Новий простір у школах. 5 прикладів, як вчителі самі вирішують це питання

Шкільне середовище живить навчальний досвід учня. Усе – від естетики дизайну школи до емоційного фону – покликане створити такі умови, за яких учні зростатимуть як особистості.

Можливо, саме розуміння цього змушує працівників усіх українських шкіл, наче мантру, повторювати фразу “матеріально-технічна база” у відповідь на запитання про потреби школи. І під цією фразою часто криються мрії про євроремонт, сучасні меблі в класах, оргтехніку.

Насправді ж матеріальні речі – це засіб, а не мета. Вони доповнюють, а не створюють досвід. Тому важливо, щоб за довгим переліком необхідних речей не губилось оте первинне – що це дає учням?

Це перша підбірка прикладів проектів з освітнього спільнокошту GoFundEd, які начебто теж про облаштування простору, але простору, комфортного для дітей.

Кіндерландія для маленьких “почекунів”

Разом зі статусом опорної Олексіївська ЗОШ Запорізької області отримала 70 учнів з навколишніх сіл, яких щодня привозить шкільний автобус.

Забирають їх теж автобусом, але є нюанс – іноді на транспорт малечі доводиться чекати по 2 години. Учителька початкових класів Людмила Ставицька побачила в цьому не проблему, а можливість – зробити так, щоб цей додатковий час у школі діти могли провести з користю. Для цього розробила проект дитячої кімнати, яка вирішує проблеми неефективного використання вільного часу дітей, нестачі особистого простору та творчої активності.

“Кіндерландія” з’явилася в школі у вересні цього року. Вона працює в режимі повного робочого дня, розроблений графік перебування. Кожен з чотирьох початкових класів має свій день, щоб проводити перерви у “Кіндерландії”.

П’ятниця – спільний день для всіх класів. А після уроків там перебувають ті учні, за якими має згодом приїхати “Школярик”. Вони організовують змагання із шашок, грають у настільні ігри, складають конструктор. Особливо діти в захваті від фітнес-м’ячів та пуфів.

Людмила Ставицька зі своїми учнями 3 класу проводить у “Кіндерландії” уроки з природознавства та літературного читання за технологією змішаного навчання. Оскільки в кімнаті є телевізор, там також відбуваються уроки музики й виховні години.

Ігри, практичні заняття та спілкування з однолітками забезпечують розвиток емоційного інтелекту, життєвих компетентностей, а це натомість посилює інтерес до навчання.

Ігрова кімната “Планета дитячих мрій”

Прагненням директора Підгородецької ЗОШ Львівської області Ольги Прецель було створення ігрового середовища для учнів початкової школи “Планета дитячих мрій”.

Задумана нею ігрова кімната поділена на центри діяльності: ігрової, пізнавальної та художньо-творчої. Усі центри відокремлені та відповідно позначені.

В ігровому центрі вчителі проводять з дітьми сюжетно-рольові, будівельно-конструкторські, рухливі та дидактичні ігри. Центр пізнавальної діяльності містить зони читача, слухача, письменника, дослідника. А в центрі художньо-творчої діяльності учні можуть малювати, ліпити, конструювати.

У школі викладається курс за вибором для учнів початкової школи “Розвиток продуктивного мислення”. Ігрова зона дає можливість розв’язувати задачі з сірниками, проводити ігри “Танграм” і “Доміно”, які пропонує навчальна програма курсу.

Завдяки підтримці їхнього проекту в сільській школі створили ефективне освітнє середовище, де учні через гру розвивають свої природні здібності, емоційний інтелект, задовольняють свій пізнавальний та творчий інтерес.

Проект також частково вирішує проблему рівного доступу до якісної освіти. Ігрова діяльність у “Планеті дитячих мрій” слугує для розвитку дітей, які мешкають у селі, і тому не мають широкого вибору гуртків та секцій, які можуть відвідувати міські діти.

Відпочинок у кімнаті творчості

“Шкільне життя – це не лише уроки, ми повинні в дітях розвивати їхні таланти. Тому разом з однодумцями ми вирішили створити таку кімнату, яка буде мотивувати учнів до навчання, а разом з тим і до творчості, допоможе зняти втому і перенавантаження діток”, – розповідає Тетяна Бондаренко, учитель початкових класів київської школи № 285.

Кімната вже на стадії облаштування. У ній планують виокремити 3 сектори: творчий, ігровий і розвивальний. Для творчого сектору в кімнаті збудують сцену, де будуть відбуватись театральні вистави за участі дітей. Щоб їм було комфортно бавитись в ігровому секторі, його облаштують на м’якій підлозі в центрі кімнати. Розвивальний сектор – сектор дослідника, читача та майбутнього письменника – обладнають модульними меблями.

До створення проекту Creative room активно долучилися батьки. Незабаром вчителі, як і планували, зможуть проводити в цій кімнаті свята, театральні вистави, конкурси, тематичні години, предмети естетичного циклу, години спілкування, виставки, заняття гуртків, презентації.

Ця кімната покликана допомогти дітям соціалізуватися, вчитися правильно керувати своїми емоціями, розвивати образну пам’ять, уяву, розумові здібності і естетичний смак.

Інтерактивна кімната єдності “Дивосвіт”

Дитячі кімнати – це тренд для сільських шкіл. Здавалося б – навіщо сільським дітям соціалізація? Хіба в них може виникати така потреба?

У Петропавлівській ЗОШ № 2 Дніпропетровської області така потреба є в особливих учнів. У школі є діти, що навчаються за інклюзивною формою. Для того, щоб створити умови, в яких усі учні зможуть знайти спільні зацікавлення, і вирішили зробити кімнату “Дивоствіт” позаурочного дозвілля.

Школа закупила цілий асортимент різних ігор: шахи, пазли, інші настільні ігри, твістер, конструктор. А родзинкою став сухий басейн – він наповнений кульками, що створюють масажний ефект, покращують роботу центральної нервової системи, органів дихання, серцево-судинної системи і опорно-рухового апарату. Це корисно як для профілактики, так і для лікування різних захворювань.

“У нашому селищі немає сучасних дитячих центрів розвитку. Тому ми колективом вчителів початкових класів порадились із батьками та громадою і вирішили створити в школі інтерактивну ігрову кімнату, де діти зможуть вибирати діяльність за власними інтересами та можливостями”, – розповідають автори проекту.

Проект покликаний якнайкраще організувати процес виховання учнів через активну творчу діяльність, допомогти їм краще пізнати світ, задовольнити потреби в ігровій та руховій активності.

Логопедична кімната

У нещодавно підписаному законі про освіту серед необхідних коментентностей випускників заявлено “здатність спілкуватися рідною мовою”. Цю здатність якнайкраще спілкуватися і прагнуть забезпечити дітям з особливими освітніми потребами у Херсонському НВК № 33, де є класи з інклюзивною формою навчання. Вчителі й асистенти намагаються полегшити для своїх особливих учнів комунікацію зі світом та з однолітками.

Держава певною мірою забезпечує школу обладнанням для такої роботи. Але деякі необхідні речі на ці цільові кошти не купиш. До прикладу, вчителі намріяли логопедичний столик з дзеркалом, меблі для корекційних занять та логопедичний комплекс.

Працівники НВК стверджують: “Проект частково вирішить проблему забезпечення рівного доступу до якісної освіти”.

Частково – тому що не всі діагнози можна цілком подолати. Іноді вдається допомогти дітям із аутизмом або дітям із затримкою психічного розвитку повністю позбавитись негараздів, пов’язаних із мовленням.

Натомість є діагнози як дитячий церебральний параліч чи порушення інтелектуального розвитку, коли дітки отримують усю можливу підтримку та допомогу, однак це не дозволяє назавжди забути про мовленнєві проблеми. Та в будь-якому разі логопедична кімната для дітей – можливість розвитку і спрощення комунікації”.

Підтримати ідею створення логопедичної кімнати у НВК № 33 можна за цим посиланням.

Катерина Нікішова, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – ilona75, Depositphotos