Отруєння у школах. Чому це важливо, що робити і як запобігти

У Чернігівській області троє школярів отруїлись невідомою речовиною, один з них – дев’ятирічний хлопчик – помер через дві години після того, як його забрали до лікарні. Це сталося 9 грудня. Аналогічно рік тому Україною прокотилася хвиля харчових отруєнь: у дитячих садочках та школах діти масово потрапляли до лікарень.

В українських школах протягом минулого року відбулося щонайменше 9 масових отруєнь невідомою речовиною, яку розпилили в повітрі. Без очевидної причини дітям ставало зле, вони зомлівали, мали нудоту та запаморочення. Після того Міністерство освіти і науки України (МОН) надіслало директорам шкіл лист, який містить рекомендації щодо потенційних отруєнь газоподібними речовинами у школах.

Проте поки не було впроваджено системних змін, як-от масове навчання вчителів надавати першу допомогу чи додаткові заняття з безпеки для учнів. Захист від отруєння – лише один з аспектів безпечного середовища. Розповідаємо, як діяти школі та батькам у небезпечній ситуації та як її попередити.

ЩО ТАКЕ БЕЗПЕЧНИЙ ПРОСТІР

Батьки, які віддають свою дитину до школи чи садочку, розраховують, що вона буде у безпеці. У безпеці – тобто захищена від сторонніх людей: або турнікетами чи відеонаглядом при вході, або охоронці стежать за пропускним режимом і поведінкою учнів та вчителів. Можливо, у коридорах висять плакати, які закликають поводитися чемно та не штовхати своїх однокласників та однокласниць зі сходів.

Безпека – захищеність від травм, каліцтва або втрат. Отже, безпечний простір – це ще й:

1. Дотримання чистоти та санітарних норм.
2. Рівень надання медичних послуг відповідальними за це людьми. Наприклад, медсестрою.
3. Вміння надавати першу допомогу. Щонайменше, це входить до прямих обов’язків вчителів фізкультури і праці.
4. Емоційний стан (протидія булінгу, мобінгу, дискримінації, загальна здорова атмосфера в колективі, психічне здоров’я та інше).

Порушення хоча б одного пункту дає право вважати, що простір не є безпечним. У школах, де були випадки отруєння газом, підозрювали розпилення перцевого балончика, а інциденти з харчовим отруєнням – підозра на поширення гострої кишкової інфекції через порушення санітарних норм у їдальні.

За безпеку та здоров’я дітей відповідають не лише вчителі. І батьки, і вчителі, і самі діти мусять розуміти, що від їхніх дій залежать їхні життя, безпека та здоров’я.

ЩО РОБИТИ В РАЗІ ОТРУЄННЯ ТА ЯК НАДАВАТИ ПЕРШУ ДОПОМОГУ

Отруєнню розпиленою речовиною запобігти важче, аніж будь-якому іншому. Випарів не видно, а тому розпізнати шкідливі речовини можна лише за запахом або постфактум – коли людині стає зле. Харчове ж отруєння можна отримати, навіть якщо їжа на вигляд свіжа: невідомо, які бактерії містяться всередині.

Токсичні речовини можуть потрапляти в організм через повітря, шлунково-кишковий тракт, шкіру та слизові оболонки або ін’єкції. Спільні симптоми для всіх видів отруєння: боязнь світла, опіки на губах, язиці або шкірі, судоми, зомління, пітливість, діарея, порушення дихання, нудота, блювота, неприродний колір шкіри та незвичайна поведінка людини.

Безпечний простір у школі – це захищеність від травм, каліцтва або втрат. Фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

Якщо у школі немає людини, яка може професійно надати допомогу, ось порядок дій для допомоги потерпілому:

1. Переконайтеся, що місце безпечне. Подбайте про власний захист – одягніть рукавички.
2. Проведіть попередній огляд людини: чи у свідомості вона, чи дихає.
3. Якщо є неприємні запахи, дим, відкриті ємності з-під ліків, алкогольних напоїв, використані шприці та будь-що інше, що може вказувати на джерело отруєння, запитайте в постраждалого, чи не це могло бути причиною поганого самопочуття. Дізнайтеся, що саме та в якій кількості приймала людина.
4. Дізнайтеся, чи має потерпіла людина болі та як може описати свій стан.
5. Викличте бригаду екстреної медичної допомоги. Опишіть диспетчеру ситуацію та кількість постраждалих, якщо він/вона не один/-на. Дійте за вказівками диспетчера.
6. Якщо людина не дихає, розпочинайте серцево-легеневу реанімацію (паралельно повідомте диспетчеру, що вам потрібна швидка з дефібрилятором). Як робити СЛР, читайте тут.
7. Якщо людина зомліла, але має нормальне дихання, покладіть її у стабільне бокове положення. Як це робити, читайте тут.
8. Якщо ви проходили тренінг із першої допомоги, де приділяли увагу отруєнням, то дійте відповідно. Якщо ні – спитайте поради в диспетчера.
9. Залишайтеся з людиною та слідкуйте за її станом до прибуття швидкої. Якщо їй стає гірше, ще раз зателефонуйте диспетчеру та дізнайтеся, як ви можете допомогти.

Масові отруєння дуже небезпечні – окрім шкоди для здоров’я потерпілих, вони здіймають паніку в групі. Навіть здорові люди можуть почуватися зле через груповий ефект. Це ускладнює роботу медиків.

За великого скупчення людей спочатку з’являються симптоми, а потім – паніка. Неважливо, якого віку людина: дитина і дорослий однаково можуть піддаватися стресу. Викликайте медиків за будь-яких підозр на погане самопочуття хоча б однієї людини.

Інструктор із першої допомоги Микола Коробенков розповідає, що на тренінгу вони згадують про різні екстрені ситуації і приділяють увагу такому поняттю, як “медичний стан кількох потерпілих незрозумілий”.

“Наприклад, ви – вчитель. Із класом ви пішли в кіно, але перед тим зайшли пообідати в якийсь заклад. У кінотеатрі дітям стає зле: у когось болить голова або живіт, когось нудить, хтось біжить до вбиральні. Одна група людей починає одночасно скаржитися на різке погіршення самопочуття. Це – привід опитати інших, як вони почуваються, та, можливо, здіймати тривогу”.

ЧОМУ БАТЬКИ МАЮТЬ ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА МАСОВІ ОТРУЄННЯ У ШКОЛАХ

Розслідування масових отруєнь мало би стати приводом до системних змін. Так, вчителі та персонал школи мали би пройти тренінги з першої допомоги (особливо ті, де зачіпають проблему отруєнь), діти мали би отримати додаткові заняття з безпеки та варто було б запровадити практику “не ігнорувати правила”.

Відповідно до законодавства України, юридичну та кримінальну відповідальність за будь-які інциденти у школах несе директор. Він забезпечує учням безпечне місце навчання, а вчителям – безпечне місце роботи. Також відповідальна адміністрація школи та вчителі.

Та організація безпечного простору – командна робота всієї шкільної спільноти. Діти, батьки та вчителі так само мусять докладати зусиль: слідкувати, аби все було чисто, аби не було підозрілих людей та предметів навколо.

Наприклад, батьки дали дитині бутерброд, який вона з’їла не одразу, а за кілька днів після приготування. Дитина пригостила ним свого друга та з’їла сама. Результат: діти отруїлися, а батьки можуть вважати, що в цьому винна шкільна їдальня.

Інша ситуація: біля рукомийників поряд із їдальнею не вистачає мила або немає теплої води. Не всі зможуть вимити руки перед їжею, а тому є ризик підхопити бактерії.

Також у школі має бути відповідальна за безпеку життєдіяльності й охорони праці людина – фахівець з охорони праці. Саме вона напряму займається облаштуванням школи відповідно до санітарних норм, запобігає нещасним випадкам та піклується, аби у школі діти, наприклад, масово не отруїлися.

Важливо якісно проводити уроки з Основ здоров’я, де діти дізнаються про правила надання першої допомоги та поведінки в екстрених ситуаціях. Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

Якщо відповідальні за безпеку учнів люди не виконують своїх обов’язків і після інциденту поводяться так, ніби нічого не відбулося, треба замислитися, чи варто віддавати свою дитину або продовжувати навчання у школі, де були масові отруєння.

ЩО ВИ МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ ВЖЕ ЗАРАЗ

Батьки можуть взяти ситуацію з безпекою у школі під контроль. Дізнайтеся, чи натреновані вчителі, чи завжди є доступ до аптечок, чи знають вони, що робити, якщо дитині стало зле.

Виходом із цієї ситуації може бути навчання персоналу школи першої допомоги. Так вони зможуть розрізняти небезпеку та знатимуть, що потрібно робити, якщо щось трапилося.

• Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф проводить безкоштовні тренінги для немедичних працівників.
• Аналогічно, можна звернутися до громадських або приватних організацій. ГО “Захист Патріотів” уже рік реалізовує проєкт “Безпека в школі“, в межах якого навчає вчителів надавати першу допомогу. Центр спеціальної підготовки проводить курс першої допомоги для всіх, хто працюють з дітьми.
• Для початку можна пройти онлайн-курс із домедичної допомоги, створений ГО “Смарт освіта” та студією онлайн-освіти EdEra.

Не менш важливо регулярно розповідати учням та вчителям про безпечну поведінку. Так, у школі можна повісити плакати або роздати брошури з короткою інформацією.

Важливо і якісно проводити уроки з Основ здоров’я, де діти дізнаються про правила надання першої допомоги та поведінки в екстрених ситуаціях. Можна проводити симуляції, ігри та інтерактивні заняття із залученням екстрених реагувальників, які направляли би учнів та нагадували б про важливість дотримуватись правил безпечного простору.

Зараз ця тема може здаватися не дуже актуальною, бо надворі зима, а харчові отруєння частіше трапляються влітку. Проте це означає, що в шкільної спільноти є час підготуватися, аби попередити інциденти.

Ваша безпека, насамперед, – ваша відповідальність. Трапитися можуть різні інциденти. Якщо ви не знаєте, чи вміє надавати першу допомогу вчитель/-ка вашої дитини, чи знає, як діяти в екстреній ситуації, то частина відповідальності і на вас також.

Читайте також “Що робити, коли дитині у школі стало зле – поради вчителям”

Валерія Діденко, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – AsierRomeroCarballo, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber