Як розподіляти дітей між класами однієї паралелі

Наприкінці серпня в більшості шкіл видадуть накази про зарахування першокласників із розподілом по класах.

Чимало батьків запитують, як саме це робиться, чи якийсь документ регламентує розподіл дітей по класах.

Відразу скажу, що єдиних “обов’язкових” правил щодо розподілу дітей у класи однієї паралелі не існує.

Натомість є стаття 14 Закону України “Про загальну середню освіту” про граничну наповнюваність класів (не більше 30) і досить усталена практика, якої дотримуються в багатьох школах.

***

Отже, школа прийняла заяви від батьків, визначила дітей, яких має зарахувати першочергово, провела жеребкування на вільні місця (якщо вони були) – і наступного робочого дня після жеребкування (або першого робочого дня після 31 травня, якщо жеребкування не було) видається наказ про зарахування до 1 класу без розподілу по класах.

Відразу після цього наказу в червні ми обов’язково проводимо батьківські збори, де представляємо вчителів, які вестимуть перші класи.

Тут же ми проводимо опитування батьків, до якого класу вони б хотіли, щоб їхня дитина була зарахована: батьки заповнюють анкети, які ми потім опрацьовуємо.

Це опитування обов’язково враховуємо під час розподілу на класи.

Але кожного року до якогось вчителя більше заяв, до якогось – менше.

Причини – очевидні. Є вчителі, які давно працюють і мають напрацьовану репутацію, деякі – мають менше досвіду і ще не напрацювали суттєву довіру батьків, хоча і якісно працюють. Проте батьки поки що про це не знають.

Або приходить до школи досвідчена вчителька з іншої школи: відгуки батьків з попереднього місця роботи – чудові, динамічна, цікава – але її у нас поки що не знають. Відповідно, поки що менше охочих до її класу.

Що ж робити?

Там, де заяв менше 30-ти – жодних проблем: просто зараховуємо до відповідного класу всіх дітей, чиї батьки висловили таке бажання.

А от як сформувати клас з 30-ти дітей, якщо заяв туди – 43 (реальна ситуація цього року)?

Тоді доводиться враховувати кілька факторів:

• стать дитини (класи формуємо із приблизно рівною кількістю хлопчиків та дівчат);
• чи були ці діти разом у дитячому садочку (часто батьки просять, щоб їхня дитина вчилася із друзями);
• вік дітей (різниця майже в рік між дітьми в одному класі – це потенційно великі проблеми для спільного успіху навчання: у такому віці різниця майже в рік дуже сильно впливає на рівень спілкування дітей та їхню освітню динаміку);
• іноді враховуємо місце проживання дітей: батьки-сусіди домовляються між собою забирати дітей зі школи (звісно, таке можна робити лише за заявами батьків-сусідів).

Подекуди лунають пропозиції проводити жеребкування, якщо кількість заяв до класу більша, ніж кількість місць. Ми над цим досить ґрунтовно розмірковували, я навіть моделював електронне жеребкування, щоб подивитися можливий результат. Він незадовільний: в одному класі опиняються діти дуже різного віку, складно врахувати прохання про спільне навчання друзів чи сусідів, подекуди трапляється диспропорція хлопців та дівчат.

Так що питання непросте.

Але до якого б класу паралелі не потрапила дитина, маємо дбати про головний результат першого класу – щоб дитина кожного ранку збиралася до школи з радістю і нетерплячим очікуванням спілкування та нових знань 🙂

Сергій Горбачов, колишній директор СШ 148 ім. Івана Багряного м. Києва

Титульне фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber