Теми статті: батькам, вчителям, директорам, закордонний досвід, навчаємось разом, освітній простір, ПрямуємоРазом
11 Вересня 2019
8 228
0
Хтось з дітей читає в гамаку, троє йдуть біговою доріжкою з підручниками в руках, ще кілька видерлися на шафу із зошитами, деякі підтягуються на перекладині, біля батареї примостилася невеличка компанія.
Так навчаються у класі фінського вчителя Юкки Сіннемякі. Як діти створювали рухливий клас разом з учителем і чому учні Юкки показують кращі результати з математики – дізнавалася журналістка “Нової української школи”.
Гнучкі стільці, великі подушки, крісла-гойдалки, електронні “smart boards”, рухомі стіни і перегородки для приватних розмов. Два роки тому чимало фінських школярів, коли повернулися після канікул, не впізнали свої навчальні заклади.
Новий навчальний план (curriculum), який затвердили 2016 року, передбачав зміни шкільного простору. Для покращення навчання школам пропонували відмовитися від традиційної організації класів.
У Фінляндії школи мають широку автономію, тому кожна пропонувала своє розуміння сентенції “think outside the box” (думай за межами). Піонером у моделюванні шкільного простору вважають школу Хайневаара в Йоенсуу, на сході Фінляндії. Її побудували наприкінці 90-х за принципом відкритого простору “central learning area” (відкрите навчальне середовище), оточеного так званими навчальними гніздами (learning nests).
Було чимало дискусій. Мовляв, як діти можуть навчатися всі разом, не заважаючи одне одному. Відтоді минуло 20 років, і в країні вже існують десятки таких новобудов або повністю перероблених шкіл.
До планування нових чи оновлення внутрішнього середовища шкіл залучають акустичних дизайнерів (напрям у дизайні, що використовує матеріали для кращої акустики). Використовують покриття, які поглинуають шум і легко чистяться. Часто у школах діє правило – у приміщенні ходимо в шкарпетках.
Прагнення фінів зменшити прив’язку навчального процесу до жорстко структурованих шкільних будівель – насправді пряме відображення національного навчального плану. Він відкидає традиційні навчальні програми, заохочуючи натомість до мультидисциплінарного підходу. Крім того, учні тут не номінальні, а активні учасники навчального процесу.
Юкка Сіннемякі – вчитель Християнської школи у місті Ювяскюля (Jyväskylä Christian school), потрапив у топ-50 Global Teacher Prize 2018 (Дубай), переможець AKS Global Teacher Award 2019 (Нью-Делі). За свою 20-річну кар’єру викладав більше десятка предметів, був також директором школи.
Зараз Юкка викладає математику, фінську мову та фізичне виховання в учнів 6 класу. Також має години математики в 7-му та 8-му класах.
“Навчання має бути орієнтоване на дитину, зважаючи, що всі діти різні”, – каже він.
Відомим за межами Фінляндії Юкка став завдяки своєму незвичайному класу. Ось коротке відео про те, який вигляд має клас, в якому він викладає: тренажери, перекладина, гамак, боксерська груша, шафи, на які можна вилазити, рослинна стіна, столик для чаювання.
Усе почалося понад 10 років тому. Якось один зі школярів закинув вчителеві, що може підтягнутися на перекладині більше ніж він. “Окей”, – відповів Юкка, але додав, що це мають бачити всі учні класу. За вихідні він встановив у кутку класу перекладину. У понеділок діти не могли дочекатися закінчення уроків, щоб стати свідками змагання. Юкка переміг.
“Таким чином я відповів на виклик учня. І це лише один приклад з багатьох”. У фінських школах “чути дітей і бути зацікавленим у житті учнів, знати коло їхніх інтересів” –уже традиція. “Це потужний інструмент, яким може користуватися кожен учитель”.
Усе начиння у класі має свою історію появи, необхідність і користь, каже Юкка. Він інтегрував чимало пристроїв і предметів, виходячи з їхніх природної і допоміжної практичної функції. Походив до багатьох спортивних клубів і магазинів, діти допомагали.
“Я називаю це підприємницькою освітою. Діти дізнаються про значимість і цінність грошей, вчаться їх витрачати, відчувають на собі, що таке сила громади і командна робота”.
Наприклад, бігова доріжка з’явилася завдяки тому, що діти кинули виклик одному спортивному магазину зробити певну кількість підтягувань за півроку і рік. “Ми також домовилися, що власними зусиллями будемо вести блог на веб-сторінці цього магазину, де поститимемо наші відео про challenge, щоб довести, що наполеглива праця окупається”.
За рік директор магазину повідомив, що вчитель з дітьми можуть вибрати для себе будь-який тренажер. Порадившись, усі зійшлися на біговій доріжці.
Рослинну стіну (greenwall) у класі діти хотіли зробити самі й навіть розробили проект. Але, порахувавши всі витрати і ризики, вирішили, що купити її з усім начинням (ґрунт, антиалергійні матеріали, інструкція з використання) простіше у спеціалізованому магазині.
Деяке обладнання подарували спонсори, але більшість коштів діти разом з учителем та батьками заробили самі. “У Фінляндії один зі способів заробітку – прибирання дрібного будівельного сміття перед здачею нових споруд у користування. Ми разом чистимо новозбудовані квартири від пилу, миємо вікна – готуємо житло перед в’їздом власників”.
Мета у Юкки амбітна – щоб діти з радістю приходили до школи, відчували себе там у безпеці й були самі собою. Активність, відпочинок, регулярні сон і харчування та добрі стосунки з іншими – основні постулати, які пропагує Юкка.
“У моєму розумінні гнучкі умови навчання означають, що повинен бути добре побудований фундамент. Це був спільний з дітьми довгий і наповнений практичними спробами шлях, щоб переконатися, що гнучкість справді корисна”, – пояснює він.
Найважливіше – це стосунки. Вони на думку, Юкки, можуть вільно розвиватися за наявності таких факторів:
“Тоді діти стають відкритішими. Вони готові висловлюватися. Це означає, що учнів можна бачити й чути набагато краще. А коли в дитини є можливість висловитися, запропонувати, відкритися, то в неї вселяється віра у власну значимість (я частина чогось, я маю цінність)”.
Це дає можливість дітям брати активну участь у власному навчанні. Крок за кроком вони починають розуміти, що означає навчання саме для них, і що насправді цей процес триває впродовж усього життя.
Класна кімната – це лише одне з багатьох місць, де діти вчаться. І головне завдання вчителя – не змушувати, бо тоді не буде мотивації, а викликати інтерес.
Юкка Сіннемякі розробив новий підхід до вивчення математики, який назвав циклічною моделлю. Кожну тему він викладає 2-3 рази протягом навчального року, але стисліше. Таким чином школярі повторюють, закріплюють і покращують свої знання з математики.
Навчання дітей, як вважає Юкка, може відбуватися в різних формах та умовах. Коли довіряти їм більше, учні стають відповідальнішими за своє навчання.
“Діти зараз менше читають. Це глобальна проблема, що позначається на концентрації уваги, терпінні, посидючості, пізнавальних навичках. Але якщо навчальне середовище буде їм комфортним, і діти зможуть у ньому почувати себе розслабленими, то їм буде зручно читати хоч біля батареї, чи на біговій доріжці, чи в гамаку”.
На уроках математики, коли викладач пояснює нову тему, де багато теорії, діти тривалий час сидять за партами – запитують, коментують. “Коли ми беремося за розв’язання задач або виконання практичних завдань, діти можуть робити короткі перерви під час заняття, щоб не зникала мотивація і втримувалось зосередження”.
На 45-хвилинних уроках діти мають можливість зробити 2-3 короткі перерви – лягти, трохи пройтися, розтягнутися, потренуватися, але водночас нікого не турбувати.
Учитель регулярно звертається до батьків з проханням про відгуки – чи з радістю діти йдуть до школи, що б вони хотіли змінити чи додати. Звісно, не може бути ідеального класу, який би підходив для всіх, бо діти різні. Втім, є одна велика перевага, яку зафіксував учитель за час, відколи учні навчаються в активному класі, – серед школярів немає булінгу.
А в навчанні помітними стали краща мотивація, поліпшення результатів навчання, концентрація, терпіння, наполегливість, більша зацікавленість своїм майбутнім та подіями у світі.
Юкка постійно вчиться. З колегами вони діляться своїми ідеями та обговорюють новації. “Ми всі поважаємо стиль викладання одне одного, і кожен використовує власні методи. Але ми відкриті для постійного вдосконалення своїх методик та практик і слухаємо учнів. А подумки я завжди запитую кожного учня: “Як я можу допомогти, що я можу зробити для тебе?””.
Дитина навчається тоді, коли ти бачиш те, що сховане в неї всередині, каже Юкка. “Людина схожа на айсберг. Ви бачите лише 10%, те – що над поверхнею. Своїми методами я хочу заглибитись, щоб краще зрозуміти дитину і збагнути причини її дій. Це дає мені більше інструментів для успішнішої роботи”.
Юкка погоджується, що його підхід не єдиноправильний.
Просто він спробував разом з дітьми, батьками, колегами – і побачив результат. А всі нові ідеї, плани, новації щодо навчання і позакласного життя Юкка обговорює спільно з дітьми.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: скріншот відео з YouTube-каналу Naava про клас Юкки Сіннемякі
Обговорення