18 Квітня 2018
56 084
0
Ми зібрали наступну добірку відповідей на запитання читачів. У ній ви знайдете інформацію про:
Гроші на парти розподілятимуться з огляду на кількість учнів, на дидактичні матеріали – з огляду на кількість класів, на обладнання – з огляду на кількість шкіл. За такими розрахунками субвенція розподіляється по місцевих бюджетах, але безпосередній розподіл коштів між школами здійснюватимуть органи місцевого самоврядування.
Водночас, хочемо наголосити, що для отримання фінансування адміністрація школи повинна написати запит про потреби, про формування кошторису тощо, вказавши там усе, що потрібно.
Аби школа отримала меблі, директор школи повинен написати бюджетний запит у районне управління освіти. Відповідно до нього, управління зможе виділити кошти на закупівлю меблів.
Кошти виділяються частково з державного, частково з місцевих бюджетів. З державного бюджету виділено мільярд гривень на закупівлю обладнання для всіх перших класів. Передбачається, що місцеві бюджети мають їх дофінансувати. У залежності від типу населеного пункту, частка дофінансування є різною: для міст обласного значення – 30%; для ОТГ – 10%; для сільської, гірської та території на лінії зіткнення – 5%.
Ні. На закупівлю парт з державного бюджету виділено спеціальну субвенцію в мільярд гривень. Частково ці витрати покриють з місцевих бюджетів. Докладніше про співвідношення дофінансування можна прочитати за цим посиланням, а також у попередньому запитанні.
Про вимоги щодо меблів йдеться в наказі МОН №283 від 23 березня “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи”. У рекомендаціях сформовано основні вимоги до парт і стільців.
Міністерство освіти буде розвозити конструктори по областях, а обласні державні адміністрації передаватимуть LEGO в райони. Зараз МОН розробляє процедуру, за якою школи отримають конструктори. Передбачається, що конструктори доставлять влітку.
22 лютого Колегія МОН схвалили навчальні програми для закладів загальної середньої освіти з мовами національних меншин. У програмах представлені Типові навчальні плани. Відповідно, до 1 вересня 2018 року за державні кошти надрукують підручники для учнів перших класів. Ці класи будуть класами НУШ.
Навчальною програмою це не передбачено.
Зараз у МОН готують документ щодо оцінювання навчальних досягнень учнів. У ньому деталізують рекомендації щодо оцінювання учнів, а також запропонують альтернативну до звичайних табелів форму оцінювання. Це потрібно для того, щоб вчитель міг ефективно оцінити, як учні опановують компетентності і навички.
Також ми готуємо текст про закордонний досвід оцінювання в початкових класах.
Так, з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи діє на підставі Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи у філії опорного закладу (наказ МОН №944 від 05.08.2016).
У ньому зазначено, що “навчально-виховний процес у з’єднаних класах (класах-комплектах) здійснюється відповідно до робочих навчальних планів, складених на основі типових навчальних планів, затверджених МОН, для учнів (вихованців) кожного класу окремо”.
Також у з’єднаних класах (класах-комплектах) за можливості можуть проводитися однопредметні та однотемні уроки.
Відповідно до Закону України “Про освіту”, початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Тож школа в цьому випадку вирішуватиме на свій розсуд.
Також хочемо зазначити, що переважно в успішних освітніх системах психологи не радять розпочинати шкільне навчання до 6 років. І завжди рішення про можливість початку навчання раніше ухвалює саме психолог, адже лише він може фахово оцінити, чи готова дитина до школи.
Оскільки в законі “Про освіту” написано, що дитина іде в перший клас, як правило, з 6 років. Оце “як правило” дозволяє дитині розпочинати навчання пізніше.
Це питання належить до компетенції органів місцевого самоврядування, які формують мережу закладів освіти. Саме вони можуть вирішити щодо доцільності розміщення перших класів в окремій від іншої школи будівлі.
Новий “Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти” зараз перебуває на юстуванні. У Міністерстві освіти і науки очікують, що його затвердять найближчим часом.
У частині 5 статті 16 закону “Про загальну середню освіту” зазначено, що тривалість уроків становить 35 хвилин у перших класах і 40 хвилин у 2-4 класах. Різниця в часі навчальних годин 1-4 класів обов’язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями.
Проте в листі-роз’ясненні МОН “Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи” йдеться: якщо в школі є один дзвінок для всіх учнів і, відповідно, молодші школярі мають більші перерви і закінчують навчання в той самий час, що й старші, – вчителю початкових класів не потрібно проводити додаткові заняття чи інші активності.
Адже згідно з пунктом 64 “Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти” (наказ МОН від 15.04.1993 № 102), педгагогічні працівники отримують зарплатню за астрономічні години (60 хвилин). А перерви між уроками вважаються робочим часом.
Якщо вчитель проводить час з дітьми під час перерви і його робочий час триває стільки ж, скільки робочий час вчителя старшої школи (тобто уроки закінчуються одночасно), то він не повинен компенсовувати різницю в робочому часі.
Пояснення від “Нової української школи” на прикладі:
Заняття в школі в усіх розпочинаються о 8:30. Перший дзвінок з уроку звучить о 9:15, у той час як урок у першому класі закінчився о 9:05. Перерва в старших учнів триває 10 хвилин, а в молодших 20 хвилин (до 9:25). Отже, другий урок починається в усіх в однаковий час і так далі.
У випадку, якщо дзвінки в початковій і старшій школі не синхронізовані, вчителю доведеться добирати недопрацьовані години. Адже в такому випадку його уроки закінчуватимуться раніше.
“Для збереження сумарного навантаження в астрономічних годинах учнів (навчального) та вчителів (педагогічного) при зменшенні тривалості уроків допускається збільшення кількості занять або навчальних днів. Збільшення кількості уроків у зв’язку із скороченням їх тривалості не повинно призводити до зміни педагогічного навантаження вчителів, установленого під час тарифікації.
Зменшення тривалості уроків без збереження сумарного навчального навантаження учнів обов’язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять і консультацій. Облік таких занять ведеться в класному журналі на спеціальній сторінці, де фіксується дата, тривалість, тема додаткового заняття або консультації, ставиться підпис учителя”, – йдеться в листі-роз’ясненні.
У зв’язку з цим, у МОН рекомендують школам збільшити тривалість перерв для початкових класів і не компенсовувати навчальний час.
У законі “Про освіту” не вживається термін “навчально-виховний комплекс”, але натомість закон (частина 4 статті 22) дозволяє закладу освіти здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях та за різними видами освіти, утворюючи для цього окремі структурні підрозділи.
Отже, гімназія (заклад загальної середньої освіти ІІ ступеня) може мати в своєму складі структурний підрозділ – початкову школу, а ліцей (заклад загальної середньої освіти ІІІ ступеня) може мати у своєму складі такі структурні підрозділи як гімназія та початкова школа.
Школам, які до ухвалення нового закону “Про освіту” діяли як НВК, потрібно змінити тип закладу на один із зазначених вище.
Крім того, дитячі садочки також можуть бути структурним підрозділом закладу загальної середньої освіти.
Також стаття 22 закону передбачає, що “Заклад освіти для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об’єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання, кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи”.
“Нова українська школа”
Титульне фото: автор – fuzzbones, Depositphotos
Обговорення