Теми статті: батькам, вчителям, громадянська освіта, директорам
20 Лютого 2020
Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має жодної цінності.
Роберт Кійосакі
Норвегію вважають справжньою відмінницею з демократії. І зовсім не дарма. У міжнародному рейтингу Democracy Index, який вимірює рівень демократії, останні 10 років Норвегія посідає перше місце. Її жителі активно впливають на ухвалення рішень, не бояться висловлювати свої погляди та знають, як відстоювати права. Вчаться вони цього з дитинства, а держава через програми та стандарти сприяє сучасним підходам до викладання.
У другій публікації з серії “Громосвіта по світу”, яку розпочала “Нова українська школа” спільно з громадською організацією “МІНЗМІН”, розповідаємо, як норвежці виховують покоління лідерів.
Читайте також “Громосвіта по світу: як у США виховують “вартових” демократії“
2020 рік для шкільної освіти в Норвегії – час оновлень. Уперше за майже 15 років зміст шкільних програм очікує на кардинальні зміни. Уряд підготував понад 40 нових навчальних програм, які відповідатимуть сучасним трендам та дозволять учням вчитися більше та краще. Ексміністр освіти Норвегії Ян Торе Саннер (2018-2020) вважає, що так школярі отримають кращі можливості для життя в майбутньому.
“Суспільство змінюється. З’являються нові технології, знання та виклики. І це ставить певні вимоги до школи майбутнього, тому цифрові компетентності посіли важливе місце в нових програмах. Це, зокрема, цифрова грамотність, критичне ставлення до джерел та інформаційна безпека”.
У програмах з’являться три наскрізні лінії – громадське здоров’я та життя, демократія та громадянство, сталий розвиток. Навіщо? Виклики, з якими сьогодні стикається світ, потребують активної участі та впливу громадян – і на місцевому, і на національному, і на глобальному рівнях. Уже в початкових класах учні розглядатимуть актуальні проблеми сучасності.
Наприклад, негативний вплив людини на довкілля, кліматичні зміни, а також виклики, пов’язані з правами дітей та цифровим простором. За допомогою знань та співпраці вони зможуть знайти відповіді та дізнаються, який вплив мають їхні рішення.
Наскрізна лінія “Демократія та громадянство” сприятиме формуванню критичного мислення в школярів і поваги до альтернативних поглядів. Школа мотивуватиме ставати активними громадянами, які користуються своїми правами. Вона також пояснюватиме, що демократія не виникає за замовчуванням, а її слід підтримувати та розвивати.
Інше важливе завдання норвезької школи – сформувати в учнів низку громадянських компетентностей. З 1 до 7 класу вивчають “Суспільні науки” – дисципліну, що поєднує історію, географію та громадянську освіту. У 8-10 класах “Громадянська освіта” – окремий предмет. Програми спрямовані на досягнення конкретних навчальних цілей. Унаслідок реформи перелік таких цілей вперше з’явився для “Суспільних наук” у 2 класі. Серед них, до прикладу:
Уявіть лише: уже на рівні початкової школи діти розглядають такі комплексні теми. І все це – щоби виховати не “маленьку людину”, а багатосторонню та самостійну особистість, яка може себе захистити. Як їм це вдається? Ось кілька цікавих порад та прикладів:
Досвід Норвегії показує, що говорити з дітьми про важливі для країни та світу речі ніколи не зарано. Найбільша цінність такої освіти – те, що вона відповідає вимогам сучасності.
Якщо ми стикаємося з труднощами, то докладаємо всіх зусиль, щоб якнайшвидше знайти дієвий шлях для їх подолання. Коли постають нові виклики, ми розуміємо, що знання, як із ними впоратися, потрібні не завтра, а вчора. Норвезька система громадянської освіти дозволяє бути на крок попереду.
Ярослав Турбіль, виконавчий директор громадської організації “МІНЗМІН”
Усі ілюстрації надані автором
Обговорення