3 367
0
Дослідження в США з’ясувало, що більше половини мілленніалів і представників покоління Z (13–38 років) стежать за соцмережами зірок (influencers on social media), прислухаються до їхніх порад і довіряють їхнім думкам.
Чи всі батьки і вчителі знають про популярні серед дітей та підлітків соціальні мережі? Чому не всі стануть блогерами й чого дорослі можуть повчитися в дітей – читайте в статті “Нової української школи”.
У шведа PewDiePie 103 мільйона підписників в YouTube. Популярність і перші мільйони 30-річному відеоблогеру принесло коментування комп’ютерних ігор.
Зірковий футболіст Кріштіану Роналду встановив рекорд за кількістю підписників в Instagram – тепер у нападника Ювентуса 200 мільйонів фоловерів. Далі йдуть співачка Аріана Ґранде й актор Двейн Джонсон.
Трійка найпопулярніших TikTok“ерів така:
3-тє місце – Зак Кінг, 29 років (39,6 мільйона підписників). Це американський відеомонтажер, який став відомим завдяки своїм коротким роликам у Vine і Youtube.
2-ге місце – Лорен Грей, яка була зіркою попередника TikTok, Musical.ly, уже в 13 років (42 мільонам підписників). Популярною стала завдяки челенджам вірусних танців. Нині планує більше зосередитися на музичній кар’єрі.
1-ше місце – Чарлі Д’Амеліо, яка стала найпопулярнішою зіркою TikTok за лічені місяці (45,6 мільйона підписників). Після запуску свого каналу в червні 2019 року 15-річна дівчина з Коннектикуту потрапила на вершину TikTok завдяки танцям під вірусні пісні.
Додаток Likee спочатку позиціонував себе як платформа для користувачів старше 16 років. Однак, сьогодні його називають “TikTokом для маленьких”.
У Snapchat акцент зроблено на емодзі, гіфках, іграх, стікерах, масках і лінзах. Це такий собі гібрид месенджера й соціальної мережі.
Психологиня Катерина Гольцберг каже, що в підлітків є схильність наслідувати своїм авторитетам і відчувати причетність до групи. Цю групу легше знайти в інтернеті – там ніхто нікого не фруструє й можна себе не показувати.
“Натомість ми можемо запропонувати дітям отримувати позитивні емоції через спорт. Це теж свого роду залежність, але вона приносить значно більше користі. І колективні різновиди спорту, і ті, де є партнери (теніс, бадмінтон, спортивні танці), – дають можливість відчувати приналежність. А дітям дуже потрібні фізична активність і емоції”.
TikTok – одна з найпопулярніших соціальних платформ, особливо серед покоління Z.
На кінець 2019 року TikTok завантажили 1,5 мільярда разів. Це третій найпопулярніший неігровий додаток на сьогодні. Перше і друге місця – за WhatsApp і Messenger, четверте і п’яте – за Facebook і Instagram.
Маркетологи вважають, що найпопулярніші TikTok’ери можуть заробляти до 200 000 доларів за пост, якщо співпрацюють із відомими брендами.
Основний контент TikTok – короткі музичні відео, які можна робити просто в додатку. У ньому є простий відеоредактор із багатьма ефектами, масками, переходами й фільтрами. Водночас, необов’язково бути знаменитістю, щоби потрапити в тренди. Стати популярним TikTokером можна, беручи участь у масових челенджах – головній розвазі в TikTok.
Відомі музиканти намагаються творити вірусні пісні, щоби потрапити на перші позиції: з простим ритмом і фразами, які легко запам’ятати. Чимало спеціально реєструються, щоби запускати конкурси й челенджі.
На відміну від Facebook, де можна лише поширювати картинки, в TikTok можна приміряти меми на себе. TikTok не стільки про креатив, скільки про участь. Тут немає диктатури унікальності – здебільшого відео записані на кухнях, у дитячих кімнатах, коридорах маленьких квартир.
TikTok автоматично фільтрує спам і образи. Додатково можна налаштувати фільтрування за ключовими словами. До того ж, голова європейської філії з довіри й безпеки TikTok Кормак Кенан (Cormac Keenan) пообіцяв найближчим часом запровадити так званий режим сімейної безпеки. Дорослі зможуть:
Авторка блогу й телеграм-каналу CyberMom Майя Стравінська провела тиждень у TikTok і написала гайд для батьків цією соціальною мережею.
Батьки мають поважати зацікавленості дітей, каже Майя, їхні компетентності у сфері, яка дорослим не доступна.
“Коли ти поважаєш дитину за знання, до яких тобі ніяк не дістатися, можливо, ваші стосунки будуються більш довірливо”.
Вміння маневрувати в сучасних комунікаціях – це одна з навичок, потрібна дітям сьогодні, щоби бути конкурентоздатними завтра.
“Тривожність батьків з’являється від незнання. Це психологічний закон. Ти тривожишся й боїшся того, чого не знаєш”, – каже блогерка.
У тому, що діти мріють стати блогерами, Майя бачить позитивні моменти. По-перше, це лише на перший погляд, легка робота. Не всі можуть із нею впоратися.
“Кожен ролик – це титанічна праця: від уміння чітко й логічно висловлюватися до основ відеомонтажу”.
По-друге, діти розуміють, що хочуть працювати й бути самостійними.
“Діти відчувають, що професії будуть змінюватися, тому вони намагаються знайти щось нове”.
Захоплення блогерами психологи пояснюють тим, що це одне з занять, монетизація якого доволі швидка й наочна.
“У нас, на жаль, погано розвинута профорієнтація. Дитина не розуміє, за що, наприклад, лікар отримує гроші. Чимало професій не можуть виміряти свою цінність у грошах. А тут кожен лайк – це монетка. Створюється ілюзія швидкого заробітку”, – Каже Катерина Гольцберг.
Психологиня Катерина Мурашова дає такі поради батькам дітей, які мріють стати блогерами:
“І далі розвилка – або відходите в бік і не заважаєте, або питаєте, чи потрібна ваша допомога і яка. Якщо дитина відмовляється від підтримки – ок. Скажіть, що готові підтримати своїми інтелектуальними ресурсами і відійдіть”, – додає психологиня.
Якщо ж дитина охоче погоджується, тоді це чудова можливість для спільного дозвілля і творчості.
Варто одразу визначити, у кого яка роль, щоби потім не було образ і непорозуміння.
“Вивчіть матеріал. Ваша дитина вже багато знає про блогерів, а ви – нічого. Пошукайте ресурси, визначте, у чому може бути цінність блогу, його зміст, родзинка. Експериментуйте”.
Пані Катерина стверджує, що батьки, як і діти, будуть рахувати лайки під продуктом, так само засмучуватися через недоброзичливців. Спільні переживання зближують і поглиблюють стосунки.
Майя Стравінська радить батькам звернути увагу на час, який вони самі проводять у телефонах і ґаджетах.
“Я точно можу сказати, що зависаю в телефоні більше за свою дитину. Для мене стрічка в соцмережі – це важлива частина життя. Часто дорослі самі не знають, як вводити цифрову гігієну для себе”.
Важливо усвідомлено й осмислено перебувати в соціальних мережах. Це розуміння навчає тайм-менеджменту, про що потрібно говорити з дітьми.
“Якщо ми їх туди не введемо й не допоможемо, вони самі туди увійдуть і їм доведеться розбиратися самостійно з тайм-менеджментом, пріоритетами, віртуальним спілкуванням, цифровою репутацією”.
Майя розділяє тривогу батьків про те, що надмірне захоплення соціальними мережами може призвести до втрати контакту з дитиною.
Ба більше, є діти, які агресивно реагують на обмеження.
“У моїй практиці був хлопчик, який побив скло всіх дверей у квартирі, коли батьки почали обмежувати час у телефоні. До будь-якої залежності в дітей є схильність. Є діти, які можуть грати й не звикати, а є й такі, які болісно реагують на заборони”, – каже Катерина Гольцберг.
Вона пропонує батькам формулу: ми не можемо забрати в дитини щось, не запропонувавши інше, адже дитина ще не може регулювати свою діяльність.
“Водночас, коли я запитую в дітей, які надто багато часу проводять у ґаджетах: “Чи хотіли б ви перетворитися на соціальний планктон, яким нас лякають футурологи: коли люди будуть жити в капсулах, їжу їм доставлятимуть, нікуди не треба виходити, проводячи час у телефонах”, то вони здебільшого відмовляються, але є ті – що згодні.
Мовляв, а чим це погано – сидиш нічого не робиш, тебе годують…”, – розповідає Катерина Гольцберг.
Катерина Мурашова провела експеримент – запропонувала підліткам (від 11-ти до 20-ти років) провести 8 годин без екранів – телевізора, телефона, комп’ютера – з людиною на вибір. Один із висновків – здебільшого діти обирали батьків. Це свідчить про те, наскільки дітям не вистачає спілкування з батьками.
З’ясувалося також, що багатьом без гаджетів було сутужно.
“Ми заповнюємо свій час телефонами, щоби не спілкуватися. І часто діти не вміють проводити вільний час без ґаджетів“, – каже Катерина Гольцберг і додає:
“Ми маємо усвідомлювати, що ґаджети можуть бути тимчасовою можливістю для дозвілля або подолання нудьги – їдемо в машині, мама готує борщ, родина чекає в черзі на паспортному контролі. Ми весь час наймаємо дітям аніматорів, подекуди відбираючи в них можливість проявити ініціативу”.
Тому психологиня рекомендує для початку спробувати у своїх сім’ях теж провести експеримент: побути хоча би дві години без ґаджетів – гуляти, кулінарити, гратися, розмовляти, сходити в кафе.
Важливо також, коли дитина має, чим поділитися з батьками – відчуття, переживання, ідеї, сумніви, страхи.
“Погано, коли для близьких не лишається чогось інтимного, особистого, а все, що накопичується в дитини, вона виливає в соцмережі”.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Milkos, Depositphotos
Обговорення