ці всі речі можна втратити, як і набути. Якщо ви відповідальні та чесні, насамперед із собою, сповідуєте щастя, ділитеся ним, допомагаєте іншим – не зупиняйтеся, розвивайтеся і вірте в те, що робите. Давайте разом встановлювати нові стандарти партнерських відносин у третьому секторі – на основі прозорості, взаємозацікавленні, співпраці й відповідальності за майбутнє країни.
Не забувайте про слова Міхаіла Булґакова: “Ви смієтесь наді мною, бо я відрізняюсь від вас. А я сміюсь над вами, бо ви не відрізняєтесь одне від одного”.
Запис вебінару із повною бесідою Олександра і Дениса доступний за посиланням https://youtu.be/pODWOKIWd6o.
Записала Вікторія Пупій
Титульне фото: автор – Rawpixel, Depositphpotos
Обговорення