“Ріскленд”. Як, граючи, навчити дітей уникати надзвичайних ситуацій

А ви знаєте, куди не слід бігти під час пожежі? Для гасіння яких пожеж не можна використовувати воду? Чи що заборонено робити з вогнегасником, аби той запрацював?

“Riskland” – це навчальна настільна гра, розроблена UNIСEF/UNISDR. Її презентували у 2004 році для дітей, які проживають на сейсмічно активних територіях. Це – для того, аби навчити дітей поводитись під час надзвичайних ситуацій та зменшити їхні ризики.

Нещодавно ВГО “Побратими” та проект “Добровольці-вогнеборці” адаптували гру для України. Тепер у грі йдеться не тільки про небезпеку під час землетрусів, а і під час пожеж, хуртовин та на льоду. На це знадобилось 4 місяці та 5 людей. Гру та всі допоміжні матеріали можна безкоштовно завантажити та роздрукувати тут.

“Ріскленд” можна використовувати для предметів “Основи здоров’я”, “ОБЖД”, “Я і світ” або для виховної роботи. Гра розрахована на дітей 1-4 класів.

Журналістка “Нової української школи” поговорила із координатором проекту “Добровольці-вогнеборці” Василем Кундриком про складнощі, які були з адаптацією гри, як можна організувати урок за грою та про важливість символів “Ріскленд”.

“Ми робили гру так, щоб форма відповідала змісту”

“Спочатку ми планували створити нову гру. А потім натрапили на цю. До речі, її вже адаптовували. Є навіть російський варіант. Але це – старі версії. Ми вирішили виходити з того, що форма – це зміст, і зробити гру насамперед красивою та сучасною”, – розповідає Василь Кундрик.

Координатор каже, що гра не стосується виключно надзвичайних ситуацій. Наприклад, там йдеться про незаконне будівництво – а саме, що не можна зводити будинки там, де є зсуви.

Гру ілюстрували так, щоб пожежна частина та машина були більш подібними до українських. До того ж, в оригінальному “Ріскленді” не передбачені фішки у формі фігурок. Тут такі можна роздрукувати та грати ними.

“Коли ми шукали постачальника, який усе друкуватиме, він запропонував складні фішки у формі різних фігурок. Каже, звичайні фішки – це сумно”, – говорить координатор.

Складні фішки.

Крім цього, в оригінальній грі головну роль виконують інші тварини: мавпа та сова. Для української версії команда вигадала бобра і єнота. Натхнення, кажуть, – з американської практики.

Американська служба порятунку має кампанію, пов’язану з талісманом пожежної безпеки – “Sparky the Fire Dog”. У нього є окремий сайт, розмальовки, мультики і всі діти знають про цього персонажа. Далматинець – символ пожежної охорони США. І біля пожежних частин часто можна побачити статуетки собаки.

“Ми подумали, що нам теж варто розвивати тему талісманів. Взяти собаку вже не можна. Деякі управління ДСНС використовували часом якісь символи. Наприклад, у Донецькій області був бобер-рятувальник. Ми подумали, що це гарний варіант і на противагу обрали єнота.

Ситуація така: бобер будує, він обережний та акуратний, ми навіть намалювали йому окуляри, а єнот асоціюється з хаосом та шкодою. На контрасті цікавіше розвивати ці талісмани. До того ж, зараз поширюється практика, коли люди заводять єнотів як домашніх тварин”, – розповідає Василь.

За словами координатора, такі символи важливо поширювати серед дітей, бо тоді виникатиме простий асоціативний ряд. Це те саме, що розвивати тематику супергероя – інвестиція у впізнаваність.

“Всі знають, що Спайдермен стріляє павутинням. Було б добре, щоб всі розуміли, що бобер рятує від пожеж. Любов дитині до якоїсь тематики можна привити якраз через персонажа”, – каже Василь.

Відтак, команда організовує конкурс для дітей на найкраще ім’я, історію та вигляд для бобра та єнота. Пропонують заповнити цей документ та надіслати його на risklandua@gmail.com. Автори найкращих пропозицій отримають подарунки.

Гра – це моделювання справжньої ситуації

“Ми прив’язували написи до візуалізації. Де написано, що будинок збудований надто близько до води, – це і зображується на карті. Адаптовували ми і картки із запитаннями. Наприклад, є запитання про те, що робити, коли відбувається виверження вулкану або про землетруси. Ми це забрали, бо для нашої місцевості це не актуально”, – розповідає Василь Кундрик.

Натомість, команда додала актуальніші для України інформацію та запитання. Наприклад, що треба зробити, перш ніж ступити на лід? До того ж, орієнтувались не тільки на природні надзвичайні ситуації, а й спричинені людьми.

Гра розрахована для дітей від 6 років.

Василь каже, що сенс гри – навчання батогом і пряником. У грі моделюється ситуація. Якщо дитина зробила якусь річ неправильно, то будуть негативні наслідки: гравець йде назад або пропускає хід. І навпаки. Так само, каже, і в житті.

“У грі є акцент на профілактичну роботу та попередження. Бо тільки так можна уникнути небезпеки у надзвичайних ситуаціях. На жаль, я пам’ятаю уроки з “ОБЖД” чи “Захисту Вітчизни” зовсім нецікавими, їх найчастіше заміняли класними годинами. А якщо хтось з ДСНС і приходив, то це було досить скучно, бо ми, діти, мало що собі уявляли”, – говорить Василь Кундрик.

Координатор впевнений, що розробка таких ігор – це розвиток культури безпеки змалку та підняття престижу служби в очах дітей.

Одна з громад хоче розфарбувати підлогу в коридорі школи у вигляді гри

“Ми не консультувались з експертами, коли адаптовували гру. Бо механіка гри давно досконало розроблена. Але текст давали на перевірку, щоб знати, чи зрозумілий він. Наприклад, тестували його волонтери з УАЛ та люди, які працюють з дітьми. На той момент ми навіть не думали, що це може поширюватись у школах. Радше – це мала бути допомога нашим громадам”, – розказує координатор.

Ще одна активність “Добровольців-вогнеборців” – організація воркшопів для представників громад місцевого самоврядування. Там розповідають про доброчинні пожежні громади, як їх запускати, про іноземну практику.

Величезна гра наа фестивалі “Добровольці-вогнеборці”.

На фестивалі “Добровольці-вогнеборці”, який відбувався влітку, команда роздрукувала величезну гру – 7 на 10 метрів, де діти самі були фішками.

Так-от, після фестивалю гру в маленькому форматі надіслали до різних громад і попросили презентувати її у своїх містах після того, як зіграють. Уже відбулось більше 50 заходів у різних містах України. Серед них: Хмельницький, Одеса, Ківерці, Тернопіль, Суми, Чернівецька, Харківська та Запорізька області.

Оскільки нині є можливість безкоштовно отримати доступ до гри та допоміжних матеріалів, Василь радить школам пропонувати місцевим громадським організаціям підтримати це і організувати тираж.

Адже це – широка тема: молодь, захист, надзвичайні ситуації. Тому можна знайти організацію, яка прямо чи опосередковано з цим працює. Наприклад, вже є запит від львівської організації, яка готова зробити презентацію гри, друкувати та поширювати її у школах. А одна з громад хоче розфарбувати підлогу в коридорі школи у вигляді гри.

“Знаєте, ми отримуємо відгуки про те, що діти розбираються із грою значно швидше за дорослих. Ідеальна ситуація буде тоді, коли ця гра стане методичною для початкової школи, коли люди розумітимуть, що з дітьми 1-4 класів можна використовувати настільні ігри, і одна серед них – “Ріскленд”, – говорить Василь.

Тепер команда розмірковує над новими версіями гри – рано чи пізно дітям почнуть набридати ті самі запитання.

“Якщо у нас буде велика база запитань, можна говорити про маленькі турніри та вікторини. Також ми думаємо про те, щоб розвивати різні варіанти ігор зі складнішими завданнями. Хоча важко сказати, що ця гра не підійде для 12-річних дітей, бо будь-яка настільна гра може прикувати інтерес, та й не всі дорослі часом знають відповіді на запитання”, – каже Василь.

Розробники вже знайшли американський прототип складнішої гри. Кажуть, її треба дослідити. Питання полягає в тому, чи варто інвестувати у настільні ігри для старших дітей, чи варто подумати про мобільні додатки або комп’ютерні ігри.

Правила гри

Кількість учасників: двоє або більше. Також можна грати командами. Наприклад, об’єднати клас у групи.

Що треба: гральна дошка, кубик, по одній фішці для кожного учасника чи команди, 24 картки із запитаннями (і 24 резервні), 24 картки з сюрпризом. Усі картки треба тасувати перед грою.

Як грати: усі фішки поставте на лінію старту. По черзі кидайте кубик і проходьте стільки секцій, скільки вказано на гральному кубику. Гравець, який першим досягне фінішної лінії, стає переможцем.

Якщо цифра на кубику більша, ніж кількість секцій, які лишилися до кінця, гравець має просунутись на фінішне поле, а потім відступити назад на стільки полів, скільки залишилось цифр. Наприклад, якщо ти за три поля від фінішу, а кинувши кубик отримуєш цифру 6, то мусиш пройти на фініш, а потім відійти назад на 3 секції.

Секції із запитаннями: коли гравець зупиняється на полі, де зображений бобер зі знаком питання, то інший ставить йому запитання з картки із таким самим зображенням. Якщо гравець відповідає правильно, то може ходити ще раз.

Відповіді на картках зазначені для того, щоб участь дорослих була необов’язковою, аби діти отримали правильну відповідь.

Серед запитань:

• Що робити, коли розбився ртутний термометр?
• Чому не слід жити надто близько до річки?
• Назвіть мінімум три речі, які обов’язково треба мати в наборі виживання на випадок надзвичайної ситуації.
• Які наслідки буде мати те, що ви не закриєте двері під час евакуації?
• Які ваші дії під час бурі чи грози, коли ви перебуваєте у приміщенні?

Поля із сюрпризом: коли гравець зупиняється на червоному полі, то має виконувати інструкції з верхньої картки колоди карток із сюрпризом.

Приклади полів із сюрпризом:

• Жителі вашого містечка вжили запобіжних заходів і намалювали карту ризиків. Зробіть 6 кроків уперед.
• Ви вийшли самі на вулицю в хуртовину. Поверніться додому і пропустіть хід.
• Під час і після повені пийте тільки кип’ячену воду або воду із пляшок. Пропустіть наступний хід, поки шукаєте придатну для пиття воду.
• Ви розпалили багаття без нагляду дорослих. Пропустіть хід.
• Ви почали прибирати ртуть рукою і потрапили в лікарню. Пропустіть 2 ходи.

До того ж, кілька полів мають власні інструкції, написані на полі гри. Гравець, який зупиняється в такій секції, має виконати зазначені інструкції. Наприклад, гравець, який зупиняється на полі №13, вирубав багато дерев і мусить повернутись на старт за те, що підвищив вразливість своєї громади.

Додаткові ігри та завдання:

Команда розробників української версії гри вигадала кілька додаткових завдань, які можна використовувати під час уроку:

• Запропонуйте учням заплющити очі та пригадати надзвичайну ситуацію. Це може бути історія, яку розповідала їм бабуся, вони також могли чути її по радіо або бачити по телевізору. А, може, вони самі бачили людей, які постраждали, боялись та просили про допомогу. Просіть дітей поділитись ситуаціями з класом. Так ви зрозумієте, наскільки діти знайомі з лексикою. Потім запитайте, чи знають вони різницю між штучними та природними надзвичайними ситуаціями.
• Запропонуйте учням за допомогою малюнку зобразити, чи може їхня школа бути притулком для людей, якщо трапиться небезпечна ситуація.
• Гра: хтось з класу уявляє себе мером міста, усі інші – помічники та заступники. Школа – це ваше місто. Обговоріть та придумайте разом, які є виходи зі школи, якщо станеться надзвичайна ситуація (наприклад, пожежа або повінь). Намалюйте план евакуації з вашого міста (себто школи). Пройдіть шляхом плану евакуації, щоб упевнитись, що немає жодних перешкод.
• Знайдіть 10 перешкод на картинці, що блокують шлях евакуації зі школи. Всі виходи під час евакуації мають бути розчищені, а люди повинні мати змогу вільно пересуватись.

• Попросіть дітей поміркувати, що входить у набори виживання.

Більше ігор, методичних матеріалів та пояснень, як поводитись під час пожежі, бурі та грози, а також – на кризі, дивіться за посиланням.

Також розробники пропонують сценарії для двох уроків. Якщо всіх дітей класу не вдається посадити за одну гру, то її можна використовувати як вікторину. Інший варіант – урок-квест. Коли дітей об’єднують в уявні кабінети (групи) і присвячують кожному певну тему. Протягом квесту діти мають зібрати набір виживання. Сценарії можна знайти тут.

Марія Марковська, “Нова українська школа”