Теми статті: PISA, батькам, вчителям, директорам, дружня школа, навчаємось разом, НУШ, ПрямуємоРазом
28 Січня 2020
2 741
0
Існує думка, що чим більше дитина додатково вчиться поза школою, тим кращі її навчальні результати, і, як наслідок, тим успішнішою вона буде в житті. Батьки, які підтримують цю тезу, намагаються зайняти кожну вільну хвилину школяра додатковими вправами та заняттями з репетиторами. Вони сваряться з учителями через недостатню, на їхню думку, кількість вправ додому й не розуміють, навіщо в НУШ стільки перерв і прогулянок.
Чи насправді завантаженість учнів у позакласні години допомагає досягти кращих результатів – розібралася журналістка проєкту “Дружня школа”.
За даними Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, успішність учнів залежить від часу, який вони мають для засвоєння навчального матеріалу. Умовно його ділять на такі компоненти:
Негативно впливати на навчальні результати може відсутність будь-якої з цих складових. Проте, на них впливає також брак якісного відпочинку, необхідного, щоб опанувати й закріпити в пам’яті нові знання.
Радник фінської програми в Україні “Навчаємось разом” Пасі Рейнікайнен, досліджуючи освітні результати, помітив закономірність: продуктивність учнів залежить від того, скільки вони мають вільного часу. Якщо відведений на засвоєння матеріалу час після школи повністю заповнювати виконанням домашніх завдань та додактовими заняттями – дитячий мозок не встигатиме обробити отриману інформацію. Тому продуктивність навчання знижуватиметься.
На графіку результатів PISA 2015 року, що доводить цю думку, можна помітити, що діти у Фінляндії витрачають набагато менше часу (порівняно з іншими країнами) на навчання після школи. Порівнно менше часу відводиться і на самі уроки, але при цьому результати фінських школярів не гірші за іноземних однолітків. Ба більше, рівень продуктивності цих учнів – найбільший у вибірці різних країн. У той час як, наприклад, учні ОАЕ витрачають найбільше часу на позакласне навчання, але мають один із найменших показників продуктивності.
Звісно, ефективність навчання залежить не лише від часу відпочинку учнів. Ніхто не гарантує, що, якщо скоротити час занять та кількість домашніх завдань, учні почнуть показувати неймовірні результати.
Важлива також наповненість самих занять: наскільки багато інформації діти отримали від вчителя, які методи було застосовано і, головне – наскільки добре ці знання були закріплені практичними вправами.
Адже однією з причин, чому фінські діти краще впорались із тестами PISA, є те, що вони звикли думати в практичній площині. Задачі, в яких потрібно розв’язати життєві ситуації, – для них звична справа. А дослідження PISA перевіряє саме це – компетентнісний характер освіти. Один із головних підходів, що лежить в основі концепції НУШ.
Щоб досягти успіху в засвоєнні та застосуванні знань, має бути баланс між навчанням та відпочинком.
“Добре діло – утіха, як ділові не поміха!”, – вчить українська мудрість. Важливо, що такий відпочинок не може обмежувалась відеоіграми й переглядом мультиків. Замість того, щоб перевантажувати дитину додатковими заняттями, Пасі Рейнікайнен радить фізичну активність (біг, плавання, танці), заняття мистецтвом (гра на музичних інструментах, художня школа тощо) чи домашні хобі.
Дозвілля має бути якісним, тобто не пасивним. Це не лише допоможе розвивати комунікаційні навички дитини та застосовувавати шкільні знання в реальному житті, але й може покращити успішність учня у вивченні шкільних предметів та цілісному розумінні різних процесів.
Олександра Дмитренко, журналістка проєкту “Дружня школа”, спеціально для “Нової української школи”
Титульне фото: автор – lunamarina, Depositphotos
Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Обговорення