Теми статті: англійська мова, батькам, вчителям, директорам
18 Грудня 2019
2 942
0
396 годин практики і з другого, а не четвертого курсу. А також вивчення методики викладання англійської – англійською. Так навчалися близько півтори тисячі студентів 14-ти українських вишів, які взяли участь у експерименті “Шкільний учитель нового покоління”. Жоден із викладачів, які працювали за новою програмою, не захотів повертатися до традиційної методики.
Про результати експерименту розповіли учасники проєкту під час конференції “Шкільний учитель нового покоління”.
Зміст та підходи до методичної підготовки майбутніх учителів англійської – застаріли. Випускники педвишів приходять до школи невпевненими і з недостатніми практичними навичками. З такого “діагнозу” виходили МОН та Британська Рада в Україні. Тому й започаткували проєкт, який мав вирішити ці проблеми.
Нова програма орієнтована на студентів-бакалаврів англійської філології, які навчаються за спеціальністю “середня освіта”.
Програма містить:
Учасники експерименту не мали традиційних лекцій (натомість у них були воркшопи) і впродовж трьох років один день на тиждень вони проводили у школі. Спершу як спостерігачі, потім – як асистенти вчителя і нарешті – як самостійні вчителі.
Студентка Уманського державного педагогічного університету Ольга Жупанюк не збиралася працювати у школі. Допоки не почався курс за новою методикою. Тоді дівчина змінила думку.
“Лекції були нестандартними. Це була суміш теорії і практики. Нам не давали все на тарілочці, ми самі вловлювали певні моменти і самі їх презентували, брали участь в обговоренні. А щотижнева практика у школі дозволила нам влитися в колектив і одразу впроваджувати те, що ми вивчали”.
Зараз Ольга поєднує навчання на магістратурі з роботою у школі.
Так само працює і навчається студентка Вінницького державного педагогічного університету Олена Мельницька.
“Коли ми розпочали навчання, то ще не дуже могли спілкуватися англійською. Але методика допомогла нам розвинути комунікативні навички. Викладачі ніколи нас не перебивали. Психологічно набагато легше, коли починаєте розмовляти, і на вас ніхто не тисне. Саме так ми змогли розширити словниковий запас, методичну термінологію, навчилися спілкуватися більш вільно.
Наше мовлення стало змістовним. Ми постійно проводили мініуроки. Навчилися слухати одне одного, чути, аналізувати. Працювали і в парах, і в групах. Усе це навчає тімбілдінгу і критично мислити. А вчитель, який уміє співпрацювати з іншими, може навчити цього своїх учнів”.
Але щоб досягти змін у підготовці майбутніх педагогів – однієї нової програми було мало. Потрібні були зміни в підходах до викладання. Понад двісті викладачів пройшли підготовку з методики іноземних мов і практики англійської мови у школах професійного розвитку (навчання проводили також для вчителів, – авт.).
Професор факультету іноземних мов Уманського державного педагогічного університету Оксана Заболотна розповідає, що перелаштуватися було складно: “Ми працювали і в школі, і в університеті. Усе знаємо. А тут кажуть: не домінуй, сховайся, щоб не тиснути на студентів. Потім усвідомлюєш, що так вони справді працюють краще, і тоді долаєш свої стереотипи”.
Зараз на факультеті пані Оксани всі групи працюють за експериментальною методикою. Її використовують і на магістратурі. “Бо наші магістри не дозволять нам йти за старими методами і формами роботи. Також ми екстраполюємо методику для допомоги викладачам інших предметів, учителям, проводимо тренінги і використовуємо її в неформальній освіті”.
У Харківському національному педагогічному університеті у 2016 році була всього одна експериментальна група, яка працювала за новою методикою, а зараз за нею працюють усі. Зокрема й студенти німецької і французької філології (спеціальність: середня освіта).
Декан факультету іноземної філології ХНПУ Володимир Борисов відзначає, що студенти стали більш вимогливими не тільки до себе, а й до викладачів. Але тривала практика, зауважує, є викликом для школи, якій доводиться приймати багато студентів і підлаштовувати під них розклад.
Так, у харківській 162-й школі на практиці були 30 студентів (і близько 20-ти вчителів стали для них менторами). Директорка Оксана Зінченко визнає, що вчителі не були від цього в захваті (робота не оплачується додатково, – авт.). “Але з часом це змінилося. Вчителі почали ретельніше готуватися до уроків, шукати щось цікаве, щоб здивувати студентів. Тому ми спостерігаємо професійне зростання не тільки студентів, а й учителів. Крім того, дуже цікаво навчати не тільки учнів, а й майбутніх учителів”.
Нова програма складається з шести модулів і починається з третього семестру. Чотири з шести модулів – універсальні. Їх можна використовувати для підготовки вчителів будь-якого предмету, бо, як каже консультант проєкту Олександр Шаленко, розуміння учнів і процесу навчання потрібні всім.
За його словами, вступ та основні положення програми повністю розроблені та уніфіковані – з ними вже можна працювати. Два з чотирьох універсальних модулів перекладені українською. Два потрібно доопрацювати. Ще два, які стосуються методики конкретного предмету, – розробити. Модулі можна комбінувати в будь-якій послідовності: тільки перший і останній мають залишатися на своїх місцях.
“Але розробити програму – це менше половини справи, – каже Шаленко. – Щоб все спрацювало, потрібна добра воля університетів, підготовка викладачів і вчителів-наставників”.
Програма невдовзі з’явиться за цим посиланням. Її зможе використати будь-який університет. Із запитаннями і за допомогою можна звертатися до творців програми: uaep@britishcouncil.org.ua.
Надія Швадчак, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos
Обговорення