Тонкощі інклюзивного навчання. Відповідає керівниця директорату інклюзивної і позашкільної освіти МОН. Частина 3

Ми розпочали серію онлайн-трансляцій з експертами з інклюзії, під час яких вони відповідають на запитання читачів. Перша трансляція була з очільницею директорату інклюзивної і позашкільної освіти МОН Валентиною Хіврич. Це – третя частина її відповідей (дивіться також першу і другу текстові частини).

У цій добірці про таке:

– як працювати асистенту вчителя у класі, в навчальному плані якого більше чи менше 25 годин;

– поурочний план для роботи з дітьми з ООП;

– чи потрібно фахівцям ІРЦ укладати договори із закладами освіти;

– чи може асистент вчителя бути класним керівником 5 класу;

– договори про обслуговування дітей з інших районів і ОТГ;

– чи може бути інклюзивне навчання для дитини із цукровим діабетом;

– що робити, якщо з 1 вересня відкрили інклюзивний клас, але ще не фінансують корекційно-розвиткові заняття.

– Як бути асистенту вчителя з навантаженням 25 годин, якщо в інклюзивному класі за планом 31 година? Він відпрацьовує 5 годин на день, чи є доплата за 6-ту годину?

Робота асистента вчителя не передбачає 1,5 ставки. Раніше взагалі було пів ставки. Ми тільки трохи більше року маємо цілу ставку, тому вже давно склалася така практика: визначати, на якому уроці найбільше потрібен асистент вчителя. На занятті, на якому немає сильних активностей, учитель може працювати самостійно.

– Як працювати асистенту вчителя в 1 класі, в якого в навчальному плані немає 25 годин? 

Цього асистента вчителя у 1 класі можна на 2-3 години залучати в інший інклюзивний клас. Наприклад, у класі може бути 31 година в навчальному плані, і асистент вчителя цього класу не може бути на всіх уроках.

Окрім того, асистента 1 класу можна залучати на групу подовженого дня.

Якщо у школі немає, як довантажити асистента вчителя до 25 годин, тоді адміністрації, щоб убезпечити себе від порушень бюджетного кодексу і фінансової дисципліни, краще тарифікувати асистента на відповідну кількість годин – наприклад, на 0,95 чи на 0,9 ставки.

– Хто навчить предметників інклюзивного класу складати поурочний конспект для одночасного опитування і пояснення звичайним учням та учням з ООП, чий рівень часто нижчий за рівень інших дітей класу?

У НУШ є години, які передбачені на підготовку всіх вчителів до роботи в інклюзивних класах та працівників ІРЦ. Переважно всі обласні інститути післядипломної освіти ці гроші активно використовують, організовують навчання. У межах цього навчання має передбачатися і навчання, як складати такий конспект уроку, щоб учитель міг працювати з різними категоріями дітей.

Проте хочу додати, що гарний учитель – підготовлений до того, щоб здійснювати внутрішню диференціацію на уроці. Навіть якщо у класі немає дитини з висновком ІРЦ, однаково там завжди є діти, які мають якісь особливості. Учитель, готуючись до уроку, повинен їх враховувати.

У класі ж, щодо якого надійшло запитання, має бути асистент вчителя. Якщо дитина відстає, ви можете попросити асистента зробити картки. Наприклад, якщо учень погано читає, то йому потрібна схема задачі, щоб швидше зрозуміти умови. Якщо на уроці математики немає завдання навчити дитину читати, то можна використати схему, щоб вона навчилась, наприклад, визначати відстань, швидкість тощо, не витрачаючи час на читання. А читання додатково наздоганяти на інших уроках.

У конспекті це можна зробити таким чином: розділити аркуш паперу на 2 чи 3 частини. Ви, готуючись до уроку, похвилинно пишете етапи. І якщо передбачаєте, наприклад, актуалізацію опорних знань, то ви пишете, яке завдання дасте учню з ООП, щоб його теж залучити. Коли діти самостійно щось роблять, ви можете цій дитині щось допомогти, показати, пояснити.

Також ви можете звернутися у спеціальний заклад, щоб вам підказали, як працювати з певною категорією дітей. Або ж – в обласному інституті післядипломної освіти, обласному ресурсному центрі замовити семінар, семінар-практику чи тренінг.

– Чи потрібно фахівцям ІРЦ укладати договори із закладами освіти для надання корекційно-розвиткових послуг, якщо навантаження роботи з дітьми перевищує 18 годин?

Ми зараз рекомендуємо, щоб працівники ІРЦ мали педагогічне навантаження 18 годин тільки для того, щоб вони вважалися педагогічними працівниками і могли отримувати зарплатню з освітньої субвенції. Насправді вони працюють у межах 40-годинного робочого тижня. Проте керівник закладу освіти може залучати працівників ІРЦ до погодинної оплати, укладаючи з ними угоду, і ці працівники будуть отримувати додаткову оплату за корекційно-розвиткові заняття. Але такі заняття не можуть перевищувати 240 годин на рік.

Працівники ІРЦ не можуть мати тільки педагогічне навантаження у своїй установі, бо батьки звертаються до них за консультаціями, також треба працювати з педагогічними працівниками закладів освіти, в яких навчаються діти з ООП.

– Діти навчаються лише згідно з ІПР?

Індивідуальна програма розвитку є, але освітню програму в класі, в якому навчається дитина з ООП, ніхто не скасовував. ІПР – це індивідуальна програма розвитку, в якій передбачені і освітня програма, і корекційно-розвиткові заняття, і інші особливості (зокрема, як треба облаштувати робоче місце дитини, які особливості спілкування з нею тощо).

Але це не означає, що дитина повинна навчатися виключно за ІПР. Особливо, якщо в неї інтелект норма і вона навчається за звичайною освітньою програмою. Вчитель зобов’язаний долучати кожного учня до роботи на уроці. Інклюзія – це включення, усунення перешкод, через які дитина не може працювати на рівні з іншими дітьми, а не виключення з колективної роботи на уроці.

– Чи може асистент вчителя бути класним керівником 5 класу?

Це – на розгляд адміністрації школи. Складно говорити детальніше, адже не зрозуміло, скільки дітей у класі, чому класним керівником не може бути вчитель, чому саме в 5 класі? Тож треба звернутися до директора школи – якщо він напише наказ, то асистент буде класним керівником. Адже асистент вчителя – це педагогічний працівник.

– Чому раніше ІРЦ обслуговували дітей, які проживали в межах району без укладання договорів із органами місцевого самоврядування? Чи обов’язково укладати цей договір?

ІРЦ ні з ким договорів не укладає. Договори укладають засновники цих установ. Якщо є не дуже велика ОТГ, в якій немає потреби в окремому ІРЦ, керівник цієї громади та той, де є ІРЦ, можуть укласти угоду. Таким чином один ІРЦ буде обслуговувати і дітей з іншої громади.

Чому треба укладати такі угоди? Не тільки педагогічна зарплатня з освітньої субвенції витрачається на утримання ІРЦ, є ще витрати на адміністративний персонал, комунальні послуги, утримання будівлі. Це фінансується з місцевого бюджету. Якщо люди з іншої громади будуть звертатись у цей ІРЦ без угоди, то фактичо отримуватимуть послуги безкоштовно – тобто їхня громада ні за що не платитиме.

Тому керівник громади, яка має ІРЦ, повинен порахувати, скільки коштує обслуговування однієї дитини – але не з особливими освітніми потребами, а загалом. Тобто взяти кошти на утримання ІРЦ і поділити на загальну кількість дітей до 18 років, які проживають на території обслуговування ІРЦ – таким чином визначити вартість обслуговування однієї дитини. Потім цю цифру треба помножити на кількість дітей, які проживають у громаді, яка хоче укласти угоду на обслуговування в ІРЦ. Це й буде та сума, яку потрібно сплатити громаді, яка приєднується до обслуговування.

Між собою керівники укладають угоду, як це буде сплачуватися: уся сума на початок бюджетного року, щоквартально чи співфінансування закладу.

Важливо: якщо зі збільшенням території обслуговування у працівників ІРЦ значно зросте навантаження, то потрібно ввести додаткові ставки або зробити доплату вже наявним працівникам.

– У мене дитина з цукровим діабетом, цукор “скаче”. ІРЦ міста пропонує індивідуальне навчання. Чи правомірно оформити інклюзивне навчання з асистентом вчителя? Що для цього потрібно?

Цукровий діабет – це медичні потреби, а не освітні. Тільки висновок ІРЦ визначить, чи є в дитини особливі освітні потреби і чи потрібен асистент вчителя.

Батьки можуть взяти висновок в ІРЦ, але не зобов’язані його нести у школу чи в дошкільний заклад і показувати його. Вони мають право обстежити дитину і, побачивши висновок, вирішити чи будуть оформлювати інклюзивне навчання.

Проте, якщо вони вважають, що дитині потрібне таке навчання, то вони зобов’язані надати цей висновок у закладі освіти та написати заяву із проханням організувати інклюзивне навчання. У висновку зазначається, чи потрібен дитині асистент вчителя. Однак, слід наголосити, що асистент вчителя не проводить занять з окремою дитиною, а допомагає вчителю організувати навчання в інклюзивному класі.

– З 1 вересня у школі відкрили інклюзивний клас, але ще не фінансують корекційно-розвиткові заняття із субвенції на підтримку осіб з ООП. Що нам робити?

Інклюзивна субвенція визначається на підставі даних, які є в серпні-вересні, коли формують бюджет на наступний рік. Наприклад, за даними серпня 2019 року ми формували показники в бюджет 2020 року. У вересні 2020 року органи управління освітою повинні перерозподілити кошти, які йдуть на підтримку осіб з ООП, з урахуванням фактичної потреби (також право перерозподілу має адміністрація школи).

Яким чином це робиться? Не всі кошти, як правило, віддають відразу на місця. Органи управління освітою надають їх щоквартально або двічі на рік і потім перерозподіляють за потребою. Директор школи повинен зробити подання в департамент чи відділ освіти, а той – в обласний департамент, щоб ці кошти перерозподілити відповідно до нової кількості дітей з ООП.

Перерозподіляти також можна й ті кошти, які вже є в ОТГ чи в закладі освіти.

За 9 місяців 2019 року використано менше 50% коштів загалом у державі. Тому навіть при тому, що значно збільшилася кількість дітей з ООП в інклюзивних класах (на початку минулого року було 11 999, за попередніми даними повинні були прийти в інклюзивні класи 16,5 тисяч, а у вересні фактично прийшли 18,6 тисяч учнів), субвенцію на місцях недовикористовують.

Єдине – неправомірно перерозподіляти субвенції, які йдуть на дошкільні заклади і на школи, між цими установами.

Одночасно хочу наголосити, що керівник закладу повинен для дитини організувати корекційно-розвиткові заняття в обов’язковому порядку навіть тоді, коли в заклад ще не прийшли кошти з державної субвенції. Для цього він може використати фахівців, які є у закладі (логопед, психолог тощо) і які можуть надавати послуги в межах свого педагогічного навантаження.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Титульне фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos

“Нова українська школа”

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber