QR-коди у бібліотеках: як залучити дітей до читання

Паперова чи електронна книга – це таке ж одвічно невирішене питання, як і про курку з яйцем. Дехто любить аромат друкованої книги, дехто – легкість електронних примірників. Проте очевидним залишається факт, що класична бібліотека як засіб отримання інформації вичерпала себе. Молодь, зокрема й учні, нерозлучні зі смартфонами (дослідження компанії TNS Infatest за замовленням Google в Україні показало, що за останні роки кількість користувачів смартфонів збільшилася втричі – до 24%), тому їх запросто можна використовувати для навчальних матеріалів і заохочення до читання.

Як? За допомогою QR-коду. Що це? Графічний піксельний код, за яким можна отримати доступ до будь-якої інформації з мережі: відео, книги, статті, зображення, сторінок у соцмережах, геолокації на Google-картах, e-mail, аудіофайли чи номер телефону. Зчитати можна навіть без доступу до інтернету.

Наприклад, бібліотеку можна влаштувати не лише з полицями, у затхлому приміщенні, а як святковий торт, інсталяцію з малюнками на стінах чи тротуарах, флеш-моб з QR-кодами або виставку.

Закордонний досвід:

1. Публічна бібліотека міста Генгело в Нідерландах дозволяє читачам завантажувати електронні книги (36 000 е-книг) за допомогою QR-кодів.
2. У румунському метрополітені видавництво “Humanitas” перетворило стіни станцій на книжкові стелажі, розмістивши на обкладинці кожної з книг QR-код. На мобільні телефони або планшети можна безкоштовно завантажити уривки з 49-ти книг для читання і 10-ти книг для прослуховування.
3. В американських бібліотеках студенти за допомогою QR-кодів отримують електронні версії книг та додаткові навчальні матеріали.

Українські бібліотеки також стають мобільними, і ось кілька прикладів, які інновації вже запровадили:

1. Український проєкт QR-books (презентовано 24 травня 2019 року). Він дозволяє купувати електронні книжки в будь-якій офлайн-точці продажу та завантажувати їх за QR-кодом. Прочитати більше можна за цим посиланням.
2. Дитячі бібліотеки влаштовують день QR-кодування, де вчать дітей (зокрема й тих, які навчаються в умовах інклюзії) не тільки користуватися QR-кодом в навчальних цілях, а ще й створювати QR-код для своїх потреб, влаштовувати квести та вигадувати ігри.
3. “МТС Україна” (зараз “Водафон”) із 2013 року проводить акцію “Інноваційні “Мобільні бібліотеки”. Це віртуальні книжкові полиці, що містять зображення книг із корінцями, на яких розміщені спеціальні QR-коди. З їх допомогою книги можна безкоштовно завантажити в електронних форматах через публічну мережу Wi-Fi і залишити в себе назавжди. Коди можна зчитувати за допомогою камери будь-якого сучасного смартфона або планшета. Послугами такої віртуальної бібліотеки вже змогли скористатися мешканці та гості Києва, Львова, Вінниці, Одеси, Полтави та Житомира.
4. Книги з доповненою віртуальною реальністю від українських письменників. Зокрема, Макс Кідрук в 2019 році презентував книгу “Доки світло не згасне назавжди”, де, окрім тексту, за допомогою QR-кодів можна поспілкуватися з персонажами, порозглядати місцевість, перечитати додаткові секретні гілки сюжету, відчути всю історію реально.

Більше про додаток із книгою дивіться за цим посиланням.

QR-коди – не просто нова іграшка, а вже звичайний буденний інструмент, який допоможе заохотити молодь читати. Бібліотеки мають стати відкритими, мобільними та сучасними.

Додаткова інформація:

Спочатку QR-коди використовували в машинобудівній сфері (1994 рік), проте зараз вони поширені в усіх сферах життя людини. Головна причина швидкого поширення – легкість зчитування (звичайна камера телефону з легкістю впорається з розпізнаванням зашифрованого послання). Раніше потрібно було встановлювати додаткові програми-сканери, проте сучасні мобільні телефони й без них можуть зчитати сховану за кодом інформацію.

Тетяна Сапсай, книжковий оглядач, координатор Просвітницької галявини Фестивалю Тараса Шевченка “Ше.Fest” І ШеФест

Титульне фото: автор – monkeybusiness, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber