Школа і громада: як Пирятинська ОТГ будує змістовні партнерства для освітніх змін

В умовах децентралізації громади отримали можливість автономно ухвалювати рішення. Завдяки цьому освіта у громадах трансформується швидше та якісніше, відповідно до засад НУШ. Ми вже розповіли про зміни в освіті Жовтанецької, Іллінівської та Березівської громад. Далі – про перемоги Пирятинської громади, що в Полтавській області.

ШКОЛИ

У проєкті “Школа 3.0”  взяли участь місцевий відділ освіти та дві школи громади: Пирятинський ліцей та його філія, де навчаються близько тисячі учнів. У Пирятинському ліцеї викладають 78 учителів, це опорний освітній заклад. Філія Пирятинського ліцею (раніше Пирятинська школа І-ІІ ст. №1) має довгу історію – їй 105 років.

Менторка Пирятинської громади Оксана Олійник розповіла: “Були очікування, що я зустріну людей старої закалки, які не будуть раді змінам. Я боялася, що буду пропонувати, а воно нікому не треба. Проте мене зустріли радо, у вчителів не було розгубленості”.

ВИКЛИКИ

На старті проєкту перед школами був ряд викликів. Найскладнішим завданням стало забезпечити ефективні комунікації та змістовні партнерства між двома школами, з батьками і громадою загалом.

Менторка програми Оксана Олійник зазначила: “Відчувались образа і внутрішній спротив перетворенню школи на філію. Відповідно, відсутність ефективної комунікації, непорозуміння між колективами і директорками вплинуло на учнів шкіл, які не спілкувалися між собою”. Замість партнерства між школами утворилася конкуренція. Через такі умови школи не могли вийти на рівень партнерства з локальним бізнесом, спробувати залучити додаткові кошти, вчитися самозарадності.

Комунікаційний виклик був не лише зовнішнім, але й внутрішнім. Директори визначили потребу в покращенні комунікацій у колі “вчителі-батьки-учні”. Між ними не було зворотного зв’язку. Учні не проявляли ініціативи, бо не були впевнені, що їх почують. Батьки ж не цікавилися освітнім процесом, помилково вважаючи, що це – справа тільки школи. Також пані Оксана помітила, що в ліцеї не сприймали молодих учителів як важливий елемент освітнього процесу: до прикладу, їм не давали класне керівництво.

Філія мала інший виклик – змінити імідж закладу. Школа розташована в сільському приватному секторі, що має неформальну назву “причепилівка”. До того ж, часто учням з інших шкіл, з якими виникали непорозуміння, рекомендували перейти саме до цієї школи. Тому філія довгий час мала репутацію “непрестижної”. Для неї стало викликом створити інклюзію і залучити батьків у освітній процес.

Директорка філії Лідія Стефанова розповіла: “Нам важливо, щоб жителі мікрорайону були зацікавлені в освіті. Учні закриті, їм було важко конкурувати з дітьми з інших закладів, вони боялися невдач”.

ЩО ЗМІНИЛОСЯ ПІД ЧАС ПРОЄКТУ

Налагодження внутрішніх комунікацій і проведення Конференцій партнерів

Директорки навчилися делегувати частину повноважень команді, довіряючи їй та встановлюючи чіткі зони відповідальності. У школах почали ухвалювати колегіальні рішення замість одноосібних, учительський колектив відчув свій вплив на організаційні процеси.

“Можливо, раніше я була більш авторитарною керівницею, а тепер усі питання ми вирішуємо демократично. Мені подобається ідея обміну колегами з інших закладів, хочу запровадити протягом наступного навчального року”, – розповіла директорка філії Лідія Стефанова.

Конференція партнерів у філії

У школах з’явилася традиція спільного розвитку вчителів через навчання на тренінгах, майстер-класах, обговореннях літератури. Зокрема, пані Лідія поділилася, що наступна така практика – обговорення книги “Лідер у мені” між учителями задля покращення їхніх особистих компетентностей.

Конференція партнерів – це зустрічі батьків, вчителів і учнів для обговорення нагальних питань і ухвалення спільних рішень (більше про цей формат можна прочитати тут). Обидві школи провели конференції партнерів, завдяки яким вдалося почути прохання учнів, залучити батьків до освітнього процесу та спільно зрозуміти, якою має бути школа в майбутньому. Про це також розповіло місцеве телебачення, що привернуло увагу громадськості.

У ліцеї, зокрема, вирішили питання коректної взаємодії між учителями та учнями завдяки анкетуванню учнів, що розробила директорка спільно із психологом. Уже на другій конференції молоді вчителі були фасилітаторами, працюючи нейтральними збирачами інформації. Колектив зрозумів їхню значущість.

Директорка ліцею Лариса Пономаренко так відгукнулася про результати конференції: “Ми почули батьків і дітей, помітили знайомі нам речі. Коли на одне й те ж постійно дивишся, то сприймаєш як звичайну картинку, а коли її тобі озвучили, то починаєш аналізувати”.

Так, наприклад, тут змінили дизайн другого поверху для старшокласників, зробивши його більш яскравим, кольоровим, а також організували групу подовженого дня так, як це бачили діти: з переглядами та обговореннями фільмів, дискотеками та інтерактивами.

Конференція партнерів у ліцеї. Діти презентують напрацювання

Залучення учнів до трансформації школи та співпраця між учнями ліцею та філії

Після спільних зустрічей, анкетування учнів школам вдалося задовольнити потреби дітей. Зробили дерево проблем (детальніше про цей інструмент можна дізнатися тут), адміністрація ліцею змогла вирішити одну з важливих, проте раніше не обговорюваних проблем – меню шкільної їдальні. Тож тепер діти їдять із задоволенням. Спільно з батьками вирішили проблему відсутності перегородок у туалетах. Такі, здавалося б, прості рішення забезпечили комфортний простір для учнів.

Внутрішній простір шкіл теж змінився: з’явилися скринька довіри (туди можна кидати анонімні листи для вчителів), креативна стіна з рекомендаціями/побажаннями від дітей для адміністрації (плакат із наліпками, які можуть додати учні в будь-який час), що візуалізує потреби та успіхи. У Пирятинському ліцеї також створили дошку “Миттєвості нашого життя” з фотографіями, а у філії є спеціальний плакат, куди кожен може додати стікер з ідеями.

У громаді організовували стратегічну сесію для молоді спільно з відділом освіти, що об’єднало учнів двох шкіл. У результаті, учні самі розробили театральну постановку про протидію булінгу. На останню конференцію партнерів у Пирятинському ліцеї прийшли журналісти з телебачення та потенційні партнери: спортивно-юнацька школа, дитячі садки. На зустрічі учні показали свою виставу. Вчителі впізнали себе у фразах.

Стратегічна сесія

Менторка зізналася, що очікувала шоку від керівників, проте директори навчилися використовувати відвертий зворотний зв’язок як допоміжний ресурс. “Тепер мені є, що обговорити з колегами”, – відгукнулася пані Лариса, директорка ліцею. Завдяки спільній організації постановки та згодом “Форуму театру” учні обох шкіл “перемішалися”, здружилися, знявши попереднє напруження.

Опанування елементів фандрейзингу та створення змістовних партнерств

Ліцей почав враховувати фінансові інтереси філії, зробивши усі розрахунки прозорими. Це значно покращило стосунки директорок. Обидві школи спробували себе у фандрейзингу (залученню зовнішніх коштів), вийшовши із зони комфорту. Писати заявки на гранти без досвіду – складно, але школи Пирятинської громади доводять, що це можливо.

Тож ліцей реалізовує чотири проєкти, фінансування яких забезпечила перемога серед заявок на громадський бюджет: шкільне радіо “Голос ліцею”, облаштування лазанки для відпочинку у сквері поряд зі школою, інтерактивне обладнання для учнів 3-х і 5-х класів.

Філія ж Пирятинського ліцею отримала 180 000 гривень від однієї з місцевих компаній на “Неформальний освітній хаб” завдяки рекомендації команди Про.Світ. Тепер учителі та учні можуть використовувати його як багатофункціональний простір, де є необхідні меблі, комп’ютери. Також у хабі буде організовано гурток гончарства. Звісно, це значно покращило імідж закладу, адже центром може користуватись уся громада.

Налагодивши внутрішні комунікації та вирішивши особисті непорозуміння, школи вийшли на рівень зовнішніх партнерств. Голова відділу освіти впроваджує користування інструментами Google в освітньому процесі та в роботі освітян, а також збирає директорів громади для обміну досвідом. На таких зустрічах учасники діляться перемогами, методиками, порадами щодо перевірок, нових форм звітів тощо.

Також запроваджено практику обміну досвідом між директорами з різних регіонів України. До прикладу, 2-6 грудня ліцей приймав гостей із Донецької області. Директорка Пирятинського ліцею Лариса Пономаренко також розповіла про поїздки до Боярського академічного ліцею “Лідер” для діагностики навчальних результатів 10-11 класів і обміну досвідом у формуванні класів із поглибленим вивченням певних предметів.

Пирятинський ліцей уклав угоди з Університетом менеджменту освіти, з якого в січні мають приїхати викладачі, щоб провести одноденні тренінги окремо з учителями та адміністрацією. Також спогоджено співпрацю з Київським політехнічним інститутом і Полтавським педагогічним університетом, завдяки яким до учнів приїжджатимуть викладачі з лекціями та демонстраціями експериментів. Також передбачені екскурсії в університети для випускників. В університетах (зокрема, Полтавському педагогічному) вчителі проходитимуть практику. Завдяки таким партнерствам підвищується якість освіти у громаді, а учні мають змогу вийти за межі шкільної освіти.

Директорка філії Лідія Стефанова рекомендує освітянам: “Треба більше спілкуватися – так швидше народжується істина, і сприймати світ стає легше”. Команда Центру Інноваційної Освіти “Про.Світ” теж поділяє цю думку.

Цей текст підготовлений за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів Данії, Естонії, Німеччини, Польщі та Швеції. Зміст цього тексту є виключно відповідальністю його авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди програми “U-LEAD з Європою”, уряду України, Європейського Союзу та його держав-членів Данії, Естонії, Німеччини, Польщі та Швеції.

Поліна Гоч, контент-менеджерка Центру Інноваційної Освіти “Про.Світ”

Усі фото з Фейсбук-групи Пирятинського ліцею