У МОН розповіли, як на практиці діятиме закон про антибулінг

Якщо дитина стала свідком цькувань в закладі освіти, вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

Окрім цього, школяр може звернутись на гарячу лінію:

• ГО “Ла Страда – Україна” з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей;
• Cоціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді;
• Національної поліції України;
• Центру надання безоплатної правової допомоги.

Якщо педагог або інший працівник закладу став свідком булінгу, то має повідомити керівнику закладу незалежно від того, поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти про випадок цькування у письмовій формі.

Керівник розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставин. Згодом він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала випадок булінгом, а не одноразовим конфліктом, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та Службі у справах дітей.

До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та “булера”, керівник закладу та інші зацікавлені особи.

Якщо комісія не кваліфікує випадок як цькування, а постраждалий не згодний з цим, він може одразу звернутись до поліції.

Водночас, незважаючи на рішення комісії, керівник закладу має забезпечити психологічну підтримку усім учасникам інциденту.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає штрафи за цькування у школі.

Читайте також наші роз’яснення щодо нового закону “Штрафи за цькування в школі. Що потрібно знати про антибулінговий закон”.

Фото: автор – rubberduck1951, Pixabay