Як відновити навчання в школах: рекомендації країн, які це вже зробили

Менш ніж за два місяці розпочинається навчальний рік, тож питання відновлення навчання в школах і підготовки до цього процесу зараз дуже на часі.

Новопризначений в.о. міністра освіти Шкарлет нещодавно заявив, що найімовірніше навчання буде змішаним – частково офлайн, частково онлайн. Водночас, секретар РНБО Данілов вважає, що українським школам потрібно починати готуватися до дистанційного навчання. Такі протилежні заяви – свідчення того, що плану поки немає, хоча вже давно час визначитися і працювати над підготовкою. Обидва варіанти потребують багато часу, ресурсів, розумного планування та зусиль.

Місяць тому ми вже писали про відкриття шкіл та з чого можна почати підготовку. Ключова реакція людей на рекомендації – це утопія і в жодному разі це неможливо втілити в українських школах. Але, як показує досвід країн, які вже відновили навчання, і вказують рекомендації провідних організацій у сфері охорони здоров’я – відновити навчання офлайн можливе та необхідне.

Американська академія педіатрів (American Academy of Pediatrics – AAP) наполегливо відстоює те, щоби діти були фізично присутні в школах, а також подає докладні рекомендації, як до цього готуватися.

Як AAP аргументує цю заяву?

• Фізична присутність дітей під час навчального процесу вкрай важлива. Тривалий час без навчання в школі пов’язують із поглибленням соціальної ізоляції, що ускладнює виявлення та подолання важливих дефіцитів у навчанні, підвищує рівень фізичного чи сексуального насильства над дітьми та підлітками, є фактором ризику, який може спричинити вживання наркотиків та появу психічних розладів і загалом має негативний вплив на здоров’я (через неповноцінне харчування та брак фізичної активності).
• Дані, які наявні сьогодні, вказують, що діти мають менше шансів інфікуватися вірусом, мають меншу ймовірність прояву симптомів та виникнення важкого перебігу хвороби COVID-19. Зокрема, діти не відіграють вагому роль у передаванні вірусу, на відміну від інших, наприклад, грипу.
• AAP наголошують, що жодна дія не може повністю нівелювати ризики інфікуватися вірусом SARS-CoV-2. Але є комплекс заходів, які допомагають їх нівелювати і які реально втілити, зокрема, у школах.

КОРОТКО ПРО ОСНОВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ AAP

Фізичне дистанціювання має бути пріоритетом

Це означає, що над усіма іншими заходами йому потрібно надавати перевагу. Основні принципи – це зменшення кількості учнів у класі, щоби можливо було дотримуватися дистанції у 2 метри, якщо є можливість – переносити навчання на відкрите повітря.

Особливо важливо дотримуватися дистанції дорослому персоналу, одягати маску, а також встановлювати фізичні бар’єри, коли зберігати відстань неможливо. Крім цього, рекомендують усі зустрічі персоналу проводити онлайн, обмежити доступ сторонніх людей (навіть батьків) у приміщення будівлі школи.

Для маленьких дітей

Їм дотримуватися фізичної дистанції може бути важко, тому рекомендують акцентувати увагу на інших стратегіях, а саме: дотримання гігієни рук, просвітництво щодо передавання інфекційних хвороб, перенесення занять на свіже повітря, розподіл дітей на когорти (для зменшення “змішування” дітей), обмеження доступу до будівлі. Маски для дітей не рекомендують, бо, передусім, дітям також може бути складно правильно їх носити, тому це не має сенсу.

Для старших дітей

Обов’язкове дотримання фізичної дистанції між учителями та учнями.

Рекомендація носити маску, якщо неможливо дотримуватися дистанції, уникнення фізичного контакту під час активності, коли діти посилено дихають (фізичні вправи, спів) – такі активності повинні відбуватися за змоги на вулиці.

Столи в навчальних кабінетах мають бути розміщені на відстані 1,5–2 метри. Якщо є можливість перенести навчання на відкритий простір – треба її обов’язково використовувати.

Максимально зменшити кількість контактів всередині будівлі (наприклад, замість переходу дітей міє класними кімнатами, це можуть робити вчителі; також рекомендують запровадити когорти – коли діти фізично присутні завжди в однаковому складі, а їхня кількість менша, ніж зазвичай).

Щодо спільного простору в будівлі школи

Якщо можливо, у коридорах рекомендують створити смуги для руху в одну сторону і на підлозі їх позначити стрілками чи будь-яким іншим способом.

Розробити розклади переміщення дітей мміж кабінетами так, щоби вони не змішувалися в коридорах. Так само запровадити розклад відвідування їдалень. За змоги, розпланувати процес так, аби діти залишалися в одній групі та одному класі, змінювалися лише вчителі.

Під час спільних ігрових активностей на майданчиках варто обмежити кількість дітей, які беруть у них участь.

• У рекомендаціях окремо розписано, як організувати дезінфекцію і прибирання приміщень, забезпечити заклади засобами індивідуального захисту, поради щодо проведення температурного скринінгу і його доцільності, важливість розробки алгоритмів у випадку прояву симптомів в учнів або вчителів та навіть поради щодо організації психологічної підтримки учнів та вчителів.

Повністю поради ААР можна почитати тут.

Ґрунтовні рекомендації щодо відкриття шкіл також розробили CDC.

Є КРАЇНИ, ЯКІ ВІДНОВИЛИ НАВЧАННЯ В ШКОЛАХ

Наприклад, Данія та Фінляндія ще наприкінці весни. Тож їхній досвід також варто брати до уваги.

Передусім, рішення про відкриття шкіл у цих країнах було мотивоване тим, що право на освіту переважає ризики для здоров’я в разі повернення до школи. Уряди країн зосередилися на тому, що відрив від навчального процесу може мати вкрай негативні наслідки в розрізі збільшення нерівності між учнями (серед яких багато мігрантів). Отже, вирішили зробити все можливе, аби цього уникнути.

Які практики втілили, і на чому базувалися ці рішення?

• У цих країнах відкриття навчальних закладів було поступовим та залежало від віку дітей. Спочатку відкрилися школи для найменших дітей. Основним фактором, який це визначав, були наявні докази, що діти відіграють невелику роль у поширенні вірусу SARS-CoV-2.
• В обох країнах було вжито низку заходів для запобігання поширенню вірусу. Серед них – заборона проводити ранкові зустрічі, що відбувалися на заняттях на початку навчального дня, заборона обміну їжею та запровадження нових профілактичних практик, таких як позмінний приїзд учнів до школи, посилене прибирання й дезінфекція та практика мити руки.
• У Данії, де середня кількість учнів у класі становила близько 20 дітей, класи були розділені на дві-три менші групи та, коли це було можливо, заняття проводилися на свіжому повітрі. Для цього зарезервовані деякі парки зранку до обіднього часу, також використовуються інші громадські простори – конференц-центри, музеї та бібліотеки. Розподілення учнів на менші групи мало свої мінуси, зокрема, це збільшило час роботи викладачів та створило дефіцит персоналу.
• Також запровадили практику фізичного дистанціювання – столи розставили на відстані 2 метрів, учні повинні були мити руки щонайменше кожні 2 години, усі навчальні матеріали та спільне обладнання дезінфікували двічі на день. У деяких школах встановлено додаткові туалети та мийки.
• Щоби мінімізувати ризик зараження, багато шкіл скорочували кількість годин або зачинялися на кілька днів. Батьки не мали доступу до приміщення школи або мали використовувати окремий вхід.
• Запроваджене правило, що будь-яка дитина чи батьки, які мають навіть незначні симптоми, не повинні відвідувати школу. Дітей, батьків та вчителів, які належать до групи ризику, просять залишатися вдома. Зважаючи на нові реалії, уряд Данії попросив сім’ї залишати своїх дітей удома, коли хоча б один із батьків у цей момент не працює.
• Були створені нові канали комунікації для швидкого моніторингу за ситуацією. У Данії створено гарячу лінію для шкіл для отримання інформації щодо нових правил. Фінське національне агентство з питань освіти створило електронну пошту для вчителів, шкіл та організацій із міжнародними освітніми програмами для отримання консультацій щодо освітніх послуг і організації процесів.
• Повернення до школи не було примусовим. У Данії батькам дозволено вирішувати, коли повертати дітей до навчання офлайн. Щоб допомогти батькам зробити це рішення, Педіатричне товариство Данії видало вказівки з поясненням, які передумови щодо здоров’я збільшують небезпеку для дитини. Діти, які не повернулися в школу, можуть навчатися дистанційно. У Фінляндії з відкриттям шкіл дистанційне навчання не продовжили – аби залишитися вдома, дітям потрібен спеціальний дозвіл.

У той час як уряди деяких країн у розпал пандемії змогли знайти вихід та навіть відновили навчання, а інші почали до цього готуватися, в Україні все далі відтягують це рішення. І замість того, щоб нарешті визначитися й почати готуватися, тримають у невизначеності дітей, батьків, вчителів та всіх людей, які залучені до навчального процесу. Це – втрата часу, який можна було б використати на підготовку.

Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України (8/2016–4/09/2019)

Текст також опублікований на сторінці у Facebook

Читайте також:

15 порад для шкіл і влади, як підготуватися до другої хвилі пандемії. Дослідження PISA

Як школи Великобританії виходитимуть із карантину

Як у Фінляндії пішли до шкіл після карантину

10 дітей у класі та виступ прем’єр-міністерки на дитячому інтернет-каналі. Як закордонні школи виходять із карантину

Титульне фото: автор – HayDmitriy, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber