Як вчителям говорити з учнями про коронавірус – практичні поради

Стаття з сайту ЮНІСЕФ

Зараз, коли люди в усьому світі говорять про запобіжні заходи, щоб захистити себе, свої родини та громади від коронавірусу (COVID-19), важливо, щоб діти могли продовжувати навчатися, і цей процес відбувався у середовищі доброзичливому, шанобливому, інклюзивному та дружньому до всіх.

Школи та вчителі мають у цьому ключову роль. Необхідно надавати достовірну інформацію та науково обґрунтовані факти про коронавірус, щоб зменшити страхи та занепокоєність через хворобу, а також підтримувати здатність учнів долати вторинні ефекти розповсюдження вірусу на їхні життя.

Нижче наведено кілька порад для вчителів про те, як можна залучити учнів різного віку (дошкільного, початкових класів, молодшої та старшої середньої школи) до попередження та контролю над поширенням коронавірусу й інших вірусів. Під час будь-яких розмов або заходів необхідно брати до уваги конкретні потреби дітей, рекомендації, видані вашим навчальним закладом, місцевими та / або центральними органами влади, а також треба спиратися на надійні джерела, такі як ЮНІСЕФ або Всесвітня організація охорони здоров’я.

ДОШКІЛЬНИЙ ВІК

Зосередьтеся на розмові про хороші поведінкові гігієнічні практики, такі як прикривати рот і ніс під час кашлю, чхати в лікоть і часто мити руки. Більше про те, як можна уникнути ризику зараження, можна знайти тут.

Один із найкращих способів уберегти дітей від коронавірусу й інших хвороб – спонукати їх регулярно мити руки принаймні по 20-ти секунд. Така розмова не повинна бути страшною. Можна співати з учнями пісню про миття рук (ця пісня англійською мовою) або танцювати ось такий танок, щоб навчати їх весело. Більше інформації про миття рук можна знайти тут.

Розробіть спосіб відстеження миття рук та продумайте винагороду за часте / своєчасне миття рук.

Використовуйте ляльок, щоб продемонструвати симптоми (чхання, кашель, лихоманку), покажіть, що слід робити, якщо боляче (болить голова, живіт, діти відчувають жар або надмірну втому) і як утішити хвору людину (виховання співпереживання та безпечної турботи).

Нехай діти сидять подалі одне від одного, принаймні на відстані витягнутої руки. Для цього покажіть, як “махати крилами” – для цієї вправи вони повинні мати достатньо місця, щоб не торкатися “крилами” своїх друзів.

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

Слухайте уважно, що непокоїть учнів, та відповідайте на їхні запитання відповідно до їхнього віку. Не перевантажуйте їх великим обсягом інформації. Заохочуйте їх висловлювати свої думки та ділитися своїми відчуттями. Обговорюйте різні почуття, які вони можуть переживати, та пояснюйте, що це нормальна реакція на нетипову ситуацію.

Наполягайте на тому, що діти можуть багато зробити для того, щоб убезпечити себе та інших. Наприклад, познайомте їх із поняттям соціальної дистанції (стояти на відстані від друзів, уникати натовпів, не торкатися людей, якщо в цьому немає необхідності тощо). Крім того, зосередьтеся на хороших поведінкових гігієнічних практиках, таких як прикривати рот і ніс під час кашлю, чхати в ліктоть і часто мити руки.

Допоможіть дітям зрозуміти основні поняття профілактики та контролю захворювань. Використовуйте для цього вправи, які демонструють способи поширення вірусів та мікробів. Наприклад, налийте забарвлену воду в пляшку з розпилювачем і бризніть нею на аркуш білого паперу. Поспостерігайте за тим, як далеко потрапляють краплі.

Покажіть, чому важливо мити руки з милом протягом 20-ти секунд. Наприклад, запропонуйте учням узяти в руки невелику кількість блискіток і попросіть змити їх просто водою. Зверніть увагу дітей, скільки блискіток залишилося на руках. Потім запропонуйте змити їх із використанням мила протягом 20-ти секунд, щоб порівняти результати.

Наполягайте на тому, що діти можуть багато зробити для того, щоб убезпечити себе та інших. Фото: автор – EugenePartyzan, Depositphotos

Запропонуйте учням проаналізувати тексти для виявлення поведінки з високим ризиком та надати варіанти зміни поведінки. Наприклад, такий: “Учитель приходить до школи із застудою. Він чхає і прикриває рот і ніс рукою. Далі він тисне руку колезі. Після цього він витирає руку хустинкою і йде до класу викладати предмет. Що вчитель зробив, збільшивши ризики? Що він мав зробити натомість?”.

МОЛОДША СЕРЕДНЯ ШКОЛА

Обов’язково вислуховуйте, чим учні стурбовані, та відповідайте на всі їхні запитання.

Підкресліть, що учні можуть зробити багато, щоб захистити себе та інших. Наприклад, запроваджувати практику соціального дистанціювання (стояти на відстані від друзів, уникати натовпів, не торкатися людей, якщо в цьому немає необхідності тощо), а також зосередитися на засвоєнні хороших поведінкових і гігієнічних практик, таких як прикривати рот і ніс при кашлі, чхати в лікоть та часто мити руки. Більше про те, як запобігати ризику бути інфікованим читайте тут.

Нагадуйте учням, що вони можуть ділитися знаннями про здорову поведінку в своїх сім’ях.

Заохочуйте учнів до унеможливлення та подолання стигми. Обговоріть різні реакції, які в них можуть виникати, і поясніть, що вони є нормальними в нетиповій ситуації. Заохочуйте їх висловлювати та передавати свої почуття, але пояснюйте також, що страх та стигма погіршують ситуацію. Слова мають значення, тому використання лексики, що закріплює наявні стереотипи, може спонукати людей не вживати тих заходів, що допоможуть їм убезпечити себе. Почитайте, як можна і як не можна говорити з дітьми про коронавірус.

Створіть учнівське “агентство” для поширення інформації у сфері охорони здоров’я.

Долучіть відповідний компонент медичної освіти до інших предметів. Предмети можуть охоплювати вивчення вірусів, передачу хвороби та важливість щеплень. Соціальні дослідження можуть зосереджуватися на історії пандемій та розвитку політики щодо охорони здоров’я та безпеки населення.

Запропонуйте учням розробити власні оголошення про рішення державних служб і поширювати їх за допомогою плакатів.

Уроки медіаграмотності навчать учнів критично осмислювати інформацію, бути ефективними комунікаторами та активними громадянами, а також покращать їхню здатність ідентифікувати неправдиву інформацію.

СТАРША СЕРЕДНЯ ШКОЛА

Обов’язково вислуховуйте, чим учні стурбовані, та відповідайте на всі їхні запитання.

Підкресліть, що учні можуть зробити багато, щоб захистити себе та інших. Наприклад, запроваджувати практику соціального дистанціювання (стояти на відстані від друзів, уникати натовпів, не торкатися людей, якщо в цьому немає необхідності тощо), а також зосередитися на засвоєнні хороших поведінкових і гігієнічних практик, таких як прикривати рот і ніс під час кашлю, чхати в лікоть та часто мити руки. Більше про те, як запобігати ризику бути інфікованим, читайте тут.

Заохочуйте дітей до унеможливлення та подолання стигми. Обговоріть різні реакції, які в них можуть виникати, і поясніть, що такі реакції є нормальними в нетиповій ситуації. Заохочуйте їх висловлювати та передавати свої почуття, але пояснюйте також, що страх та стигма погіршують ситуацію. Слова мають значення, тому використання лексики, що закріплює наявні стереотипи, може спонукати людей не вживати тих заходів, що допоможуть їм убезпечити себе. Почитайте, як можна і як не можна говорити з дітьми про корона вірус.

Долучіть відповідний компонент медичної освіти до інших предметів. Предмети можуть охоплювати вивчення вірусів, передачу хвороби та важливість щеплень. Соціальні дослідження можуть зосереджуватися на історії пандемій та розвитку політики щодо охорони здоров’я та безпеки населення.

Запропонуйте учням розробити власні оголошення про рішення державних служб і поширювати їх за допомогою плакатів.

Уроки з медіаграмотності навчать учнів критично осмислювати інформацію, бути ефективними комунікаторами та активними громадянами, а також покращать їхню здатність ідентифікувати неправдиву інформацію.

Дивіться також “35 інструментів для дистанційного навчання – добірка НУШ”, “Дистанційне навчання під час карантину: що робити школам, батькам і МОН” та “Як організувати дистанційне навчання для першачків”

Титульне фото: автор – fizkes, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber