Гриневич про мовну статтю: Ми готові до консультацій з національними меншинами

У Міністерстві освіти висловили готовність до діалогу з представниками національних меншин щодо впровадження мовної статті освітнього закону.

Про це заявила міністерка освіти Лілія Гриневич в ефірі телеканалу “1+1”.

“Венеційська комісія проводить юридичний аналіз. Коли буде цей аналіз, то буде видно, що ми не порушуємо міжнародних зобов’язань. І що ми хочемо підсилити значення державної мови”, – зазначила Гриневич, сказавши, що вона оптимістично налаштована стосовно висновків комісії.

“Ми готові до консультацій з кожною меншиною, з освітянами з кожної меншини”, – додала вона.

На думку міністерки, Україна показує відкритість до діалогу щодо мовної статті. Вона нагадала, що нещодавно зустрічалась щодо цього питання в Стразбурзі з генеральним секретарем Ради Європи, експертами та постійними представниками всіх країн цієї установи.

“Так само зустрічалася під час парламентської сесії, зокрема, з угорською делегацією. І розмовляла з ними про те, що питання в тому, як ми будемо імплементувати це. Наш інтерес пов’язаний виключно з інтересами дітей. Чи угорського походження діти, чи румунського, чи польського – це українські громадяни. І вони повинні мати рівні шанси з іншими громадянами”, – сказала Гриневич.

Також вона висловила незадоволеність тим, як вивчають українську мову в школах меншин.

“Нам потрібні кращі підручники, які відповідають сучасним методикам викладання. Нам потрібні вчителі, які вміють готувати за цими комунікативними методиками”, – зазначила міністерка.

За словами Гриневич, для дітей меншин, якщо вони не володіють українською, не будуть одразу впроваджувати україномовне навчання. Вона додала, що до 11-го класу в національних меншин буде право вчитись рідною мовою, а в навчальних планах випишуть співвідношення викладання українською та мовою меншини.

Окрім того, керівницю МОН вражає реакція Угорщини на мовну статтю – “таке враження, що вони зацікавлені, щоб ці українські діти не знали української мови“.

“Будь-які створені такі “мовні гетто” – це завжди політично вразлива територія для територіальних претензій. Ви подивіться, що було в Криму. У Криму взагалі не було української мови. Офіційна мова пов’язує між собою різні регіони”, – наголосила вона..

Міністерка зазначила, що межа компромісів України в цьому питанні – це рівень володіння українською.

“Ми не можемо давати собі нав’язувати зовні якісь моделі, які приводять до того, що наші діти не володіють державною мовою“, – підсумувала Гриневич.

Нагадаємо, під час голосування за закон “Про освіту” депутати Верховної Ради посперечалися щодо мовної статті. У результаті обговорення в кулуарах ВР було складено нову редакцію цієї статті та ухвалено її з голосу. Повний текст мовної статті є тут.

28 вересня Міністерство закордонних справ України спрямувало закон “Про освіту” на експертизу до Венеціанської комісії. А вчора, 12 жовтня, ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті нового закону “Про освіту” та ухвалила в своїй резолюції майже всі поправки угорців та румунів.

Також у Міносвіти розробили проект базового навчального плану, в якому прописали кількість годин для вивчення мов національних меншин у початкових класах.

“Нова українська школа”

Фото: FB Міносвіти