Кілька правил, як переглядати індивідуальну програму розвитку

Настало друге півріччя навчального року. Для вчителів, асистентів вчителі та всієї команди психолого-педагогічного супроводу – це час для перегляду та перепису індивідуальної програми розвитку.

Згідно з постановою Кабміну від 15 серпня 2011 р. № 872, для КОЖНОГО учня з особливими освітніми потребами складається індивідуальна програма розвитку (відповідно до індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності), яка забезпечує індивідуалізацію навчання, визначає конкретні навчальні стратегії та підходи.

Згідно ж з наказом МОН від 8 червня 2018 р. № 609, команда супроводу переглядає ІПР з метою її коригування та визначення прогресу розвитку дитини двічі на рік (у разі потреби частіше).

На що ж потрібно орієнтуватись у перегляді ІПР та коли потрібно переписувати цілі для навчання? Що робити, якщо дитина не засвоює (не опановує) описані в ІПР цілі?

Оскільки в перших класах оцінювання не передбачене, вчитель та асистент вчителя можуть орієнтуватись на поняття “засвоїв” / “не засвоїв”. Якщо дитина на закінчення півріччя має труднощі з засвоєнням запланованих цілей – программу потрібно переглядати – цілі змінити або спростити наявні.

Побудова цілей – це основа для планування всього навчання. Цілі варто ставити спільно з усіма учасниками команди супроводу.

Критерії для написання цілей для навчання дитини з ООП

Варто також звернути увагу на пріоритетність вибору цілей. У цьому вам допоможе цей слайд.

Треба зауважити, що до переліку цілей в ІПР можуть бути записані будь-які (актуальні для конкретної дитини в конкретний час) цілі.

На першому місці завжди буде безпека життя дитини (адже у школі дитина повністю під відповідальністю вчителя або асистента вчителя). Тобто, якщо дитина має проблемну поведінку, яка якимось чином може зашкодити самій дитині чи іншим, насамперед ми повинні працювати над нею. Безпека – понад усе.

Друге, на що варто звернути увагу, – система комунікації дитини, як з дорослими, так і з дітьми. Чи ваш учень володіє вербальною мовою (і на якому рівні), чи використовує альтернативні системи комунікації (систему обміну картками чи жестову мову)? Як звертається по допомогу (і чи звертається взагалі)? Як комунікує з іншими дітьми класу? Відповіді на ці запитання можуть стати цілями для вашої ІПР.

Третє, і не менш важливе – це навички самообслуговування. Починаючи від “підготуватись до уроку” і закінчуючи “самостійно відвідати вбиральню” (зверніть увагу, чи знає ваш учень, що таке “вбиральня”, чи батьки вдома використовують інше формулювання). Ці навички життєво необхідні для кожної дитини. І вони також можуть стати цілями в індивідуальній програмі розвитку. Наприклад, якщо дитина забуває помити руки після туалету, у пригоді вам стане візуальний розклад для дій у вбиральні.

Приклад візуального розкладу

(картинки розташовані не за порядком)

Не варто забувати і про академічні навички. Однак потрібно розуміти, що всі діти різні й кожен приходить до школи зі своїм багажем “знань” або “незнання”. І насамперед це стосується поведінки. Тому на опанування академічних цілей може знадобитись певний час. У кожної дитини він різний.

Ольга Семко, спеціально для “Нової української школи”