Здоров’я і особливості розвитку мозку дитини. Частина 1

Як розвивається, дозріває і працює мозок у різному віці? Які особливості розвитку мозку дітей треба враховувати батькам, вихователям і вчителям, щоб не нашкодити? Відповіді на ці питання шукала журналістка “Нової української школи”.

ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ МОЗКУ

Як розвивається мозок? Певними періодами, сплесками, відкриттям вікон можливостей, чи варто говорити про невпинний процес? Однозначних відповідей сучасна нейробіологія поки не дає.

Є умовний поділ:

Пренатальний період. Відбувається інтенсивний фізіологічний розвиток мозку. У цей час вагітним рекомендують не стресувати, приймати фолієву кислоту, вітаміни В6 і В12, стимулювати розвиток мозку дитини звуками та відчуттями, уникати токсинів, сигарет, алкоголю, наркотиків.

Від народження до 6 років. Розвиток довільних рухів, міркувань, сприйняття, емоцій, прив’язаностей, планування, робочої пам’яті. Життєвий досвід формує емоційне самовідчуття. Дитячий мозок, що становить 95% ваги дорослого, у цей період переживає пік споживання енергії. Важливо забезпечити сприятливе середовище та щоденне спілкування. Негативне або суворе поводження може спричинити емоційні наслідки в майбутньому.

Від 7 до 22 років. Нейронні з’єднання, або “сіра речовина”, проходять період “обрізання”. Жирової тканини, що оточує нейрони, або “білої” речовини, стає більше. Вона допомагає прискорити електричні імпульси та стабілізувати зв’язки. Останньою дозріває префронтальна кора, яка відповідає за контроль імпульсів та рішення. Підліткам потрібно навчитися контролювати необачну, ірраціональну та дратівливу поведінку, уникати споживання наркотиків, алкоголю, куріння, незахищеного сексу.

Від 23 до 65 років. До 27 років мозок перебуває на піку своєї потужності. Поступово пам’ять для згадування епізодів починає погіршуватися, швидкість обробки інформації сповільнюється, робоча пам’ять зберігає менше інформації. Найкращий підхід – залишатися ментально і фізично активним, навчатися нового, споживати здорову їжу, уникати токсинів, сигарет, алкоголю та наркотиків.

Від 65 років і далі. Кількість клітин мозку скорочується у критично важливих зонах – гіпокампі, який відповідає за обробку спогадів. Варто здобувати нові навички, практикувати медитацію, вправлятися в покращенні абстрактного мислення та зосередженні уваги, уникати стресу, споживати здорову їжу.

Нейробіолог Сергій Данилов каже, що періоди в розвитку мозку – це абстракція, яка потрібна, щоб розуміти, як росте і розвивається людина.

“Людина росте скачками. У мозку таким самим чином відбуваються зміни – ривками, сплесками. Ці сплески психологи намагаються прив’язати до певних криз. Мозок усе життя розвивається, перебудовується. Не можна сказати, що щось у певний момент закінчилося і щось почалося”.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДИТИНСТВА

Раннє дитинство – час швидкого розвитку мозку. Велике значення мають як гени, так і навколишнє середовища. Мозок змінює форму і розмір, реагуючи на все – нове оточення, досвід, тих, хто поряд. У дитинстві доводиться докладати значно менше зусиль, щоб засвоїти нове. Ми народжуємося з готовністю і потребою адаптуватися до навколишнього середовища. Тому важливо – в яке оточення ми потрапили і чого воно від нас очікує.

Дитина народжується з приблизно 100 мільярдами нейронів (нервових клітин), які вже пов’язані між собою для виконання конкретних функцій.

Нейрони немовлят пов’язані лише 50-ма трильйонами з’єднань, які називаються синапсами, тоді як у дорослої людини їх близько 500 трильйонів (Gauvain M, Cole M. Readings on the Development of Children. 5th ed. Worth Publishers; 2008). Мережа синапсів швидко зростає впродовж перших років життя. До 3-х років їх уже до тисячі трильйонів. Однак не всі синапси залишаються.

Фото: автор – SergeyNivens, Depositphotos

Попри те, що базова будова мозку не змінюється після народження, його структура та функціонування пластичні впродовж певного часу. Особливо в корі. Досвід – зору, запахів, смаків, звуків, дотиків і осанки – активізує, а з часом і посилює конкретні нейронні шляхи, в той час, як інші залишаються невживаними. Мозок, що розвивається, можна порівняти з системою автомобільних доріг – дороги, якими менше користуються, будуть покинуті, популярні у водіїв автошляхи розширятимуться, а нові дороги додаватимуться там, де потрібні.

Життєвий досвід буде активізувати певні нейрони, створювати між ними нові зв’язки і посилювати наявні. Цей процес називається мієлінізацією. Невикористані з’єднання зникатимуть.

Ця пластичність мозку, базована на досвіді, дозволяє малюкам гнучко адаптуватися до будь-якого середовища. Крім переваг, така особливість має і ризики. Діти потребують турботи і уваги, перш ніж вони стануть самостійними. І те, що батьки роблять або не роблять у ранньому дитинстві, може мати глибокий вплив на життя дитини.

Важливим є життєвий шлях, упевнений Сергій Данилов. На ньому є розвилки, що відбуваються в певний вік. “Наприклад, якщо в дитини не сформувалась прив’язаність у перший рік життя, то в неї може розвинутись розумова недостатність, хоча генетично все в порядку. Якщо, сформувався патологічний вид прив’язаності, то через стрес може пригальмовуватись розвиток мозку”.

Є періоди, коли зайві зв’язки обрізаються. Перший такий момент – від 4,5 до 7 років (другий – у підлітковому віці). “Відбувається так звана дитяча амнезія. Діти втрачають 80% спогадів про своє дитинство”, – каже Сергій Данилов. Тому що до 5 років у мозку домінують одні програми, а потім починають домінувати інші. І ось, як це відбувається. Проте науковець наголошує, що це лише більш менш підтверджені теорії.

“Залишається багато невідомого, і до точного розуміння, що відбувається в мозку, ще далеко. Ідея така: діти в перші роки життя знімають картинку з довкілля. Вони повинні зрозуміти що, як і для чого потрібно, як це працює. Часу мало, а інформації треба отримати багато. З погляду психології, за перші 5 років життя діти отримують 90% всієї інформації, яку ми взагалі отримуємо впродовж життя – це ложка, велосипед, дерево, люди…”.

Діти інакше зчитують, сприймають світ довкола. Адже потрібно навчитися впізнавати зорові, звукові, тактильні образи. “Є ідея, що всі діти – сінестети. Сінестезія – це, наприклад, коли я бачу певну цифру, а їй притаманний певний колір. Або певна музика викликає в уяві кольорові гамми”.

Поступово відходячи від образів, дитина починає оперувати знаками. Хоча образне мислення не зникає. Проте найімовірніше – щоб не перевантажувати роботу мозку, дитячі спогади стираються.

У ранньому дитинстві є так звані “вікна”, коли різні ділянки мозку стають більш чутливими до життєвого досвіду. Ці періоди називають критичними або чутливими. Вони до кінця ще не вивчені.

“Ми знаємо, що мовлення треба освоїти до певного віку, інакше потім буде важко. Те ж саме із зором і слухом. Головна проблема – що в ці моменти тривають стільки паралельних процесів і стільки здібностей розвиваються, що достеменно вивчити особливості кожного процесу майже неможливо (а вони ще між собою пов’язані)”, – каже науковець.

Наприклад, маленька дитина може вивчити нову мову і легше здобувати знання до статевого дозрівання. Їй не потрібно спеціально запам’ятовувати лексику, граматику – це відбувається автоматично. Мозок дитини, як комп’ютер, статистично обробляє те, які звуки зустрічаються частіше, які рідше, які склади йдуть разом, де межі між словами. Ця здатність мозку, на жаль, втрачається з віком. Якщо дитина-Мауглі не навчилася розмовляти до 7-ми років, то ніколи не зможе це надолужити.

Тож чутливий період до оволодіння мовою – від народження до пубертату. Однак, це не означає, що в підлітковому віці і згодом вивчити мову неможливо. Можливо, але на це піде більше зусиль і часу.

А чутливий період для емоційного регулювання – від народження до 2-х років. Тому в цьому віці важливі турбота, пильність і увага батьків.

Для розвитку зору критичні кілька періодів. Гострота зору зазвичай розвивається від народження до 5 років. А от стереопсис (відчуття глибини простору) має критичний період до 2-х років. Батьки на це не можуть уплинути, адже не можна знати точно, коли настають ці критичні періоди.

Діти, які почали займатися музикою у 4-6 років, зможуть чути і відтворювати абсолютну висоту звуків і тонів. Саме в ці роки чутливий період для розвитку слуху.

7 років – це вік, коли діти вже починають себе краще контролювати.

На розвиток мозку впливає комплекс факторів – зовнішніх (екологічних, соціальних, соціокультурних, педагогічних) і внутрішніх (біологічних). Протягом усього розвитку, від народження і до повноліття, дитина особливо чутлива до будь-яких впливів.

Докторка біологічних наук, професорка, головна наукова співробітниця Інституту вікової фізіології Мар’яна Безруких каже, що особливо сильно соціокультурні фактори впливають у дошкільному віці.

“Сучасні батьки хочуть “підстьобнути” розвиток мозку, починаючи навчати дитину читання, іноземних мов, математики в півтора-дворічному віці. Однак, неадекватні навантаження та вимоги рідко призводять до бажаного результату і створюють стрес, який гальмує розвиток мозку та пізнавальної діяльності”.

До значущих біологічних факторів відносяться фізичне і психічне здоров’я дитини. “Безкінечний марафон студій, секцій, занять замість прогулянок, ігор, спілкування не покращують здоров’я дошкільнят. Це також негативно відображається на розвитку мозку”. 

МОЗОК У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Остаточно мозок дозріває до 25-27 років. Останньою дозріває передня частина мозку – префронтальна кора. Вона відповідає за планування, визначення пріоритетів та контроль імпульсів.

Також змін зазнає лімбічна система – область мозку, що контролює емоції. Але це відбувається раніше – у 10-12 років, на початку статевої зрілості. Тому науковці вважають, що саме невідповідність розвитку частини мозку, що контролює імпульси, і частини, що живить гормонами емоції, є причиною нестабільної та ризикованої поведінки підлітків.

“Префронтальна кора спілкується з емоційними центрами мозку за допомогою складних зв’язків, – каже директор лабораторії мозку для підлітків Єльського університету Б. Дж. Кейсі. – У дорослих ці зв’язки зміцнюються з досвідом та дорослішанням, але в підлітковому віці зв’язки розвинені не повністю, тому підлітку складніше впоратися з емоціями”.

“Як батьки, ми часто хочемо захистити своїх дітей від невдач або будь-якого емоційного болю, – продовжує Кейсі. – Але можливості вчитися на такому досвіді в контексті люблячої та підтримувальної родини є ключовими для того, щоб допомогти підлітку розвиватись та використовувати цю здатність згодом, коли він стане дорослим”.

У підлітковому віці посилено відбувається процес мієлінізації, тобто нарощування зв’язків між нейронами. Мозок підлітка пластичний і готовий дієво адаптуватися до нових технологій у цифровому світі, який постійно змінюється.

Ця пластичність означає, що ніколи не пізно залучати дітей до навчання. Активності поза школою, фізичні вправи та медитація приносять неабияку користь мозку.

Водночас, усі великі зміни, які переживає мозок у підлітковому віці, можуть впливати на появу психічних розладів – шизофренія, тривожність, депресія, біполярний розлад та порушення харчування.

Фото: автор – Yaruta, Depositphotos

Саме в підлітковому віці можуть з’явитися шкідливі залежності – від алкоголю і наркотиків. Призвичаїтися до небезпечних звичок у цьому віці легше. Адже частина мозку підлітка, яка реагує на неодноразове стимулювання схеми винагород, більш зріла, ніж лобова частина, що відповідає за контроль. Щоденне вживання канабісу в підлітковому віці заважає розвитку мозку, спричиняючи седативний ефект, що погіршує навчання та пам’ять.

“Підлітки можуть вчитися важко, сильно і швидко. Та водночас вони можуть потрапити в залежність важче, сильніше і швидше”, – каже авторка книги “Мозок підлітка” Френсіс Дженсен. Дослідження 2016 року свідчить, що ризик залежності від опіоїдів з 2002 до 2014 рік зростав майже на 40% серед молоді віком від 18 до 25 років.

Підліткам потрібно більше сну, ніж дітям і дорослим. Часто батьки нарікають, що їхній підліток став лінивим і хоче більше спати. Науковці доводять, що рівень мелатоніну (“гормону сну”) у крові підлітка підвищується пізніше вночі і падає пізніше вранці, ніж у більшості дітей і дорослих. Саме це пояснює, чому багатьом підліткам так важко рано прокидатися. Вони мають спати близько 9-10 годин. Нестача сну погіршує увагу, підвищує імпульсивність, дратівливість і може спричинити депресію.

P.S. Невдовзі читайте другу частину про те, чому цікавість та різноманітність важливі для розвитку мозку, а також поради батькам, вихователям та вчителям.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – denisismagilov, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber