Відповідаємо на запитання. Трудові угоди, статут школи і тиск на вчителів з боку адміністрацій

“Нова українська школа” зібрала наступну добірку відповідей на запитання читачів. У ній ви знайдете інформацію про:

• трудовий договір з керівником дитячого садка;
• прийом на посаду директора ЗДО, що підпорядковується сільській раді;
• трудові договори з педагогічними працівниками;
• чи потрібно вже проводити конкурс директорів;
• зміни в шкільному статуті;
• НВК у приватній освіті;
• статут для приватних шкіл;
• що робити в разі тиску адміністрації школи на педагогів;
• граничний вік учителя;
• органи управління в школі;
• роботу вчителем людини без педагогічної освіти;
• вік, з якого дитина має розпочати навчання;
• навантаження на учнів у 9 класі;
• кількість уроків з історії у базовій школі;
• посади у філях опорних шкіл.

– Відділ освіти під час укладання трудового договору із керівнико дитячого садка примушує укладати його на 3 роки. Чи є такі дії правомірними?

Закон “Про освіту” (стаття 25) визначає, що з керівниками всіх закладів освіти укладаються строкові угоди. Проте термін дії угод для завідувачів дошкільних навчальних закладів не визначено. Отже, зараз управління освіти може встановлювати строк на власний розсуд.

– Як здійснюється прийом на посаду директора ЗДО, якщо він перебуває в підпорядкуванні сільської ради?

Згідно з пунктом 10 частини 4 статті 42 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” сільський голова “призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів”.

Проте відповідно до частини 2 статті 25 Закону “Про освіту” засновник “укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти”.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону “Про дошкільну освіту”, керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону “Про освіту”, засновником для комунальних закладів освіти є відповідна рада від імені територіальної громади.

Виходячи з наведеного, на нашу думку, керівник ЗДО може бути призначений на посаду рішенням відповідної сільської ради, за дорученням і від імені якої контракт з керівником може підписати голова. Такий механізм буде відповідати згаданим освітнім Законам і Закону про місцеве самоврядування. З директором обов’язково укладається строковий трудовий договір (контракт), строк дії якого визначається рішенням сільської ради.

– Чи повинен директор школи, приймаючи на роботу педагогічного працівника, оформляти з ним трудову угоду? І як бути з тими працівниками, які оформлені на роботу відділом освіти? Де можна знайти зразок трудової угоди, якщо є необхідність її оформити?

Трудова угода з працівниками має укладатися завжди. Інша справа – в якій формі ця угода укладається. Ні Закон “Про освіту”, ні Закон “Про загальну середню освіту” не регулюють питання укладання трудових договорів.

Водночас, Кодекс законів про працю України визначає можливість укладання як усного трудового договору (що навряд чи може бути укладений в системі освіти), трудового договору, який укладається через написання майбутнім працівником заяви про прийняття на роботу і видання наказу, визначення його посадових обов’язків тощо (це, фактично, традиційна форма) і за бажанням працівника і роботодавця – шляхом укладання письмового трудового договору як окремого письмового правочину. Зразки договорів можна знайти в мережі інтернет.

Працівники, які були взяті на роботу до школи за наказом відділу освіти, продовжують працювати. Проте тепер вони можуть бути звільнені виключно наказом директора школи. Відділи освіти мали вже передати всі трудові книжки й справи працівників до закладів освіти.

– У нашій школі посада директора стала вакантною ще кілька місяців тому. Але конкурс досі не оголошено, бо немає положення про конкурс. Чи правомірно це? І хто повинен оголосити конкурс?

Ні, це не правомірно. Є пряма норма Закону “Про загальну середню освіту” (частина 2 статті 26), яка чітко визначає, що директор будь-якої школи з моменту набрання чинності Законом призначається на посаду на конкурсних засадах.

Згідно з цією ж статтею, засновники шкіл мають розробити й затвердити положення про конкурс на підставі типового, яке затверджує МОН. Проте у зв’язку з тим, що норма про проведення конкурсу є прямою, МОН у своєму роз’ясненні “Щодо нагальних питань впровадження Закону “Про освіту” зазначало, що тимчасова відсутність типового положення “не зупиняє дію норми Закону щодо призначення керівника закладу загальної середньої освіти на посаду винятково за результатами конкурсного відбору”.

До слова, міністерство вже розробило проект типового положення. До 23 лютого тривало громадське обговорення, тож невдовзі документ мають затвердити.

Недотримання прямої норми Закону та призначення керівників шкіл без конкурсу – це, як мінімум, перевищення службових обов’язків конкретними посадовими особами органів влади, які виконують функції засновників шкіл.

– Чи потрібно в статуті школи змінювати назву ЗОШ І-ІІІ ступенів на заклад загальної середньої освіти (адже саме така назва фігурує в законі “Про освіту”)?

У випадку конкретної назви закладу загальної середньої освіти потрібно використовувати назви “початкова школа”, “гімназія” (заклад освіти ІІ ступеня) чи “ліцей” (заклад освіти ІІІ ступеня). Водночас називатися заклад освіти буде за найвищим ступенем. Наприклад, заклад освіти ІІІ ступеня називатиметься Ліцей № __ міста ______.

У випадку загальної назви закладу, який забезпечує здобуття загальної середньої освіти, має фігурувати назва заклад загальної середньої освіти.

– У новому Законі “Про освіту” звучить слово “керівник закладу освіти”. Це означає, що слово “директор” треба замінити на “керівник” в установчих документах школи?

Ні. Керівник закладу освіти – це загальна назва для всіх керівників закладів, що займаються освітою. Але на кожному рівні освіти може бути своя спеціальна назва. Наприклад, у вищій освіті є ректор, а в середній – директор.

Закон “Про освіту” має уніфіковано підходити до різних варіантів назви керівника в різних законах. Натомість статут – це “паспорт” конкретного закладу освіти, який має враховувувати особливості і спеціального законодавства, і індивідуальні особливості цього закладу.

– У зв’язку з відсутністю в Законі “Про освіту” поняття НВК, яка має бути форма функціонування приватних дитячого садочку і закладу початкової освіти, що розташовані за однією адресою та засновані одним засновником?

Для приватних закладів освіти діють такі ж правила, що й для комунальних чи державних.

У Законі “Про освіту” не вживається термін “навчально-виховний комплекс”, але натомість Закон (частина 4 статті 22) дозволяє закладу освіти здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях та за різними видами освіти, утворюючи для цього окремі структурні підрозділи.

Отже, гімназія (заклад загальної середньої освіти ІІ ступеня) може мати в своєму складі структурний підрозділ початкова школа, а ліцей (заклад загальної середньої освіти ІІІ ступеня) може мати у своєму складі такі структурні підрозділи як гімназія та початкова школа.

Крім того, дитячі садки також можуть бути структурними підрозділами закладів загальної середньої освіти.

Школам, які до ухвалення нового Закону “Про освіту” діяли як НВК, потрібно змінити тип закладу на один із зазначених вище.

Також стаття 22 Закону передбачає, що “Заклад освіти для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об’єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання, кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи”.

– Коли планують розробити новий типовий статут зі всім змінами, згідно з новим законом “Про освіту”? Це дуже важливо для приватних шкіл, які хочуть розпочати освітню діяльність у 2018 році.

Закон не передбачає затвердження міністерством чи іншим органом типового статуту для закладів освіти. Тим більше, є великий сумнів, що типовий статут може існувати для приватних закладів освіти. Зараз держава йде шляхом дерегуляції, а не навпаки.

Наприклад, в попереднього Законі “Про вищу освіту” (2002 року) було визначено, що МОН мало погоджувати статути приватних ВНЗ. Із Закону “Про вищу освіту” 2014 року така норма вилучена. Навряд чи буде зворотній процес, і скоріш за все подібне діятиме і для загальної середньої освіти.

– Адміністрація нашої школи змушує колектив працювати в післяробочий час по 2 години безкоштовно (вчителі мають звітувати про це), готувати майбутніх першокласників по суботах, а також робити безкоштовні переклади матеріалів, які не стосуються роботи в школі, працювати в літньому мовному таборі (примусово, без жодних заохочень). Що нам робити в цій ситуації?

У цьому випадку педагогічний колектив може написати колективне (краще не анонімне) звернення в Державну службу якості освіти. Вона має право проводити позапланову перевірку дотримання законодавства закладом освіти (це передбачено Законом “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”).

Також можна спробувати “організувати” запит від депутата місцевої влади чи народного депутата України до Державної інспекції з питань праці з проханням надіслати перевірку до закладу на предмет наявності порушень чинного трудового законодавства. У разі встановлення порушень зі сторони керівника він може бути звільнений з посади засновником.

Окрім того, можна звернутися до суду за захистом своїх трудових прав, а також відшкодуванням моральної шкоди, якщо є зафіксовані докази психологічного тиску тощо. Але це зробити складніше, і цим мають займатися професійні адвокати чи юристи.

– Чи є граничний вік вчителя, який може працювати в класах НУШ?

Ні, таких обмежень немає. І трудове законодавство дозволяє людям пенсійного віку продовжувати працювати.

– Які органи управління залишаються в школах?

Згідно зі статтею 39 Закону “Про загальну середню освіту”, основним колегіальним органом управління закладу загальної середньої освіти є педагогічна рада.

Також у закладі освіти можуть діяти органи самоврядування: працівників, здобувачів освіти, батьків та інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.

Водночас, вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.

Окрім того, у закладах загальної середньої освіти можуть функціонувати методичні об’єднання, що охоплюють учасників освітнього процесу та спеціалістів певного професійного спрямування.

– Чи має право спеціаліст, наприклад музикант, працювати вчителем музики в школі, не маючи педагогічної освіти?

У частині 5 статті 58 Закону “Про освіту” зазначено таке:

“Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника строком на один рік.

Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності)”.

Отже, людина може працювати вчителем, не маючи педагогічної освіти, не більше року. Після цього це буде можливо за умови складання відповідного іспиту. Уже відомі випадки, коли люди без педагогічної освіти працюють у школах, паралельно здобуваючи освіту у виші за заочно формою.

– Зі скількох років дитина повинна йти до школи? Чи можна з семи?

У Законі “Про освіту” (стаття 12, частина 4) написано: “Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні починати здобуття початкової освіти цього ж навчального року”.

Оце “як правило” дозволяє дитині розпочинати навчання в іншому віці. Окрім того, Закон передбачає, що діти з особливими освітніми потребами можуть розпочинати навчання в іншому віці, а тривалість навчання в початковій та базовій школі може збільшитись (частина 5 тієї ж статті).

Питання можливості дитини, якій у вересні виповниться 6 років, залежить від психологічної та фізичної готовності дитини, бажання батьків, завантаженості школи в конкретному закладі тощо.

Згідно з реформою середньої освіти, діти, які вступають в НУШ, будуть навчатися в школі 12 років. Очевидно, що краще віддавати дитину до школи в 6, а не 7 років, особливо, якщо і новий Державний стандарт початкової освіти, і нові Типові освітні програми зараз більше пристосовані до вікових особливостей маленьких школярів.

– У другому семестрі 9 класу моя дитина буде проводити в школі по 37 годин на тиждень. Чи є допустимим таке навантаження? Який документ регулює ці норми?

Згідно з Наказом МОН № 409 від 03.04.2012 “Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня”, граничне навантаження на учнів 9 класів протягом тижня не може перевищувати 33 години.

– Яка кількість годин історії передбачена у базовій школі?

Типовим навчальним планом передабчено по одній годині з історії України в 5-7 класах, і по півтори години у 8-9 класах. Цим же типовим навчальним планом передбачено по одній годині всесвітньої історії з 6-го до 9-го класу.

– Які посади залишаються у філіях опорних шкіл?

Це питання регулює Наказ № 1205 від 06.12.2010 “Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів”.

У філії опорної школи можуть бути:

1. Завідувач філії (вводиться за наявності у філії 20 і більше учнів; за наявності менше 20 учнів виконання обов’язків завідувача філії покладається на одного з учителів).
2. Заступник завідувача філії з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи в опорній школі (0,5 штатної одиниці при кількості 6-9 класів у філії і одна штатна одиниця при кількості 10 і більше класів у філії).
3. Завідувач господарства (при кількості шести і більше класів).
4. Бібліотекар (0,25 штатної одиниці; вводиться в опорній школі для обслуговування філій за наявності в ній не менше чотирьох філій з контингентом 20 і більше учнів у кожній філії).
5. Машиніст (кочегар) котельні (вводяться у філіях, де опалення приміщень не передано в систему житлово-комунального господарства: по 2 штатні одиниці на зміну в котельнях, що опалюються твердими видами палива (торф, кам’яне вугілля), з поверхнею нагріву котлів понад 75 кв.м, у котельнях, що не обладнані автоматикою безпеки) та 1 штатна одиниця в зміну – у котельнях з газовим опаленням).
6. Сестра медична (025 штатних одиниць за наявності 20 і більше учнів у філії).
7. Прибиральник службових приміщень (на кожні 250 кв.м площі, що прибирається, але не менше 0,5 посади на школу – опорну школу та її філії).

Редакція “Нової Української Школи” дякує державному експерту директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МОН Олександру Сичу

Титульне фото: автор – garagestock, Depositphotos