Відповідаємо на запитання. Робота в інклюзивних класах

У межах нашого спеціального розділу про інклюзію (за підтримки МФ “Відродження”) відповідаємо на запитання читачів.

Ця добірка стосується різноманітних тем щодо інклюзивного навчання. Вона стане в пригоді як тим, хто вже працюють в інклюзивних класах, так і тим, хто планує.

Відповідає керівник експертної групи з питань забезпечення якості освіти директорату дошкільної та шкільної освіти МОН Наталя Байтемірова.

– Як організувати корекційно-розвивальне заняття з дитиною з розладами аутичного спектру?

Розлади аутичного спектру дуже неоднорідні, й діти із такими особливостями – різні. Тож і підходи до них важко уніфікувати і їх треба шукати. Зверніться до інклюзивно-ресурсного центру за консультацією та допомогою, оскільки вони, за своїм Положенням, мають надавати допомогу та проводити корекційно-розвиткові заняття.

У будь-якому разі, шукайте важливі для дитини стимули та використайте їх для мотивації. Скористайтеся малюнковим розкладом перебігу заняття, дотримуйтесь його та звертайте увагу дитини на рух за розкладом. Використовуйте спочатку часті зміни видів діяльності та нетривалі заняття, поступово подовжуючи їх.

Якщо дитину не вдається вести за собою, спробуйте спочатку сформувати довіру, будьте спокійними та впевненими. Орієнтовна тривалість ефективного індивідуального заняття – 20 хвилин, але до них треба готуватися ретельно, щоб заняття було динамічне, цікаве і спрямоване на корекцію пріоритетного напряму.

– Чи потрібна спеціальна освіта вчителю і асистенту вчителя?

Нормативно або законодавчо не визначено, що спеціальна освіта обов’язкова для роботи із дітьми з ООП, оскільки діти з будь-якими особливостями можуть прийти в будь-який заклад освіти в будь-якому навчальному році.

Керівник закладу загальної середньої освіти призначає на посади педагогічних та інших працівників, зокрема й асистентів вчителів. Обов’язковість спеціальної освіти для вчителя в інклюзивному класі обмежить можливість дитини з ООП отримати освіту. Але спеціальна освіта або кваліфікація бажана, особливо це стосується асистента вчителя.

Для вирішення питань, які виникнуть у педагогічних працівників, створюється мережа ІРЦ, які мають надавати консультації та допомогу вчителям, які працюють з дітьми з ООП. Крім того, кожен педагогічний працівник проходить курси підвищення кваліфікації, які мають передбачати і спеціальні знання щодо особливостей роботи з дітьми з ООП.

– Хто формує ІРЦ? Чи може громадська організація, яка працює з дітьми з ООП та має кваліфікованих фахівців, стати таким центром?

Відповідно до пункту 3 Положення про інклюзивно ресурсний центр, їхніми засновниками є представницькі органи місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, районні, міські, районні у містах (у разі їх утворення) ради. Тобто це комунальні установи, які не можуть бути заснованими приватними особами або мати статус громадської організації.

– ІРЦ здійснює комплексну оцінку дитини за місцем навчання чи проживання, а як з корекційними заняттями? Вони проводяться в центрі чи теж за місцем навчання чи проживання?

Відповідно до пункту 7 Положення про інклюзивно ресурсний центр, він надає послуги дітям з особливими освітніми потребами, які проживають (навчаються) у відповідній об’єднаній територіальній громаді (районі), місті (районі міста), за умови подання відповідних документів.

У разі відсутності інклюзивно-ресурсного центру за місцем проживання (навчання) дитини, батьки (один з батьків) або законні представники мають право звернутися до найближчого ІРЦ. Тобто всі послуги дітям надаються за місцем проживання або навчання, зокрема й корекційно-розвиткові заняття.

– Якщо батьки не хочуть брати участь у складанні ІПР, чи можна її затвердити без них, лише з командою фахівців?

Відповідно до підпункту 10 частини першої статті 1 Закону України “Про освіту”, індивідуальна програма розвитку – документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання.

Формально без залучення батьків розроблення ІПР за визначенням неможливе. Враховуючи це, необхідність налагодженої співпраці між закладом освіти, ІРЦ та батьками – запорука ефективності цієї програми. Але через різні обставини батьки можуть передати (довірити) повноваження щодо представлення інтересів дитини вчителю або іншим особам. Для цього достатньо заяви на ім’я директора школи.

– Чи може на уроці бути асистент дитини й асистент вчителя? Чи це не заважатиме вчителю проводити заняття?

Присутність асистента дитини або вчителя на уроці визначається потребою дитини в підтримці таких асистентів під час уроку. Поведінка або дії асистентів повинні бути продумані та організовані таким чином, щоб не заважати іншим учасникам освітнього процесу. У будь-якому разі спочатку учні звертатимуть увагу на дорослого, але поступово звикнуть.

– У 1 класі буде навчатися дитина із порушеннями слуху (слуховий апарат), має інвалідність. Чи буде цей клас вважатися інклюзивним, чи має бути асистент вчителя? Якою повинна бути наповнюваність такого класу? Чи це впливатиме на поділ класу на групи під час вивчення мови?

Так, це буде клас з інклюзивним навчанням або інклюзивний клас, оскільки в ньому вчиться дитини з особливими освітніми потребами. Підтримка асистента дитини визначається потребою дитини, але скоріше тут знадобиться асистент вчителя, адже потрібна адаптація навчального матеріалу та супровід жестово-дактильною мовою.

Особливості або інші вимоги щодо наповнюваності інклюзивного класу нормативно не закріплені. Тобто наповнюваність – така сама, як і у звичайному класі. Поділ класу на групи для вивчення окремих предметів регламентує наказ МОН від 20.02.2002 №128 та не містить особливостей поділу інклюзивних класів.

– В яких нормативних документах зазначається про організацію роботи вчителя-логопеда в школі та приміщення для його роботи?

Нормативно-правові акти не унормовують такі деталі, і це правильно. Організація роботи педагогічного працівника та його посадові обов’язки визначає керівник закладу освіти залежно від його навантаження, організації методичної роботи, роботи з батьками тощо.

Щодо приміщення, то санітарно-гігієнічні вимоги регламентують Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (постанова Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63).

– Як учителю складати календарне планування в інклюзивному класі? Як поєднувати ІПР з подачею матеріалу для дітей з типовим розвитком?

Календарне планування не буде відрізнятися від звичайного. Поурочне планування може містити деякі деталі щодо особливостей викладання навчального матеріалу. Ці особливості будуть різними відповідно до потреб і бар’єрів дитини.

Адаптація навчального матеріалу – це спільна робота асистента вчителя та вчителя, де вчитель тільки допомагає своєму асистенту адаптувати або модифікувати матеріал чи спосіб подачі.

Щодо ІПР, то вона стосується корекційного складника, і саме її підлаштовують під основний освітній процес, а не навпаки.

– Чи можливо, щоб вчитель працював без асистента?

Так, можливо. Усе визначається потребою дитини з ООП. Асистент вчителя або дитини – це додаткова можливість, а не обов’язковість.

– Чи має право вчитель фізкультури проводити з дитиною з ДЦП заняття лікувальної фізкультури?

Відповідно до статті 24 Закону України “Про загальну середню освіту”, педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладах системи загальної середньої освіти.

Тобто, якщо ви в своєму документі про освіту не маєте права викладати лікувальну фізичну культуру, то можете отримати професійну кваліфікацію вчителя лікувальної фізичної культури під час підвищення кваліфікації.

– Чи варто говорити про булінг з батьками старших дошкільнят?

Варто говорити про булінг з батьками дітей будь-якого віку, особливо маленьких.

– Що потрібно робити з батьками, які взагалі не водять дитину до школи? Закривають її вдома, відмовляються від будь-якої допомоги. Як на них можна вплинути?

Відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону України “Про загальну середню освіту”, відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти дітьми покладається на їхніх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, – на осіб, які їх замінюють, або навчальні заклади, де вони виховуються.

Також, відповідно до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів (постанова КМУ від 13 вересня 2017 р. № 684), у разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин, заклад освіти невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та Службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності, пов’язаного із захистом їхніх прав на здобуття загальної середньої освіти.

Тобто відповідальність закладу освіти – у повідомленні Служби у справах дітей і Національної поліції та веденні роботи з батьками. Відповідальність соціальних служб і Національної поліції – у тому, щоб схилити батьків до виконання їхніх обов’язків.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 47 Закону України “Про загальну середню освіту”, злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їхніми неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.

– Чи ефективні індивідуальні заняття з психологом для подолання деструктивних проявів поведінки і як часто їх треба проводити?

Ефективність залежить від причин таких проявів поведінки. Якщо причини полягаєть в органічному уражені головного мозку або інших порушеннях розвитку, то такі заняття не дадуть повної реабілітації, але за правильного підходу можуть мати непоганий ефект у поєднанні з лікувальною підтримкою. Зазвичай індивідуальні заняття мають результат при 2-3 зустрічах на тиждень за умови виконання рекомендацій педагогів удома.

– Хто відповідає за дитину з ООП під час перерви?

Це питання організації роботи закладу освіти і визначається його правилами внутрішнього розпорядку. Керівник може визначити відповідальними чергових учителів або вчителів, урок яких був попереднім. У будь-якому разі, це повноваження керівника.

– Чи потрібна інклюзивна освіта у дошкільних закладах?

Інклюзивна освіта у дошкільних закладах визначена в Законі України “Про дошкільну освіту”. Дошкільна освіта, як перша ланка освітньої системи, має відповідати всім потребам громади. Інклюзивна освіта має бути для реалізації прав на освіту всіх дітей.

– Якщо в класі 2 учня з інвалідністю, чи мають право їх оформляти на індивідуальне навчання?

Дитини може мати особливі освітні потреби, але не мати інвалідності, тому що факт інвалідності встановлюється іншим чином, ніж особливі освітні потреби.

Особливі освітні потреби визначаються висновком про комплексну психолого-педагогічну оцінку ІРЦ.

Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (постанова КМУ від 15 серпня 2011 р. № 872), в одному інклюзивному класі можуть навчатися:

не більше 3 дітей з особливими освітніми потребами із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;

не більше 2 дітей з особливими освітніми потребами дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках.

Тому навчання 2 дітей з особливими освітніми потребами в одному класі повністю обґрунтоване, але для такого класу, залежно від типу порушення, складніше створити умови. Доцільно комплектувати дітей в один клас з однорідними порушеннями або схожими за методами адаптації та корекції.

Що стосується оформлення дитини на індивідуальне навчання, то форму здобуття загальної середньої освіти обирають батьки, і організація такої форми здійснюється на підставі саме заяви батьків.

“Нова українська школа”

Титульне фото: автор – ibreakstock, Depositphotos

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.