Курс “Громадянська освіта” для 10-класників. Про демократію та роль громадянина

Міністерство освіти і науки України розробило концепцію розвитку громадянської освіти в Україні. А вже з нового навчального року учні 10-х класів вивчатимуть інтегрований курс “Громадянська освіта”. “Нова українська школа” продовжує серію публікацій про цей курс.

У цьому матеріалі ми дамо відповіді на запитання до четвертої теми курсу “Демократичне суспільство та його цінності”.

Шукайте всі статті цієї серії під темою “громадянська освіта” (натиснувши “Всі теми” в лівому верхньому куті).

– Які основні принципи демократії?

• Зверхність права – існування закону для людини, а не навпаки, гарантії прав особистості від свавілля політичної влади.
• Плюралізм – можливість існування різних думок, партій, організацій, ідеологій, свобода думки та віросповідання, громадсько-політичних об’єднань та ініціатив.
• Поділ влади, себто відокремлення виконавчої влади від законодавчої та судової.
• Принцип представництва. Наприклад, депутати, яких обирають громадяни, представляють їхні інтереси. До того ж, проявом демократії у сучасних державах є референдуми.
• Принцип взаємозв’язку свободи і відповідальності, прав і обов’язків громадян.
• Забезпечення інтересів більшості та одночасне гарантуванні права меншості відстоювати власну позицію, відігравати свою роль у суспільному житті.
• Гласність та врахування громадської думки, що передбачають відкритість держави та державних діячів для критики з боку суспільства; доступність інформації, що має суспільне значення; налагоджену систему незалежних засобів масової інформації, тобто вільних від державно-політичної цензури.

– Яка роль громадянина у становленні та функціонуванні громадянського суспільства? Приклади.

У статті 39 Конституції України йдеться про те, що “громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування”.

Свобода мирних зібрань також захищається статтею 11 Європейської Конвенції про захист прав людини, згідно з якою її здійснення “не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб”.

Відтак, часто громадяни відстоюють власні права та висловлюють невдоволення за допомогою мирних зібрань.

Наприклад, у 50-60-х роках був поширений громадянський рух в США за зрівняння чорношкірих і білошкірих громадян у правах. Серед причин була расова дискримінація чорношкірих американців, особливо в південних штатах, активізація громадянської позиції афроамериканців завдяки участі в Другій світовій війні, зростання національно-визвольної боротьби в колоніальних і залежних країнах Африки.

У результаті, у 1964 році в США набув чинності закон про заборону расової дискримінації в громадських місцях. Далі – закон, що усунув істотні перешкоди для реалізації права на участь у виборах. Спеціальним законом у 1966 році була заборонена дискримінація під час оренди житла. Нині у США права всіх людей є однаковими.

Інший приклад – український. У жовтні 1990 року студенти почали Революцію на граніті – акцію громадянської непокори. Під час протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому Майдані Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників.

Серед вимог: перевибори ВР УРСР, націоналізація майна КПУ та ЛКСМУ, недопущення нового союзного договору, відставка голови Ради Міністрів УРСР Масола та ухвалення рішення про військову службу громадян УРСР виключно в межах республіки.

З нещодавних прикладів можна навести Революцію Гідності – політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію. Одними з головних причин протестів також стали надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та небажання народу України миритись з перетворенням країни на одну з “колоній” Росії.

– Що таке молодіжні громадські організації? Приклади.

Молодіжні громадські організації – об’єднання молоді віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення і захист своїх прав, свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших спільних інтересів.

Серед українських молодіжних громадських організацій є такі:

• Фундація Регіональних Ініціатив (ФРІ) – всеукраїнська молодіжна громадська організація, що займається підтримкою молодіжного руху та підготовкою молодих лідерів. Місія: популяризація активності серед молоді через реалізацію проектів. ФРІ об’єднує 44 регіональні осередки та більше 700 активістів.
• Міжнародна академія літератури й журналістики (МАЛіЖ) – громадська дитяча творча організація. МАЛіЖ підтримує творчу діяльність юних літераторів та журналістів, особливо серед сиріт, малозабезпечених і тих, хто мешкає на гірській та забрудненій Чорнобильською АС території.
• Українська Народна Молодь (англ. Ukrainian People’s Youth, UPY) – всеукраїнська молодіжна громадська організація. Основні напрямами роботи: культурні та освітні проекти, захист та лобіювання інтересів молоді у владних структурах, доброчинність.

Якщо у вас є додаткові запитання щодо курсу, пропонуємо писати нам (натиснувши “Напишіть нам” у правому верхньому куті).

Марія Марковська, спеціально для “Нової української школи”

Фото: автор – ridofranz, Depositphotos