Людмила Петрановська. Розумна дитина – це яка

Чому некоректно ставити запитання – розумний я чи нерозумний, а доцільніше запитати – в чому я сильний? У чому мій розум, який він? Де мої сильні сторони, а де навпаки? Що я з цим роблю далі – чи  розвиваю сильні сторони, чи підтягую слабкі?

Як ставитися до своїх здібностей по-господарськи? Які обрати стратегії розвитку своїх талантів і хисту? Про це йшлося під час лекції Людмили Петрановської, відомої психологині, яка приїхала до Києва на запрошення Inveria flow space.

ВИДИ ІНТЕЛЕЛЕКТУ

Класичному погляду на інтелект американський психолог і педагог Ховард Гарднер протиставляє теорію множинного інтелекту. Всупереч традиційним теоріям інтелекту, які зосереджені на єдиному інтелекті, чи то загальному, науковець запропонував і описав кілька типів інтелекту. Вони залежать від наших здібностей сприймати світ.

1. Просторовий. Здатність сприймати простір – об’єм предметів, відстані, форми, орієнтацію у просторі, знаходження дороги за маршрутом, паркування автомобіля.

Реалізація – інженерія, архітектура, дизайн.

2. Тілесно-кінетичний. Володіння тілом. Розуміння, як влаштоване власне тіло, коли ти з тілом у добрих стосунках. Вміння координувати й виконувати складні рухи.

Реалізація – спорт, танці.

3. Музичний. Відчуття ритму, мелодії, тонів, звуків, уміння складати і розпізнавати мелодії.

Реалізація – спів, гра на музичний інструментах, написання музики.

4. Вербальний. Легко даються мови, написання текстів, ведення блогів; здібність володіти мовою – рідною, нерідною; висловлювати свої думки, формулювати їх; отримувати задоволення від читання текстів.

Реалізація – політика, журналістика, викладання.

5. Логіко-математичний. Здатність робити умовиводи, аналізувати, узагальнювати.

Реалізація – наука, дослідження.

6. Міжособистісний. Дозволяє розуміти інших людей, їхні почуття, стани, побажання, забезпечує легкість у спілкуванні. Це коли ти ніби перебуваєш усередині себе і одночасно в голові іншої людини.

Реалізація – політика, акторство, дипломатія.

7. Інтерперсональний інтелект. Здатність до рефлексії, комплексного аналізу своїх цінностей, почуттів, цілей життєвих планів.

Реалізація – література, психологія.

8. Натуралістичний. Взаємодія з природою, здатність добре розуміти світ фауни і флори.

Реалізація – ветеринарія, ландшафтний дизайн.

9. Естетичний. Здатність сприймати і бачити образи, створювати прекрасне – малювати, декорувати, прикрашати.

Реалізація – мистецтво, стилістика, дизайн.

10. Екзистенціальний. Дозволяє працювати зі смислами, цінностями.

Реалізація – релігія, філософія.

ОСОБЛИВОСТІ ВИДІВ ІНТЕЛЕКТУ

Не буває, що лише один інтелект провідний, а решта – слабкі. Це як веретено: один-два види інтелекту помітно лідирують, довкола них 3-4 непогано функціонують. Ще кілька слабші і 1-2 просідають.

У різному віці різні види інтелекту розвиваються по-різному. Далеко не всі види інтелекту сьогодні популярні в системі освіти.

Важливо, щоб була сфера, де дитина могла б реалізувати свій вид інтелекту. Фото: автор – luismolinero, Depositphotos

Просторовий інтелект у школі практично не розвивають, окрім як на геометрії і кресленні. Обмежено почувають себе діти з тілесно-кінетичним інтелектом.

Популярні логіко-математичний, вербальний, міжособистісний і частково натуралістичний. Міжособистісний інтелект буде потрібним завжди. Такі діти комфортно себе почувають у будь-якому колективі. Вони знаходять підхід до будь-якого вчителя, мають добрі стосунки з усіма, рідко стають об’єктами цькування.

Інтерперсональний інтелект мало розвивають у школі. Він найбільше розвивається в підлітковому віці. Підлітки говорять здебільшого про себе, а підтримки і допомоги практично не отримують, оскільки в системі освіти думки про себе нікому нецікаві.

Викладання гуманітарних наук, на жаль, не дає дітям розвивати цей вид інтелекту. Якби вчителі обговорювали з ними книги і твори так, щоб крізь них ті могли думати про себе, тоді їм було б цікавіше читати.

Потрібні люди, при яких діти будуть говорити про себе – коучі, консультанти, тренери. Деякі вчителі вміють це робити. Батьки не дуже підходять, адже діти не скажуть їм: “Щось так мені погано, що хочеться стрибнути з балкона”. Діти жаліють батьків.

Екзистенціальний інтелект, який ставить питання, як створений світ, хто я, де моє місце у світі, що таке добро і зло, – у системі освіти теж не популярний. Про це з дітьми ніхто не говорить. Найбільше він розвивається в пост-підлітковий вік.

Проте важливо, щоб була сфера, де дитина могла б реалізувати свій вид інтелекту.

Можна один інтелект розвивати через інший. Міжособистісний, наприклад, швидше розвивати з допомогою вербального.

ЩО ДАЄ ЗНАННЯ СВОГО ВИДУ ІНТЕЛЕКТУ

Як дізнатися, який вид інтелекту розвинений краще?

1. Якщо добре розвинений певний вид інтелекту, то в людини виходить краще займатися відповідною діяльністю. Якого виду діяльності ми уникаємо – той вид інтелекту в нас розвинений слабше.

Коли в нас щось добре розвинено, ми весь час хочемо це робити. Якщо нам не дають робити те, що добре розвинено, або пригнічують інтерес, нам стає погано, ми відчуваємо стрес.

2. Подивіться, що буде робити дитина, якщо її не навантажувати нічим і не змушувати щось робити, якщо дати їй свободу.

Важливо вчити дітей господарського ставлення до своїх ресурсу і набору здібностей. Щоб вони ставилися до цього не з позиції жертви, адже часто від дітей доводиться чути: “У мене погана пам’ять, математика мені не дається, я не можу писати твори, у мене руки не з того місця, коли треба щось намалювати, тощо”. Важливо про це з дітьми говорити, щоб діти вчилися самі про себе мислити по-господарськи.

На види інтелекту існує мода.

Самооцінка себе як розумного чи нерозумного, здібного чи нездібного залежить від того, які види інтелекту в цьому конкретному суспільстві, у цій конкретній системі освіти оголошені цінними, а які – ні.

Не буває такого, що хтось володіє всім ресурсом на світі. Але чим краще ви знаєте свій ресурс, тим краще ви можете ухвалювати стратегічні рішення – десь розвивати сильні сторони, десь підтягувати слабкі.

Навіть з розвиненим видом інтелекту варто докладати зусиль. Це відбувається в той момент, коли ти доходиш до точки, що легко не вийде.. Фото: автор – lunamarina, Depositphotos

Кожен обирає для себе свою стратегію розвитку видів інтелекту. Одні відточують свої здібності, махнувши рукою на те, що не виходить. Інші вважають, що сильне – це добре, воно розвиватиметься саме по собі, тому краще підтягнути слабкі сторони. Питання в тому, як знайти баланс. Будь-який з видів інтелекту потрібен для життя.

І вчителі є різні. Одні віддають перевагу тому, щоб підтягувати всіх дітей, посилюючи слабкі сторони, а є ті, які займаються лише з сильними учнями. Головне – щоб діти мали доступ до різних вчителів.

Навіть з розвиненим видом інтелекту варто докладати зусиль. Це відбувається в той момент, коли ти доходиш до точки, що легко не вийде. Ти можеш сказати: “Окей, я зупинюсь, хай це буде на такому рівні”. Або: “Я докладу зусиль, упораюсь з дискомфортом і буду рухатися вперед”.

Але варто пам’ятати про емоційну складову. Чи займається дитина певним видом діяльності з радістю, чи відчуває стрес. Ми не можемо говорити про розвиток здібностей відривно від теми стосунків, емоційної атмосфери під час занять.

Перевага дорослого перед дитиною, про яку ми не замислюємося і не цінуємо, – що доросла людина має можливість і право вибирати діяльність відповідно до своїх видів інтелекту. Потрібно, щоб у родині дитина отримувала розуміння і підтримку своїх здібностей – що це теж талант, цінність, що це може бути потрібним.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – ashumskiy, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber