Вибори: 7 кроків для мирних політичних дебатів у школах

У країні вибори – але жодного реального вибору для вчительства, коли справа доходить до політики у класі. Як тільки дебати спалахують серед учнів/-ениць, вчителі/-ки повинні реагувати. Хочемо порадити, як саме.

“Твоя мати проголосувала за Х? Чи вона не божевільна?” – “Не така божевільна, як твій брат, якщо він проголосував за Y!” Педагоги, можливо, чули подібні розмови не раз, а тим паче протягом останніх кількох місяців, коли президентські перегони наближалися до завершального етапу.

Багато учнів/-ениць дуже цікавляться політикою, навіть якщо вони самі не можуть проголосувати. Вони стежать за новинами, дебатами серед старших друзів і родичів, деякі навіть можуть бути активними у молодіжних партійних організаціях або інших рухах. Вони вважають, що їх безпосередньо стосується те, що інші вирішують для них у міських радах і парламентах, урядах і міжнародних переговорах.

Отже, цілком зрозуміло, що вони співчувають, демонструють зацікавленість і емоційно реагують на ці теми – іноді у класі з’являється складна суміш, особливо коли починають діяти мова образ та інші насильницькі спалахи.

Ігнорувати це не можна. Отже, як вчителі/-ки можуть вирішувати ці проблеми і підтримувати своїх учнів/-ениць під час політичних дискусій? Ми пропонуємо сім кроків, які можуть бути корисними.

1. НАСОЛОДЖУЙТЕСЬ

Звичайно, багато політичних дебатів у школі можуть виникати через заангажованість (палку прихильність) та задоволення від можливості перемоги над суперником – подібне до суперництва серед прихильників спортивних клубів.

Але вони також можуть бути ознакою того, що молоді люди пристрасно ставляться до свого майбутнього, громад та країни. Як вчитель/-ка, ви можете насолодитися спостереженням за цією пристрастю у ваших учнів/-ениць. Вона може слугувати чудовою основою для формування та вдосконалення політичних поглядів.

Отже, якщо ви опинитеся в палкій дискусії серед ваших учнів, зробіть крок назад, поспостерігайте за тим, що відбувається, і розслабтеся на мить, перш ніж продовжити.

2. ОБЕЗЗБРОЙТЕ

Покажіть своїм учням/-еницям, що їхні дебати цікаві, і що ви хочете дізнатися більше про їхню думку – але ви хотіли б встановити основні правила дебатування. Попросіть їх продовжити обговорення разом з вами і спитайте, що їм може знадобитися для того, щоб розмовляти одне з одним конструктивно.

Ваші учні/-ениці можуть запропонувати такі ідеї як “без перерв”, “не говорити мовою ненависті”, “не кричати”. Допоможіть їм сформулювати ці правила позитивно, ствердно: наприклад, “дозволяйте іншим закінчувати їхні думки”, “демонструйте повагу”, “говоріть спокійним тоном”.

Запишіть їх на дошці або фліпчарті і не соромтеся запропонувати додаткові норми, які ще не з’явилися (одне правило, яке виявилося корисним – конфіденційність, тобто “що відбувається в цьому класі, залишається в цьому класі”). Запитайте своїх учнів/-ениць, чи всі вони згодні з кодексом (списком правил). Якщо це так, запросіть їх продовжити обговорення.

3. ПОВАЖАЙТЕ

Покажіть своїм учням/-еницям, що ви цінуєте всі їхні думки і запрошуєте робити це також і поміж собою. “Навіть якщо ваш/-а однокласник/-ця має іншу думку, ви повинні визнати, що він/вона може мати вагомі підстави вірити в те, у що вірить”.

Ви, як вчитель/-ка, маєте дуже сильну позицію в класі, тому, можливо, захочете притримати свою думку і особливо уникати пригнічення авторитетною думкою чи маніпулювання вашими учнями/-цями.

4. ДЕБАТУЙТЕ

Будьте модератором/-кою під час учнівських дискусій. Кожного разу, коли учні порушують затверджений кодекс дебатування, нагадуйте їм про правила, які вони придумали самі (і всі погодилися). Заохочуйте спокійних членів групи приєднатися до обговорення і переконайтеся, що їх можна чути серед гучніших.

Учні/-ениці можуть звернутися до вас як до авторитетної особи. Якщо ви думаєте, що знаєте відповідь, скажіть їм. Якщо ж вважаєте, що відповіді не знаєте, будьте чесними і визнайте це.. Фото: автор – michaeljung, Depositphotos

5. ІНФОРМУЙТЕ

Інколи учасники/-ці дискусії потребують додаткової інформації, особливо коли політичні партії або кандидатів звинувачують у певних заявах, скандалах або інших неправильних діях. Також можуть виникнути теорії змови. Учні/-ениці можуть звернутися до вас як до авторитетної особи, щоб ви сказали їм, що істинне, а що фальшиве (“Чи справді вони це говорили?”, “Чи вони це дійсно зробили?”, “Чи їм дійсно заплатили?”…).

Якщо ви думаєте, що знаєте відповідь, скажіть їм. Якщо ж вважаєте, що відповіді не знаєте, будьте чесними і визнайте це. Але використайте цей момент як можливість для кроку 6.

6. ДОСЛІДЖУЙТЕ

Може статися так, що ви досягнете такої точки у вашій дискусії, коли два або більше учасників/-ниць сперечатимуться про певну тему і буде неможливо легко визначити, хто має рацію.

Запросіть тоді своїх учнів/-ениць дослідити цю тему разом. Використайте будь-який доступний носій. Деякі учні/-ениці можуть мати смартфони. Попросіть їх скористатися пошуковими системами, покажіть їм, як уточнити свої результати, і обговоріть з ними, як розпізнати надійне джерело. Підкреслюйте відкритість і незавершеність досліджень і що іноді правда лежить між двома крайнощами (хоча зазвичай не посередині).

7. ОБМІРКУЙТЕ

Кроки 1-6 – лише невеликі підказки про те, як впоратися з політичними дебатами в школі. Ви можете зазнати труднощів у їх застосуванні, тому, будь ласка, поділіться з вашими колегами, попросіть поради і зверніть увагу на підготовку вчителів/-ок, які спеціалізуються на навичках та знаннях, необхідних для проведення/модерування політичних дискусій (наприклад, на подіях EdCamp Ukraine).

Робота з політичними поглядами ваших учнів/-ениць досить вимоглива. Але формування підходу молодих людей до поглядів одне одного, ненасильницького обміну ідеями та спільного пошуку політичних рішень для створення кращої спільноти, кращої країни та кращої планети можуть бути одним з найкорисніших досвідом для вчителя/-ки. Спробуймо.

Якоб Фюрст, радник з педагогіки миру для EdCamp Ukraine та Громадської служби миру GIZ. Ці сім кроків допомогли йому вижити в політичних дебатах серед австрійського учнівства/студентства протягом останніх дев’яти років.

Титульне фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos