Проєкт стандарту базової освіти: відповідаємо на головні запитання

Вчора, 4 березня, Міністерство освіти і науки оприлюднило проєкт Державного стандарту базової освіти для громадського обговорення. Громадське обговорення триватиме до 31 березня, пропозиції можна надсилати в письмовому вигляді або електронною поштою за адресами: Міністерство освіти і науки України, проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135, e-mail: dergstandart@gmail.com.

Головна редакторка “Нової української школи” дає короткі відповіді на основні запитання.

Якщо у вас лишилися запитання, надсилайте їх на novashkola2018@gmail.com.

У добірці відповіді на такі запитання:

– Чи передбачені цикли навчання, як у стандарті початкової освіти?

– Вивчення яких компетентностей передбачає проєкт стандарту?

– Чи є наскрізні вміння?

– Чи передбачена інтеграція предметів?

– Які результати передбачає проєкт стандарту?

– Як читати загальні та конкретні результати?

– Що передбачає проєкт стандарту щодо вивчення освітніх галузей?

– Чи в проєкті є формувальне оцінювання?

– Що передбачає базовий навчальний план?

– Чи МОН робитиме типову освітню програму і скільки їх буде?

– Чи регламентує проєкт стандарту інструменти і методики, якими мають послуговуватись учителі?

– Коли школи зможуть працювати за новим стандартом?

– Чи передбачені цикли навчання, як у стандарті початкової освіти?

Так, базова освіта передбачає два цикли:

• адаптаційний – 5-6 класи;
• базове предметне навчання – 7-9 класи.

У проєкті стандарту зазначено, що вони враховують вікові особливості розвитку та потреби учнів і дозволяють подолати розбіжності у їхніх досягненнях. Результати навчання визначені саме за цими циклами навчання.

– Вивчення яких компетентностей передбачає проєкт стандарту?

Список не змінився – він відповідає закону “Про освіту” та Стандарту початкової освіти. Кожна з компетентностей – однаково важлива. Так, школярі мають оволодіти такими компетентностями:

• Вільне володіння державною мовою;
• Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою;
• Здатність спілкуватися іноземними мовами;
• Математична;
• Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• Інноваційність;
• Екологічна;
• Інформаційно-комунікаційна;
• Навчання впродовж життя;
• Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, моралі, справедливості, рівності, свободи, прав людини, добробуту та здорового способу життя, нетерпимості до проявів корупції;
• Культурна;
• Підприємливість і фінансова грамотність.

Важливо, що кожна освітня галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності. Це означає, що, наприклад, опановувати математику або мову можна не лише на відповідних предметах. А громадянські та інші “м’які” компетентності можна розвивати не тільки з допомогою спеціальних курсів, а інтегрувати у зміст кожного предмету.

– Чи є наскрізні вміння?

Документ передбачає такі:

• Читання з розумінням, що передбачає здатність сприймати, розуміти інформацію, записану (передану) різним способом або відтворену технічними пристроями (охоплює вміння виявляти припущення та інформацію в тексті в неявному вигляді, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні умовиводи фактами з тексту та неявними доказами, висловлювати ідеї, пов’язані з новим розумінням тексту після його аналізу та добору контраргументів);
• Висловлення власної думки усно і письмово (вміння словесно передавати думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації і обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії);
• Критичне та системне мислення (визначення ознак явищ, подій, ідей, вміння аналізувати і оцінювати доказовість і вагу аргументів, враховувати протилежні думки і контраргументи, відрізняти факти від інтерпретації, розрізняти маніпулювання даними, використовуючи різні ресурси і способи для оцінювання надійності кількісних і якісних доказів та достовірності інформаційних джерел);
• Творчість (творче мислення, продукування нових ідей, доопрацювання ідей інших, застосування знань із різних предметів і галузей для створення нових об’єктів, ідей, вміння випробовувати нові ідеї з обґрунтованим ризиком під час висловлення та впровадження нового);
• Ініціативність (активний пошук і пропонування рішень для розвитку і перевірки ідей та вирішення проблем (створення цінностей));
• Логічне обґрунтовування позиції (уміння висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді умовиводів/суджень, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів);
• Конструктивне керування емоціями (здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, та вживати заходів, які відповідають емоційному стану, для налаштування себе на продуктивну діяльність);
• Оцінювання ризиків (уміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на велику кількість факторів);
• Ухвалення рішень (здатність оцінювати способи розв’язання проблем, враховуючи їхні етичні, правові, екологічні та суспільні наслідки);
• Розв’язування проблем (уміння формулювати проблеми і представляти їх різними способами, обирати і отримувати дані з надійних джерел для їх вирішення, застосовуючи різні прийоми/стратегії розв’язання/вирішення проблем);
• Співпраця з іншими (вміння обґрунтовувати користь взаємодії під час спільної діяльності, планувати свою і групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати та спонукати/заохочувати інших до досягнення спільної мети).

– Чи передбачена інтеграція предметів?

У проєкті стандарту немає поділу на предмети, є лише освітні галузі. Це означає, що розробники навчальних програм зможуть як робити з однієї навчальної галузі один предмет, так і комбінувати їх для інтеграції. На сайті МОН зазначено, що школи, оскільки мають академічну автономію, зможуть скористатись як запропонованим типовим планом, так і складати свій.

У проєкті стандарту описаний зміст і результати для таких галузей:

• мовно-літературна;
• математична;
• природнича;
• технологічна;
• інформатична;
• соціальна і здоров’язбережувальна;
• громадянська та історична;
• мистецька;
• фізична культура.

– Які результати передбачає проєкт стандарту – загальні чи конкретні?

На відміну від попередньої версії, цей проєкт стандарту базової освіти передбачає і загальні, і конкретні очікувані результати. Як зазначено на сайті МОН, результати конкретизовані, щоб на основі стандарту можна було розробляти модельні навчальні програми та критерії оцінювання.

У документі написано, що вимоги до обов’язкових результатів навчання визначені з урахуванням компетентнісного підходу, в основі якого – Рекомендації Ради Європейського Союзу від 22 травня 2018 року щодо ключових компетентностей для ціложиттєвої освіти (освіти впродовж життя).

– Я не розумію, як читати загальні та конкретні результати, там купа цифр.

Насамперед, потрібно запам’ятати, що в таблиці вимоги до обов’язкових результатів навчання містять такі компоненти:

• групи результатів навчання (їх створили за спорідненістю загальних результатів);
• загальні результати – це спільні для всіх рівнів (класів) результати навчання;
• конкретні результати навчання (визначають навчальний поступ за освітніми циклами – 5-6-й та 7-9-й класи);
• орієнтири для оцінювання, на основі яких визначають навчальні досягнення учнів на завершення відповідного циклу.

Тепер розберімося з шифруванням. Наприклад, у математичній галузі є такий індекс – [6 МАО 1.1.2-1]. У ньому:

• 6 означає рік навчання, на завершення якого очікується досягнення результату (у цьому випадку 6 клас);
• МАО – скорочення математичної освітньої галузі;
• Перша “1” – порядковий номер групи результатів навчання;
• Друга “1” (після крапки) – порядковий номер загального результату навчання для першої групи;
• “2” – номер конкретного результату навчання для першого загального результату;
• Остання “1” – номер орієнтиру для оцінювання відповідного конкретного результату.

Є такі скорочення освітніх галузей:

• МОВ – мовно-літературна (державна мова, оригінальна та перекладна література державною мовою) для класів (груп) з українською мовою навчання;
• УМД – мовно-літературна (державна мова, оригінальна та перекладна література державною мовою) для класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини;
• РМЛ – мовно-літературна (рідна мова, оригінальна література рідною мовою) для класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини;
• ІНО – мовно-літературна (іншомовна освіта);
• ІНОД – мовно-літературна (іншомовна освіта, друга іноземна мова);
• МАО – математична;
• ПРО – природнича;
• ТЕО – технологічна;
• ІФО – інформатична;
• СЗО – здоров’язбережувальна;
• ГІО – історична та громадянська;
• МИО – мистецька;
• ФІО – фізичної культури.

Тепер пояснимо на описовому прикладі для того ж індексу – [6 МАО 1.1.2-1].

Ми вже розібрались, що цифра 6 означає номер класу, а МАО – математичну освітню галузь.

У ній є перша група результатів навчання – Виокремлення проблем і дослідження ситуацій, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів.

У цій групі є перший загальний результат – Розпізнає серед ситуацій із повсякденного життя ті, що розв’язуються математичними методами.

У цьому загальному результаті є другий конкретний результат – Виокремлює подібні ситуації.

Для цього конкретного результату є єдиний (він і перший) орієнтир для оцінювання – Розпізнає аналогію щодо способу розв’язання нової життєвої ситуації до вже відомої.

Якщо учень досягає обов’язкових результатів, це означає достатній рівень – тож він може продовжити навчання в наступному класі.

– Що ще передбачає проєкт стандарту щодо вивчення освітніх галузей?

По-перше, для кожної галузі описаний компетентнісний потенціал. Тобто через освітні галузі розвиваються всі компетентності. Компетентнісний потенціал складається з переліку вмінь і ставлень.

Наприклад, у природничій галузі для математичної компетентності визначено таке:

Уміння:

• оперувати математичними поняттями й величинами, характеризуючи природні об’єкти, явища й технологічні процеси;
• розв’язувати проблеми природничого змісту, використовуючи математичні методи й математичні моделі природних об’єктів, явищ і процесів;
• інтерпретувати інформацію природничого змісту, представлену у вигляді графіків, таблиць, діаграм тощо.

Ставлення:

• оцінювання доцільності математичних методів у розв’язанні проблем природничого змісту.

По-друге, визначене ядро знань. Для тої ж природничої галузі це, наприклад: мета й завдання науки, методи пізнання природи, науковий світогляд і цілісна природничо-наукова картина світу. Для кожного з цих напрямів передбачене вивчення конкретних понять і дій.

– Чи в проєкті є формувальне оцінювання?

Так, документ передбачає поточне, формувальне та підсумкове оцінювання.

Мета перших двох – відстежувати особистісний розвиток учнів, їхнього навчального поступу, процесу здобуття навчального досвіду як основи компетентності для розроблення індивідуальної освітньої траєкторії учнів.

Під час же підсумкового оцінювання результати навчання учнів співвідносяться з обов’язковими результатами, визначеними стандартом.

Також у проєкті прописано, що завдання для підсумкового оцінювання і ДПА мають розроблятися з урахуванням компетентнісного підходу.

– Що передбачає базовий навчальний план?

У ньому – погодинне співвідношення між освітніми галузями (а не предметами) за роками навчання та граничне тижневе навантаження. Для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спецшколах і спецкласах, у базовому плані також подана кількість годин корекційно-розвиткових занять.

У базовому навчальному плані (це не стосується спецшкіл) є рекомендована та мінімальна кількість годин для кожної освітньої галузі. Це дозволить школам бути гнучкими – різницю між рекомендованою та мінімальною кількістю можна перерозподілити на вивчення інших освітніх галузей.

Тобто школа сама визначає, скільки годин вивчати кожну освітню галузь (але в межах рекомендованого діапазону). Водночас, сума годин на вивчення всіх галузей не може перевищити загальну суму в базовому плані.

Також передбачені додаткові години для навчальних предметів (інтегрованих курсів), курсів за вибором у межах освітніх галузей, індивідуальних консультацій та групових занять. Їх школа розподіляє самостійно та відображає це у своїй освітній програмі.

Години мовно-літературної галузі можна розподіляти на вивчення другої іноземної мови (не менше 2-х годин на тиждень).

Є особливість і для шкіл, класів і груп із навчанням мовою корінного народу або національної меншини та для класів і груп з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини. Вони самі розподіляють навантаження між мовою корінного народу або національної меншини та другою іноземною. Також вони можуть використати додаткові години базового плану для реалізації мовно-літературної галузі.

Також, як і раніше, години фізичної культури не входять у гранично допустиме навантаження.

– Чи МОН робитиме типову освітню програму і скільки їх буде?

У відповіді “Новій українській школі” заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій зазначила, що на основі нового стандарту МОН планує створити одну типову освітню програму. Проте вона складатиметься з кількох модельних навчальних програм.

Існування лише однієї типової освітньої програми не заперечує, що інші авторські колективи, навіть на рівні однієї школи, зможуть розробляти свої програми і проходити експертизу в Державній службі якості освіти. У разі проходження експертизи і оприлюднення програми, нею можуть користуватись інші школи.

– Чи регламентує проєкт стандарту інструменти і методики, якими мають послуговуватись учителі?

Ні. Як зазначено в законі “Про освіту”, вчитель має в цьому автономію.

Проте серед ціннісних орієнтирів, на яких ґрунтується базова освіта, зазначено таке: “Формування цілісного світогляду й відчуття радості пізнання, що досягається використанням в освітньому процесі дослідницької і проєктної діяльності”.

Також в описі ядра знань природничої освітньої галузі йдеться про таке: “Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти в природничій освітній галузі […] мають формуватися на засадах діяльнісного підходу”.

Проте, як бачите, розробники проєкту стандарту не пропонують конкретних методик, як досягати з учнями загальних і конкретних навчальних результатів.

– Коли школи зможуть працювати за новим стандартом?

Зараз стандарт ще не затверджений, його має ухвалити уряд. Та до цього документ має пройти процедуру громадського обговорення та доопрацювання за його результатами.

Передбачається, що робота за новим стандартом почнеться у 2022 році – коли сьогоднішні другокласники НУШ перейдуть у 5 клас. До цього його апробовуватимуть пілотні класи (зараз це треті класи) – з 2021 року.

Документ презентують зараз, аби було достатньо часу на створення і затвердження типової програми, написання та проведення конкурсу підручників і підготовку пілотування.

2020-03-04-derzhstandart-bazovoy-sered-osvity

Завантажити документ

Вікторія Топол, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – AndrewLozovyi, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber