МОН дало детальне пояснення щодо статті про мови

Міністерство освіти і науки надало “Новій Українській Школі” детальніше пояснення застосування статті про мову освіти (7 стаття Закону “Про освіту”) та його відповідності законодавству. 

Нижче наводимо текст відповіді. Якщо у вас ще залишаються запитання — пишіть у коментарях, ми спробуємо отримати ще більше інформації за вашим запитом.

05 вересня 2017 року Верховна Рада України 255-ма голосами ухвалила новий Закон України “Про освіту” включно зі статтею 7, яка регулює питання мови освіти.

Ухвалені зміни відповідають Конституції України і рішенню Конституційного суду від 14 грудня 1999 року в справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі у навчальних закладах України.

Вперше за історію Незалежності на законодавчому рівні розширюються обсяги навчання українською мовою в державних та комунальних навчальних закладах, де навчання ведеться мовами національних меншин.

На сьогодні, згідно з офіційною статистикою в Україні, мовами національних меншин навчаються близько 400 тисяч дітей у 735 навчальних закладах. Як правило, у таких закладах українська мова вивчається винятково як предмет.

Міністерство освіти і науки України змушено констатувати, що спостерігається стійка тенденція до зниження рівня та погіршення якості загальної середньої освіти в дітей зі шкіл з навчанням мовами національних меншин, що підтверджується, зокрема, результатами зовнішнього незалежного оцінювання.

Зокрема, за офіційною статистикою Українського центру оцінювання якості освіти, у 2016 році більше 36% випускників Закарпаття склали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. 

При цьому найгірші результати ЗНО з української мови у 2016 році отримали випускники з Берегівського району, де компактно проживає угорська громада. Так, 75% випускників цього району отримали від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою з ЗНО з українською мови. 

Загалом же у 2016 році 60,1% школярів, що належать до угорської та румунської меншини і, відповідно, складали ЗНО з математики та історії України однією із цих мов, взагалі не подолали поріг склав/не склав з тестування з української мови.

Такі тенденції призводять до порушення конституційного права дітей на вступ до вищих навчальних закладів України на конкурсних засадах. Позбавлення їх можливості вступу до вищих навчальних закладів погіршує їхні шанси на успішну кар’єру, призводить до неможливості їхнього вступу, наприклад, на державну службу чи обіймання ними інших важливих посад в органах місцевого самоврядування, органах державної влади тощо.

Такі тенденції є вкрай тривожними, і Україна не може не реагувати на них, адже йдеться про освітні шанси дітей, які є громадянами нашої держави, а також про їхнє конституційне право на працю, закріплене в статті 43 Конституції України.

Саме тому важливо розширити викладання навчальних предметів державною мовою в школах з мовами національних меншин, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, щоб дати дітям з національних меншин рівні шанси на опанування державної мови і отримання якісної освіти.

Зважаючи на це, при ухваленні Закону України “Про освіту” Верховна Рада України виходила з конституційних положень про забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, а також про гарантування вільного розвитку і використання мов національних меншин України (стаття 10 Конституції України) – остання редакція статті 7 Закону “Про освіту” додається.

Таким чином, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.

З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну.

Якщо мова національної меншини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання однієї чи декількох дисциплін також мовою цієї національної меншини.

Щоб застерегти права дітей, які вступили на навчання до 01 вересня 2018 року та які зараз навчаються мовами національних меншин і з об’єктивних причин не готові до різкого переходу на навчання державною мовою, Законом передбачено перехідний період до 1 вересня 2020 року.

Ці діти здобуватимуть загальну середню освіту з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою, а з 2020-го року мають перейти на навчання державною мовою.

Починаючи з 1 вересня 2018 року, дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. Фото rosipro (Depositphotos.com)

Ця редакція статті 7 Закону України “Про освіту” відповідає Конституції України та ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

Також повідомляємо, що у зв’язку з появою коментарів, що згаданий Закон начебто порушує право національних меншин, які проживають в Україні, на навчання рідною мовою, Міністерство освіти і науки України та Міністерство закордонних справ України вже висловили спільну позицію щодо зазначених питань.

Раніше міністр освіти і науки Лілія Гриневич пояснювала, що Стаття 7 нового закону “Про освіту” щодо мови навчання потрібна для того, щоб розширити вживання української мови в школах національних менши.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила новий закон “Про освіту”. За таке рішення проголосували 255 депутатів.

Стаття 7 нового закону “Про освіту” закріплює українську мову (державну мову) як основну мову навчання та дозволяє представникам національних меншин навчатися своєю мовою поряд з державною в початковій школі, що реалізується через окремі класи чи групи. Також представникам національних меншин гарантується право вивчення рідної мови в школах чи культурних товариствах.

Повний текст Статті 7 можна прочитати тут.

“Нова Українська Школа”

Титульне фото: автор — fermate, Depositphotos.com